Ухвала суду № 56457714, 16.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/1545/15-к Провадження №11-кп/773/146/16 Головуючий у 1 інстанції:Горецька З.В Категорія:ч.3 ст.305, ч.ч.2, 3 ст.311 КК України Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Польового М.І.,

суддів Силки Г.І., Хомицького А.М.,

з участю секретаря Гладкого В.В.,

прокурора Лісовецького О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному проваджені, обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського суду від 12 січня 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Луцька Волинської області, громадянин України, з повною середньою освітою, не одружений, приватний підприємець, має на утриманні малолітню дитину, проживає по АДРЕСА_1, раніше не судимий,

- засуджений за ч.3 ст.305 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності;

- за ч.3 ст.311 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності;

- за ч.2 ст.311 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна належного йому на праві приватної власності.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено попередній - у вигляді застави.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши йому до строку відбування покарання за даним вироком строк його попереднього ув'язнення з 28 січня 2015 року по 23 вересня 2015 року, в порядку, визначеному ч.5 ст.72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 2437 (дві тисячі чотириста тридцять сім) грн. 96 коп. судових витрат по справі.

Вироком вирішено також долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, Апеляційний суд Волинської області,

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 27.01.2015 року він самостійно придбав в м. Хелм Республіка Польща, 228 пігулок препарату «Acatar» та 537 пігулок препарату «Cirrus», а також за допомогою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не були обізнані з його злочинними намірами, придбав 462 пігулки препарату «Cirrus». В подальшому, 27.01.2015 року ОСОБА_1, слідуючи з Республіки Польща в Україну через смугу спрощеного митного контролю митного поста «Устилуг» Волинської митниці в автомобілі «Opel Omega», р.н. НОМЕР_1, перемістив з приховуванням від митного контролю, заховавши при собі в лівій шкарпетці 228 пігулок препарату «Acatar» та 999 пігулок препарату «Cirrus» під сидінням водія в автомобілі марки «Mazda MPV» р.н. НОМЕР_2, які у своєму складі містять прекурсор - псевдоефедрин, вагою 100,578 грам, що є особливо великим розміром.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1, за тих же обставин незаконно зберігав і перевозив 228 пігулок препарату «Acatar» та 999 пігулок препарату «Cirrus», які у своєму складі містять прекурсор - псевдоефедрин, вагою 100,578 грам, що є особливо великим розміром, з метою збуту на території України.

Крім того, 19.12.2014 року обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на автозаправці «АNP» що по вул. Дубнівській у м. Луцьку, діючи з корисливих мотивів, незаконно збув особі, анкетні дані якої легендовано та відносно якої застосовано заходи безпеки, за 1000 гривень прекурсор - псевдоефедрин масою 0.207 грам.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, пом'якшити призначене покарання та на підставі ст.75 КК України звільнити від його відбування. Просить врахувати те, що вину він визнав, не оспорює фактичних обставин вчинення злочинів, має незадовільний стан здоров'я, самостійно виховує малолітню дитину.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за ч.3 ст.305, ч.3 ст.311, ч.2 ст.311 КК України та призначити покарання за ч.3 ст.305 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.3 ст.311 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.2 ст.311 КК України - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Прокурор посилається на те, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам матеріального права, зокрема, положенням ст.ст.50, 65, 69 КК України.

Вважає, що суд невірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 такої пом'якшуючої обставини, як щире каяття. Не врахував, що той спочатку заперечував свою вину, відмовлявся від дачі показань, а лише після дослідження всіх доказів став давати визнавальні показання.

Зазначає також те, що при призначенні покарання не враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, які вчинені з корисливих мотивів, що ОСОБА_1 не займається підприємницькою діяльністю, що обставини, які пом'якшують покарання, відсутні, а тому суд прийшов до помилкового висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Заслухавши доповідача, який виклав суть оскаржуваного вироку та доводи апеляційних скарг, обвинуваченого та його захисника, які свою апеляційну скаргу підтримали, а апеляційну скаргу прокурора заперечили, прокурора, який свою апеляційну скаргу підтримав, а апеляційну скаргу обвинуваченого заперечив, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку, і в поданих апеляційних скаргах не заперечується.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.305, ч.3 ст.311, ч.2 ст.311 КК України є правильною і також не оспорюється.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону при призначенні ОСОБА_1 покарання судом в повній мірі дотримані.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, на утриманні та вихованні має малолітню дитину та матір похилого віку, займається суспільно-корисною працею, тяжких наслідків від його дій не настало.

Обставин, що обтяжують покарання, немає.

Оцінивши всі ці обставини в сукупності, суд обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 положення ч.1 ст.69 КК України, належним чином обґрунтувавши своє рішення.

Врахувавши тяжкість вчиненних злочинів, суд також прийшов до правильного висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і призначив покарання в виді позбавлення волі на тривалий строк з реальним його відбуванням.

Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав вважати, що призначене ОСОБА_1 покарання є надто м'яким, про що вказує в апеляційній скарзі прокурор, апеляційний суд не вбачає.

Проаналізувавши всі обставини кримінального провадження в сукупності, колегія суддів також дійшла висновку, що законних підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання та застосування щодо нього положень ст.75 КК України, немає.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Вирок Нововолинського міського суду від 12 січня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1, прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

М.І. Польовий Г.І. Силка А.М. Хомицький