Ухвала суду № 56460524, 15.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2675/15-ц Номер провадження 22-ц/786/952/16Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Чумак О.В.,

Суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

Секретаря Лимар О.М.,

За участю: представника ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК»

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава-Сад» про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ТОВ «Полтава-Сад» звернулось ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», в якому просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у загальному розмірі 12 999 488 гривень 78 копійок. Вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2016 року закрито провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ТОВ «Полтава-Сад» про стягнення на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованості у розмірі 12 999 488 грн. 78 коп.

Повідомлено позивачу, що розгляд даних вимог відноситься до юрисдикції господарського судочинства.

З вказаною ухвалою місцевого суду не погодився позивач, оскарживши її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Полтавського районного суду Полтавської області. Стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 1 378 грн. за подання апеляційної скарги. Апелянт зазначає, що судом не враховано, що позовні вимоги до відповідачів нерозривно пов'язані між собою, а тому не можуть розглядатися в різних судах та провадженнях, окремо одна від іншої.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Заслухавши доповідь судді, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2008 року між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Харківської філії та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 617-А-69, відповідно до якого останній отримав в кредит грошові кошти у розмірі 140 630 дол. США на строк з 02 жовтня 2008 року по 02 жовтня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13, 5 % річних для придбання автомобілю Mersedes-Benz GL 500 /а.с. 8-10/.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором перед позивачем, між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 617А-69-2 від 02 жовтня 2008 року /а.с. 24/.

Також у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором перед позивачем, між ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» і ТОВ «Полтава-Сад» було також укладено договір поруки за № 617А-69-3 від 02 жовтня 2008 року /а.с. 27/.

Постановляючи ухвалу, місцевий суд виходив з того, що за договорами поруки № 617А-69-2 і № 617А-69-3 від 02 жовтня 2008 року, умови щодо солідарної відповідальності поручителів ОСОБА_4 та ТОВ «Полтава-Сад» один перед одним за різними договорами поруки - відсутні, а тому провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ТОВ «Полтава-Сад» слід закрити, як такі, що підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Згідно із ст.16 ЦПК України не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до роз'яснень викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі , суд повинен виходити з того, що згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною першої статті 1, статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, розглядаються господарськими судами.

Відповідно до правової позиції висловленою Верховним Судом України при розгляді справи №6-1737 цс15 від 18 листопада 2015 року, яка згідно із ст.360-7 ЦПК України обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», позичальник просить стягнути солідарно суму заборгованості з відповідачів, одним з котрих є поручитель за виконання боржником зобов'язання за кредитним договором перед позивачем - юридична особа ТОВ «Полтава-Сад», у зв'язку з чим позовні вимоги, що пред'явленні до зазначеного суб'єкту підприємницької діяльності не можуть бути об'єднанні в одне провадження з позовними вимогами до фізичної особи-поручителя ОСОБА_4 і розглядатись судом цивільної юрисдикції, а мають розглядатись окремо за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, а також обставини справи, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження в частині вимог до ТОВ «Полтава-Сад» таким, що відповідає вимогам закону, оскільки спір, що виник між юридичною особою та суб'єктом підприємницької діяльності підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості окремого розгляду позовних вимог позивача в різних провадженнях і судах - є неспроможними, оскільки відповідно до змісту договорів поруки № 617А-69-2 і № 617А-69-3 від 02 жовтня 2008 року, за кожним договором встановлена окрема солідарна відповідальність поручителя і боржника перед кредитором. Будь-які вказівки на солідарну відповідальність обох поручителів перед кредитором - відсутні, а тому у судової колегії немає підстав вважати, що такі вимоги є нерозривно пов'язаними між собою та їх окремий розгляд є неможливим.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання апелянта на незаконність рішення зводяться до власного вибіркового тлумачення норм матеріального і процесуального права без повного і системного їх аналізу, не спростовують висновків місцевого суду, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали місцевого суду без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п .1 ч. 1 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» - відхилити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 16 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя (підпис) О. В. Чумак

Судді: (підпис) Ю. В. Дряниця

(підпис) Л. І. Пилипчук

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О. В. Чумак