Рішення № 56457840, 11.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/6375/15-ц Провадження № 22-ц/773/398/16 Головуючий у 1 інстанції: Бондар В.М. Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

секретар с/з - Вергун Т.С.,

з участю:

позивача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Комерційний банк «Надра», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_6, про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки, за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 26 червня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 36371,19 дол. США. Цього ж дня між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та позивачем в даній справі ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручилася перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Посилаючись на те, що між банком і позичальником 29 вересня 2010 року без згоди поручителя були укладені додаткова угода № 1 до кредитного договору та додаткова угода № 2 до кредитного договору, що, на думку позивача, призвело до збільшення обсягу відповідальності, остання просила суд визнати припиненим зобов'язання за договором поруки.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2016 року в даній справі позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки задоволено.

Постановлено визнати припиненим зобов'язання за договором поруки, укладеного 26 червня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 на забезпечення кредитного договору від 26 червня 2008 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення через порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 про припинення договору поруки.

В судовому засіданні позивач та представник третьої особи апеляційну скаргу підтримали та просили скаргу задовольнити, представник відповідача та третя особа у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між ВАТ ( в подальшому - ПАТ) «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_6 26 червня 2008 року був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав в банку кредит в розмірі 36 371,19 дол. США строком до 26 червня 2023 року (а.с.6-8).

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_4 26 червня 2008 року був укладений договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором (а.с.9).

За договором поруки, як це передбачає стаття 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1, 4 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про припинення договору поруки, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок зміни без згоди поручителя зобов'язання позичальника збільшився обсяг його відповідальності за кредитним договором, а тому суд задовольнив позовні вимоги поручителя про припинення договору поруки.

Проте, такі висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням вимог закону.

Законом, а саме частиною 1 статті 559 ЦК України, визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого обсяг його відповідальності.

Отже, до припинення договору поруки призводять такі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Позивач ОСОБА_4 в своїй позовній заяві зазначала, що внаслідок укладення між кредитором та позичальником додаткових угод без згоди поручителя були змінені умови основного зобов'язання, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Однак, зазначені доводи позовної заяви ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Так, умовами кредитного договору, укладеного 26 червня 2008 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра» (в подальшому - ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_6), передбачено, що банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості та платності грошові кошти в сумі 36371,19 дол. США, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,49 відсотків річних, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості, при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту, банк надає позичальнику кредит строком до 26 червня 2023 року, комісія за розрахунки за цим договором складає 3,6 відсотків від суми виданих коштів за винятком суми, виданої на оплату цієї комісії, моментом надання кредиту вважається день утворення заборгованості на позичковому рахунку позичальника, щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 498,05 дол. США, позичальник вносить мінімально необхідний платіж по кредиту щомісячно до 10 числа поточного місяця, а банк здійснює списання з поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 12 числа поточного місяця, у випадку, коли позичальник до 10 числа поточного місяця не вніс суми мінімально необхідних платежів, банк, починаючи з 13 числа поточного місяця, застосовує до позичальника штрафні санкції, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі в термін, визначений п.3.3.3. цього договору, а також у випадку не виконання умов, передбачених п. 4.3.6. цього договору (а.с.6-8).

Поручитель ОСОБА_4 відповідно до укладеного договору поруки поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Проте, позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 березня 2015 року, що набрало законної сили, з позичальника ОСОБА_6 та поручителя ОСОБА_4 в користь банку була стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 451027,71 грн.

Із матеріалів справи убачається, що поручитель ОСОБА_3 ще 13 вересня 2010 року склала анкету поручителя на реструктуризацію боргу, в якій зазначено, що поручитель підтверджує, що інформація в цій анкеті є повною і правдивою, при цьому вона згідна інформувати банк про зміну у відомостях, наведених у анкеті (а.с.57).

29 вересня 2010 року між банком та позичальником була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до якої при зміні умов кредитування позичальник одноразово користується програмою «Зниження щомісячного платежу за кредитом». При умові виконання позичальником умов цього договору останньому протягом 24 місяців з жовтня 2010 року по вересень 2012 року надається поетапна відстрочка сплати частини необхідного платежу в 4-ри етапи. Підписання додаткової угоди до кредитного договору кожного наступного етапу здійснюється після виконання позичальником умов попереднього етапу. У випадку прострочення позичальником своїх зобов'язань за цим договором на більш ніж 7 робочих днів позичальник не допускається до наступного етапу реструктуризації (а.с.10-13).

Додатковою угодою № 2 до кредитного договору, укладеною 29 вересня 2010 року між банком і позичальником, на виконання вимог п.1.1. договору сторони договору домовилися встановити наступний етап відстрочення сплати частини необхідного платежу. З дати підписання цієї додаткової угоди позичальнику встановлена щомісячна сума мінімально необхідного платежу відповідно до встановленого цією додатковою угодою графіка (а.с.14).

Таким чином, укладеними додатковими угодами встановлено порядок реструктуризації заборгованості за кредитним договором, на що давала згоду поручитель, склавши 13 вересня 2010 року, тобто до укладення додаткових угод, анкету на реструктуризацію.

З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що такі зміни умов основного зобов'язання за кредитним договором були зроблені за згодою поручителя і не призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, а тому підстав для припинення договору поруки не має.

Таким чином, із-за порушення норм матеріального і процесуального права і невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2016 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання припиненим зобов'язання за договором поруки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: