Постанова № 56457231, 10.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р. Справа № 591/3799/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - Корнієнко А.В., Голосна К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2015р. по справі № 591/3799/14-а

за позовом ОСОБА_4

до Виконавчого комітету Сумської міської ради , Служби у справах дітей Сумської міської ради третя особа ОСОБА_5

про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_4 ( далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради ( далі - виконком, відповідач 1), Служби у справах дітей Сумської міської ради ( далі - служба у справах дітей, відповідач 2), третя особа - ОСОБА_5 ( далі - третя особа) в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення виконкому №225 від 20.05.2014 в частині визнання такою, що втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування: п.4.1 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку з передачею на виховання батьку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси №2314/7124/12 від 29.01.2013 та висновку служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання батькові; припинення опіки: п.6.2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою АДРЕСА_2 над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі висновку Служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачи дитини для подальшого виховання батькові; визнання такими, що втратили чинність 13.3 - рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2013 року №3 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлення опіки.».

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2015 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Не погодившись з даною постановою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин , що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28.09.2015 та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не було враховано бажання дитини проживати разом з опікуном, не взято до уваги думку психолога стосовно недоцільності зміни сім'ї з метою не нанесення психологічної травми ОСОБА_6. При розгляді даного питання на засіданні опікунської ради, опікун не був повідомлений та не приймав участь. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачами не було витребувано документ, який підтверджував би право власності чи користування житлом батька дитини. Не було з'ясовано стан здоров'я батька, який був звільнений з місць позбавлення волі.

Вважає, що суд помилково прийшов до висновку, що копія трудового договору батька дитини є підтвердженням доходу чи заробітку третьої особи. Судом не взято до уваги на факт того, що батько дитини в рамках кримінальної справи повинен сплатити потерпілим 320 000,00 грн матеріальної шкоди, а сума місячного доходу є 1218 грн. Доказів сплати матеріальної шкоди за цивільним позовом до суду не надано.

За місцем реєстрації ОСОБА_5 умови проживання є незадовільними: немає каналізації, туалет на вулиці в антисанітарному стані, будинок знаходиться в жахливому стані. Дані, які зазначені в акті обстеження про житлові умови за місцем реєстрації батька дитини не відповідають дійсності.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено без участі третьої особи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.05.2014 №225 прийняте на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів з даним висновком суду не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Під час судового розгляду встановлено, що рішенням виконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 року №3 позивач був призначений опікуном ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку з тим, що матір дитини померла, а батько перебуває в місці попереднього ув'язнення у зв'язку з кримінальною справою відносно нього.

20.05.2014 року виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято рішення за № 225 яким визнано такою, що втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку з передачею на виховання батьку ОСОБА_5, припинено опіку ОСОБА_4 над ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5./а.с.7/.

Підставою для прийняття даного рішення став висновок служби у справах дітей (а.с.54). Як вбачається з висновку, батько дитини, який перебував під вартою у Черкаському СІЗО, звільнився з цієї установи.

Відповідно до підпункту 14 пункту 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 ( далі - Порядок) дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування <…> одного з батьків на підставі довідки про <…> батька з-під варти, заяви <…> батька, поданої виконавчому органу міської, <…> про повернення дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання батькові.

Частиною 2 та 3 пункту 27 Порядку служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі заяви матері, батька, які повернулися з місць позбавлення волі, про повернення їм дитини обстежує їх житлово-побутові умови, перевіряє наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складає відповідний акт та готує висновок районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері чи батькові.

Колегія суддів вважає що оскаржуване рішення виконавчого комітету було прийнято передчасно виходячи з наступного.

Згідно висновку служби у справах дітей про можливість передачі малолітньої ОСОБА_6 на виховання батьку ОСОБА_5 було обстежено житлово-побутові умови останнього за фактичним місцем проживання по АДРЕСА_1 та за місцем реєстрації по АДРЕСА_3.

Квартира по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7, яка є матір'ю співмешканки ОСОБА_5- ОСОБА_8 В даній квартирі зареєстровано 4 особи (ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 ( акт обстеження а.с. 57 т.1).

Будинок по АДРЕСА_3 належить батькові ОСОБА_5, де останній зареєстрований, але фактично не проживає ( акт обстеження а.с.58 т.1).

Під час обстеження місце проживання та реєстрації ОСОБА_5 службою у справах дітей не було досліджено питання (відсутні будь-які письмові докази) , що власники та інші особи, які зареєстровані за даними адресами не заперечують проти проживання разом з ними неповнолітньої ОСОБА_6. Оскільки у ОСОБА_5 відсутнє власне житло, а за адресою за якою він фактично проживає, квартира належить стороннім людям, то ця обставина має важливе значення та повинна враховуватися при надані відповідного висновку та при прийнятті оскаржуваного рішення.

Із доданих матеріалів до справи вбачається, що батько неповнолітньої ОСОБА_6, працює згідно трудового договору від 05.04.2013 у ПП ОСОБА_9 та згідно довідки про доходи його заробітна плата складає за період з 01.10.2013 по 31.03.2014 - 7166,00 грн.

Виходячи з аналізу ч. 2 та 3 п. 27 Порядку перевірка наявності заробітку чи іншого доходу у батька дитини передбачає , що служба у справах дітей за місцем походження дитини перевіряє можливість батька належним чином забезпечувати доньку. Наявність довідки про доходи передбачає докази того, що батько має можливість утримувати матеріально дитину.

Як вбачається з матеріалів справи, службою у справах дітей не було з'ясовано коло осіб, які знаходяться на утримані ОСОБА_5, наявність боргових зобов'язань згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.10.2013 по справі № 2314/7124/12 в сумі 319 152,88 грн , та в зв'язку з чим необхідність встановлення наявності іншого доходу у батька дитини.

Відповідно до абз. 4 ч.3 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікована постановою Верховної Ради УРСР 27.09.1991 №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Сумської міської ради є передчасним, прийнятим без дослідження вище зазначених обставин, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції, через порушення норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 28 вересня 2015 року по справі № 591/3799/14-а скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №225 від 20.05.2014 в частині визнання такою, що втратила статус дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, у зв'язку з передачею на виховання батьку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2314/7124/12 від 29.01.2013 та висновку Служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачи дитини для подальшого виховання батькові; щодо припинення опіки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, над малолітньою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, на підставі висновку Служби у справах дітей Сумської міської ради про можливість передачи дитини для подальшого виховання батькові та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2013 №3 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлення опіки».

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст постанови виготовлений 15.03.2016 р.