Ухвала суду № 56457142, 02.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1050/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -доповідача - Кравця О.О.судді -Домусчі С.Д.судді - Єщенка О.В.розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

В С Т А Н О В И В:

27.03.2015 року ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № 0002081701.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися ,представником відповідача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження , а тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено , що в 09.08.2012 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, направила ОСОБА_4 запит про надання документів по передачі частки в статутному фонді ТОВ "Океан Парк", а також стан розрахунків з ОСОБА_5 , який було отримано 17.08.2012 р.

28.08.2012 р. ОСОБА_4 направив відповідачу запитувану інформацією з витребуваними документами.

Відповідь отримано податковим органом лише 10.09.2012 р.

Наказом ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від 07.09.2012 р. № 938 була призначена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_4. Наказ і повідомлення про проведення перевірки направлені ОСОБА_4. лише 10.09.2012 р. і отримані 14.09.2012 р.

Документальна позапланова виїзна перевірка була розпочата 10.09.2012 р., тобто в день направлення наказу та повідомлення про її початок. 28.09.2012 р.

За результатами перевірки було складено акт № 2640/17-200-2737410551 , яким встановлені наступні порушення:

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині неподання декларації про доходи за 2011 р.;

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 174.1, 174.2, 174.6 ст. 174 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 р. у розмірі 258000,00 грн.,

так як ОСОБА_4 безоплатно отримав корпоративні права ТОВ "Океан Парк" у розмірі 5160000,00 грн., а відтак повинен був подати податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за 2011 р. і сплатити відповідний податок.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № 0002081701 на суму 322670,00 грн.

Судом 1-ої інстанції було також встановлено , що загальними зборами учасників ТОВ "Кодрук" 29.06.2011 р. розглядалося питання про виділення нової юридичної особи - ТОВ "Океан Парк", було прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу ТОВ "Кодрук", зменшення статутного капіталу і внесення відповідних змін до статуту .

Загальними зборами засновників ТОВ "Океан Парк" створено ТОВ "Океан Парк" внаслідок реорганізації шляхом його виділення з ТОВ "Кодрук", затверджено статутний капітал у розмірі 5160000,00 грн. внаслідок передання ТОВ "Кодрук" частини своїх активів (нерухомого майна санаторію-профілакторію "Океан" по вул. Металургів, 4, м. Миколаєва). Єдиним засновником товариства з часткою в статутному капіталі 100% зазначено ОСОБА_5 Директором ТОВ "Океан Парк" обрано ОСОБА_6

29.06.2011 р. керівники ТОВ "Кодрук" і ТОВ "Океан Парк" підписали акт прийому-передачі внеску до статутного капіталу у вигляді нерухомого майна санаторію-профілакторію "Океан".

25.08.2011 р. загальними зборами засновників ТОВ "Океан Парк" введено до складу засновників товариства та обрано директором ОСОБА_4, виведено зі складу засновників ОСОБА_5 з передачею належної йому 100% частки в статутному капіталі в розмірі 5160000,00 грн. ОСОБА_4

Згідно п/п. 163.1.1 п. 163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

Згідно п/п. 164.2.10 п. 164.2 ст.164 ПК України об'єктом оподаткування є дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом;

Згідно п/п. 165.1.15 п. 165.1 ст.165 ПК України до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу входять кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень цього розділу;

Згідно п/п. 168.2.1 п. 168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно п. 174.1 ст.174 ПК України об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

а) об'єкт нерухомості;

б) об'єкт рухомого майна, зокрема:

предмет антикваріату або витвір мистецтва;

природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

інші види рухомого майна;

в) об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;

г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Згідно п 174.2.2 вказаної статті за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

Згідно п 174.6 вказаної статті оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Апеляційний суд вважає,що ОСОБА_4 ,безоплатно за волевиявленням ОСОБА_5 - отримав частку в статутному капіталі ТОВ "Океан Парк", що належала ОСОБА_7 тобто корпоративне право на 100% частки , яка складала 5160000,00 грн. , але належними та допустимими доказами податковим органом в порядку ст.72 КАС України не підтверджено, ані сформування статутного фонду засновниками , а ні наявність на рахунках підприємства грошових коштів у певному розмірі та/або майна у власності підприємства певної вартості ,що дорівнює розміру статутного фонду ,що має бути об'єктом оподаткування.

Згідно із висновком ВСУ, обов'язковим для застосування в порядку ст.244-2 КАС України , зазначеним у Постанові від 27 січня 2015 року по справі № 21-425а14, лише дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місцем проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Саме невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконного або протиправного наказу може бути скасоване.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо наявності порушень податковим органом під час проведення документальної перевірки ,так як ОСОБА_4 своєчасно надав відповідь на письмовий запит податкового органу , оскільки надіслав її в десятиденний строк з моменту отримання (термін 10 робочих днів з дня отримання запиту сплив 04.09.2012 р., а відповідь направлена 28.08.2012 р.), а відповідач, прийнявши наказ про проведення перевірки, не вручив його позивачу до початку проведення , що призводить до висновку про незаконність перкевірки та відсутності її правових наслідків такої , у зв'язку із чим погоджується із виконком суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та відхиляє доводи апелянта щодо встановлення належним чином порушень - п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині неподання декларації про доходи за 2011 р. та п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 174.1, 174.2, 174.6 ст. 174 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 р. у розмірі 258000,00 грн.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення , а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Єщенко О.В.