Рішення № 56460870, 01.03.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

справа №569/10187/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року

в особі головуючої судді Крижової О.Г.,

при секретарі Гриценюк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору та договору поруки недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ "КБ "Надра" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "КБ "Надра" про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ "Надра" позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові, зустрічні позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених в письмових запереченнях, просить відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3В.в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" не визнав, вважає, що договір кредиту був укладений шляхом обману позичальника та приховування істотних моментів можливості змін умов договору, тому просить відмовити в задоволенні позову, зустрічний позов з доповненнями підтримав, з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, про день слухання справи судом повідомлялась належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та об"єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності , приходить до висновку про задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог з наступних підстав.

02 листопада 2006 року між ВАТ КБ "Надра" , правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0211/06-197 Б, згідно з умовами якого Позивач надав Відповідачу ОСОБА_1 кредит на придбання нерухомого майна на загальну суму 47 000 доларів США із розрахунку 10% на рік строком на 360 місяців. Нарахування відсотків користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості.

Крім того, відповідно до умов п. 1.3.2 Кредитного договору позичальник зобовязаний сплачувати плату за управління кредитом, щомісячно з розрахунку 0,45% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до умов кредитного договору, викладених в п.п. 4.3.7. Відповідач зобов'язався сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначеном в п.3.3.2. (розмір мінімально необхідного платежу становить 620,00 дол.США), .3.3.: (мінімально необхідний платіж вноситься щомісячно до 20 числа поточного місящ Кредитного договору.

Згідно п.3.3.4. Кредитного Договору кінцевий термін повернення кредиту 31.10.2036р.

Відповідачем ОСОБА_1 станом на 17 червня 2014 року порушено пункт 4.3 підпунктами Кредитного договору щодо повернення кредиту та сплаті відсотків користування коштами.

Відповідно до п. 4.2.4 Кредитного договору Позивач має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 дострокового виконання зобовязань щодо повернення кредиту, сплаті нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін,визначений в п.3.3.3 Кредитного договору, тобто до 20 числа місяця.

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору у разі порушення Відповідачем строків сплати нарахованих відсотків та строків повернення кредиту відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Станом на 17 червня 2014 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 62643,62 (шістдесят дві тисячі шістсот сорок три долари США 62 центи) дол.США, в тому числі: непогашений кредит 44926,44 доларів США; несплачені відсотки -10147.06 доларів США; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобовязань - 1661,84 доларів США, що становить еквівалент 19543,97 грн., станом на 17.06.2014р., за курсом НБУ 1дол.США=11.760444 грн.

Відповідно до Договору поруки від 02.11.2006р. укладеного між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2 поручається перед позивачем за належне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань, що виникають з Кредитного договору. Відповідно до п.1.2 та п.1.4. Договору поруки ОСОБА_2відповідає перед банком у повному обсязі та усім своїм майном , а також грошовими коштами.

ПАТ "КБ "Надра" свої зобов"язання по кредитному договору виконав в повному обсязі.

Згідно ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вигог цього кодексу, інших актів цивільного законодавстів , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.554 ЦК України проголошує, що у разі порушення боржником зобов»язання, за-безпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності та те, що в добровільному порядку відповідач ОСОБА_1 вчасно кошти згідно договору не сплачує, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у судовому порядку.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 121,80 грн судового збору в дохід держави, з ОСОБА_2 стягнути 121,80 грн. судового збору в дохід держави.

Стосовно зустрічних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "КБ "Надра" про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вказаних вимог з наступних підстав.

Вищевказані положення договорів відповідають вимогам ст.1054 ЦК України, згідно якої за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Твердження відповідача-позивача про те, що операції з валютними цінностями, операції з надання кредитів в іноземній валюті банк вправі здійснювати лише за наявності індивідуальної ліцензії, не заслуговують на увагу та спростовуються наступними нормами законодавства.

Ст. 99 Конституції України визначає, що грошовою одиницею України є гривня, яка відповідно до положень ст.192 ЦК України має статус універсального платіжного засобу, обов'язкового до приймання за номінальною вартістю на всій території України.

Однак, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192 ЦК України).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Банківські операції із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу (ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю регулюються Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до ст.5 якого операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв»язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

За змістом п.2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема, неторговельні операції з валютними цінностями, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

Щодо індивідуального ліцензування, то на думку суду відсутні нормативні умови для його застосування, оскільки сплата процентів, ануїтетних платежів, які здійснюються в межах виконання кредитного договору, мають характер повторюваної валютної операції, а не разової.

Таким чином, за наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу НБУ на здійснення валютних операцій, надання банком кредитів в іноземній валюті не суперечить вимогам закону.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ОСОБА_1 мав можливість в момент укладення договору кредиту передбачити зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні та її девальвації, можливість отримання ним кредиту у національній валюті, покладення валютного ризику під час виконання зобов»язання за договором на позичальника, не підтверджене належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Представник відповідача-позивача не надав суду належних та допустимих доказів на обгрунтування недійсності кредитного договору та договору поруки.

За клопотанням представника відповідача-позивача судом була призначена судово-економічна експертиза. Дослідивши висновок експерта, суд не приймає його до уваги, так як зазначено експертом, для виготовлення вищевказаного висновку не було надано повного переліку потрібних документів.

Представник позивача-відповідача надав суду копії банківської ліцензії та письмового дозволу НБУ на право здійснення ПАТ "КБ "Надра" валютних операцій на момент укладення спірних кредитних договорів, а відтак надання кредиту ОСОБА_1 в іноземній валюті та забезпечення зобов»язання іпотекою відповідає вимогам законодавства, у зв»язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1. є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.192, 627 ЦК України, ст.ст.10, 60, 257, 208-209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, -

СУД ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (м.Рівне, вул.Поштова, 11 к/р 32002180102 в ГУ НБУ по м.Києву та обл.., МФО 321024, ЄДРПОУ 20025456) заборгованість на загальну суму 60981, 78 доларів США (шістдесят тисяч девятсот вісімдесят один долар США сімдесят вісім центів) та 19543 грн. 97 коп. (девятнадцять тисяч пятсот сорок три грн. 97 коп.) - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору та договору поруки недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 121,80 грн судового збору в дохід держави, з ОСОБА_2 стягнути 121,80 грн. судового збору в дохід держави .

Рішення може були оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошені рішення можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду на протязі 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського міського суду Крижова О.Г.

.