Постанова № 56457039, 10.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа № 876/994/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Селянського фермерського господарства «Калина» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича, третіх осіб: управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, реєстраційної служби Гусятинського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій за апеляційною скаргою державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Селянське фермерське господарство «Калина» (далі - СВГ «Калина») звернулося до суду із адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту.

У подальшому позивач подав заяву про зміну позовних вимог і просив суд скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Філюка С.П. № 23784220 від 19 серпня 2015 р. про відмову у Державні реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України зареєструвати право власності на нерухоме майно за СФГ «Калина», а саме на 27/100 частини комплексу будівель ферми, в які входить: корівник літ. «А», площею 1581,5 м. кв., телятник літ. «З», площею 654,2 м. кв., кормоцех літ. «Ж», площею 527,6 кв. м., вагову літ. «Е», площею 18,7 кв. м., та огорожу « 2» території (далі - 27/100 частини комплексу будівель ферми), що знаходяться у АДРЕСА_1 Тернопільської області.

Судом першої інстанції з урахуванням поданої заяви було здійснено заміну неналежного відповідача - Головне управління юстиції у Тернопільській області на належного - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка С.П. та залучено до участі у даній справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області та Реєстраційну службу Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Філюка С.П. №23784220 від 19 серпня 2015 року про відмову у Державні реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов'язано Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України зареєструвати право власності на нерухоме майно за СФГ «Калина», а саме на 27/100 частини комплексу будівель ферми, в які входить: корівник літ. «А», площею 1581,5 м. кв., телятник літ. «З», площею 654,2 м. кв., кормоцех літ. «Ж», площею 527,6 кв. м., вагову літ. «Е», площею 18,7 кв. м., та огорожу « 2» території (далі - 27/100 частини комплексу будівель ферми), що знаходяться у АДРЕСА_1 Тернопільської області.

Із таким судовим рішенням не погодився Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюк С.П. та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. Зазначив, що рішення рестратора про відмову у здійсненні реєстрації права власності позивача на нерухоме майно - частину комплексу будівель ферми є правильним, адже у Реєстрі заборон відлучення об'єктів нерухомого майна наявне обтяження щодо цього майна, яке належало ОСОБА_2 Отже, оскільки на об'єкт реєстрації було накладено арешт, він не вправі був здійснити реєстрацію права власності за іншим суб'єктом. Враховуючи викладене, підстав для задоволення позову немає. Крім того, апелянт зауважив, що суд першої інстанції, зобов'язавши вчинити реєстрацію, порушив норми ст. 19 Конституції України та перебрав на себе повноваження, які йому не надані законом.

У судовому засіданні представник Селянського фермерського господарства «Калина» та представник третьої особи ОСОБА_2 заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та пояснили, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.12.2009 року у справі № 2-1069/09 за позовом СФГ «Калина» до ОСОБА_2 було визнано договір про продаж комплексу будівель ферми, а саме: корівника літ. «А», площею 1581,5 м.кв., телятника літ. «З», площею 654,2 м.кв., кормоцеха літ. «Ж», площею 527,6 кв.м., вагової літ. «Е», площею 18,7 кв.м., та огорожі « 2» території, що знаходяться у АДРЕСА_1 (далі - 27/100 частини комплексу будівель ферми) від 24 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 в інтересах СФГ «Калина» та ОСОБА_2 дійсним, а також визнано за СФГ «Калина» право власності на частину комплексу будівель ферми.

19 травня 2015 року Гусятинським районним судом Тернопільської області було винесено ухвалу про виправлення описки у рішенні Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 грудня 2009 року та визнано договір про продаж 27/100 частин комплексу будівель ферми, а саме: корівника літ. «А», площею 1581,5 м.кв., телятника літ. «З», площею 654,2 м.кв., кормоцеха літ. «Ж», площею 527,6 кв.м., вагової літ. «Е», площею 18,7 кв.м., та огорожі « 2» території, що знаходяться у АДРЕСА_1 (далі - 27/100 частини комплексу будівель ферми) від 24 грудня 2007 року дійсним, а також визнано за СФГ «Калина» право власності на 27/100 частин комплексу будівель ферми.

Після звернення позивача у відділ Реєстраційної служби Гусятинського РУЮ, для реєстрації 27/100 частини комплексу будівель ферми, Державним реєстратором Міністерства юстиції України Філюком С.П. 19 серпня 2015 року прийнято рішення № 23784220 про відмову у державній реєстрації права власності СФГ «Калина» на 27/100 частин комплексу будівель ферми.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови у державній реєстрації права власності стало те, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано арешти № 10405258 від 26.10.2010 р., № 11691615 від 06.10.2011 р., та в Реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано арешти № 7865653 від 28.11.2014 р. та № 8439700 від 20.01.2015 р., які накладено відділом примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність цього рішення з таких підстав.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 95 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, врегульовано, що державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:

- державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;

- обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;

- обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

- обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача державним реєстратором сформовано Витяг інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з яким встановлено наявність обтяжень прав на нерухоме майно, а саме арешти нерухомого майна ОСОБА_2 № 10405258 від 26 жовтня 2010 року, № 11691615 від 6 жовтня 2011 року, в Реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про арешти № 7866563 від 28 листопада 2014 року, № 8439700 від 20 січня 2015 року .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення на нерухоме майно було накладено обтяження на нерухоме майно, що є предметом реєстрації, і відповідно це є перешкодою для здійснення суб'єктом владних повноважень реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде знято.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-357а14).

Разом з цим, слід зазначити, що частиною третьою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5 (2) - 5 (6) частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про - відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Філюка Сергія Петровича задовольнити, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі № 819/3263/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Селянського фермерського господарства «Калина» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 15 березня 2016 року.