Вирок № 56460793, 16.03.2016, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/34/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Бандури А.П.

при секретарі Дячук Є.О.,

з участю прокурора Сосницького О.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015180160000658 від 24 грудня 2015 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, невійськовозобовязаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, 24 грудня 2015 року, приблизно о 01 годині, перебуваючи в будинку знайомої ОСОБА_1, що розташований в смт.Млинів, вул.Соборна, буд.44 Рівненської області, в одній з кімнат на дивані вияв ноутбук марки «SAMSUNG NP300E5C (NP300E5C-SOKRU)», яким з корисливих мотивів, протиправно вирішив заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_3, усвідомлючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що власниця майна ОСОБА_1 знаходилась в іншій кімнаті будинку та його неправомірні дії не будуть помічені іншими сторонніми особами, підійшов до дивану, звідки з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, протиправно взяв ноутбук марки «SAMSUNG NP300E5C (NP300E5C-SOKRU)» вартістю 4733 грн.33 коп., з яким вийшов із приміщення будинку та пішов за місцем свого проживання, тобто привласнив та розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого заподіяв потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 4733 грн. 33 коп.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про примирення від 21 січня 2016 року, між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

У відповідності до угоди про примирення від 21 січня 2016 року враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, зважаючи на особу винного, наявність обставин, які помякшують покарання щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, санкцією частини 1 статті 185 КК України, сторони домовились про призначення підозрюваному узгодженого покарання у виді штрафу в сумі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про примирення, вказавши, що він цілком розуміє наслідки укладення даної угоди.

Потерпіла ОСОБА_1, в судовому засіданні, просила затвердити угоду і вказала, що матеріальна шкода їй повністю відшкодована та претензій до обвинуваченого вона не має.

Суд, заслухавши думку сторін судового провадження, прокурора, який не заперечив проти затвердження угоди про примирення, вважає, що угода про примирення від 21 січня 2016 року укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 підлягає затвердженню.

У відповідності до вимог ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

У відповідності до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.185КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Частиною 3 ст.469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у звязку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Згідно вимог ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не повязаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобовязані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Зміст угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.471 КПК України.

У відповідності до ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобовязань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Підстави для відмови у затвердженні угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, передбачені положеннями ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Угода про примирення відповідає вимогам, встановленим Кримінальним процесуальним кодексом України, та не порушує права, свободи чи інтереси сторін кримінального провадження або інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який по місцю проживання та навчання характеризується позитивно, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До обставин, що помякшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом не встановлено.

Покарання визначене в угоді про примирення відповідає вимогам Кримінального кодексу України.

Таким чином, суд переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про примирення повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинуваченого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для примирення між потерпілим та обвинуваченим, узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а тому є всі підстави для затвердження угоди про примирення, укладеної 21 січня 2016 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Постановою про приєднання речових доказів від 24 грудня 2015 року підтверджується, що ноутбук марки «SAMSUNG NP300E5C (NP300E5C-SOKRU)», визнаний речовим доказом і приєднаний до кримінального провадження № 12015180160000658, 06 січня 2016 року переданий на тимчасове зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_1.

(а. с. 47,49 кримінального провадження № 12015180160000658)

У відповідності ч.1 ст. 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В ході досудового розслідування залучалися експерти для проведення судової товарознавчої експертизи витрати на проведення експертизи 245 грн.52 коп.;

Таким чином, суд вважає, що з обвинувачуваного ОСОБА_2 слід стягнути процесуальні витрати в доход держави в сумі 245,52 грн. повязані із залученням експертів

НА ПІДСТАВІ НАВЕДЕНОГО,

КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 368, 370, 374, 394, 473-476, КПК УКРАЇНИ,

СУД, -

ЗАСУДИВ:

Угоду про примирення від 21 січня 2016 року укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання виді штрафу в сумі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот пятдесят) гривень в доход держави.

Речові докази по справі:

- ноутбук марки «SAMSUNG NP300E5C (NP300E5C-SOKRU)», який 06 січня 2016 року переданий на тимчасове зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_1 залишити ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати повязані з залученням експертів в сумі 245 (двісті сорок пять) гривень, 52 копійки в доход держави

/МФО 820172, р/р 31255215115690 Казначейської служби України м. Київ, ЄДРПОУ 25574883 Рівненський НДЕКЦ при МВС України/

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку на протязі тридцяти днівз дня його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області з підстав, передбачених ч.3ст.394 КПК України, зокрема:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами пятою сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нерозяснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нерозяснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Згідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура