Ухвала суду № 56457010, 15.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 р. Справа № 876/12054/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкобінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкобінат» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

06.06.2013 року Державна податкова інспекція у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкобінат», в якому просила стягнути заборгованість в сумі 671577,85 грн. з рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України заборгував сплату до бюджету самостійно узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, земельного податку, податку на доходи найманих працівників, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення на загальну суму 671577,85 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнено на користь бюджету з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» податковий борг в сумі 671577,85 грн. з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують підприємство.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що узгоджена сума грошових зобов'язань відповідача з податку на прибуток підприємства, земельного податку, податку на доходи найманих працівників, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення на загальну суму 671577,85 грн., які ним не сплачені, є податковим боргом та підлягають стягненню в судовому порядку.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкобінат» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» 22.06.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. Л.Ребета, буд. 6, м. Івано-Франківськ, 76014, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.11.2012 року за №15135067(а.с.12-13).

Сколівський військовий лісгосп є структурним підрозділом вказаного підприємства та взятий на облік як платник податків державною податковою інспекцією у Сколівському районі Львівської області Державної податкової служби 13.01.2005 року за №155, що підтверджується довідкою від 19.11.2012 року за №158/18-225. Платником податків та зборів, встановлених законом, є ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» (а.с.10).

Відповідач заборгував сплату до бюджету самостійно визначених податкових зобов'язань, згідно поданих ним до ДПІ у Сколівському районі податкових декларацій з податку на прибуток підприємства, земельного податку, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення(а.с.19-20,23-25,28-30,35-36,39-42,49-50,52-55).

Податковим органом проведені перевірки відповідача, за результатами яких прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.08.2012 року за №0001621510, від 06.12.2012 року за №0002201310, від 07.08.2012 року за №№0001601510, 0001611510, 0001591510, 0001581510 та від 07.08.2012 року за №0001571510, якими відповідачу визначені податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств, земельного податку, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення в сумах 20376,25 грн., 170,00 грн., 576,66 грн., 573, 36 грн., 269,09 грн., 40,58 грн. та 4519,33 грн., відповідно (а.с.21-22,26-27,37-38,51).

ДПІ у Сколівському районі на виконання вимог податкового законодавства направила відповідачу першу та другу податкові вимоги форми «Ю1» від 15.03.2005 року за №1/54 та форми «Ю2» від 21.04.2005 року за №2/69 на суми 11892,00 грн. та 16522,54 грн., оскільки у попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований борг(а.с.14-15).

Податковим органом винесені рішення та укладені договори з платником податків про розстрочення податкового боргу з податку на прибуток підприємства, податку з доходів фізичних осіб, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та по частині чистого прибутку на загальну суму 586457,47 грн. Однак, умови договорів були порушені відповідачем та борг своєчасно не сплачувався(а.с.16-18,31-33,43-48)

З розрахунку частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями та розрахунку ДПІ у Сколівському районі за період з 20.07.2012 року по 30.05.2013 року, копії облікової картки платника податків слідує, що у відповідача наявний податковий борг, який на момент розгляду справи судом першої інстанції становить 671577,85 грн.(а.с.8-9,34,64-69).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.175, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Земельний податок - це обов'язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (Підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 56.11 ст.56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Матеріалами справи підтверджується, що податкові зобов'язання ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" зі сплати податку на прибуток підприємства, земельного податку, екологічного податку, збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості до суду не подавалось.

Таким чином, вказані податкові зобов'язання є узгодженими, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України підлягають стягненню.

Згідно з п.20.1.18 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів врегульовано розділом ХVІІ Податкового кодексу України. Згідно пункту 329.1 статті 329 цього Кодексу платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Статтею 334 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 334.2). Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу (пункт 334.1).

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2012 року Сколівським військовим лісгоспом подано до ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за півріччя 2012 року за № 7907, яким узгоджено податкові зобов'язання платника податків щодо збору за звітний квартал 2012 року у сумі 40992,00 грн. Крім того, 06.11.2012 року Сколівським військовим лісгоспом подано до ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за три квартали 2012 року за № 10691, яким узгоджено податкові зобов'язання платника податків щодо збору за вказані квартали 2012 року у сумі 77226,00 грн. Також, 07.02.2013 року Сколівським військовим лісгоспом подано до ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2012 рік за № 1300000320, яким узгоджено податкові зобов'язання платника податків щодо збору за звітній квартал 2012 року у сумі 57614,00 грн. (а.с.49-50,52-55).

У відповідності до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 334.3 статті 334 Податкового кодексу України встановлено, що лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що самостійно узгоджені Сколівським військовим лісгоспом суми збору за спеціальне використання лісових ресурсів за 2012 рік, підлягали сплаті останнім у строк, встановлений пунктом 334.3 статті 334 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 27.06.2012 року начальником ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС Мелехом В.М. за результатами розгляду заяви Сколівського військового лісгоспу на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, статті 100 Податкового кодексу України у редакції , чинній на час виникнення спірних правовідносин, винесено рішення № 3868/19-00 про розстрочення податкового боргу. Згідно рішення про розстрочення податкового боргу від 27.06.2012 року № 3868/19-00 Сколівському військовому лісгоспу надано розстрочення сплати податкового боргу по збору за спеціальне використання лісових ресурсів у сумі 247874,00 грн. з 27.06.2012 року по 14.12.2012 року(а.с.46).

27.06.2012 року ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС в особі начальника Мелеха В.М. та Сколівським військовим лісгоспом в особі начальника Кравціва Ю.М. (Платник) укладено Договір про розстрочення податкового боргу за № 3869/19-00 відповідно до рішення від 27.06.2012 року № 3868/19-00. Пунктом 1 цього Договору ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС надано Платнику розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 247874,00 грн. під проценти терміном з 27.06.2012 року до 14.12.2012 року(а.с.47-48).

Також, 09.08.2012 року Сколівським військовим лісгоспом подано до ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС розрахунок частини прибутку(доходу) за перше півріччя 2012 року за № 8009, яким узгоджено податкові зобов'язання платника податків щодо чистого прибутку за звітний квартал 2012 року у сумі 85000,00 грн.(а.с.34).

27.06.2012 року начальником ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС Мелехом В.М. за результатами розгляду заяви Сколівського військового лісгоспу на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, статті 100 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, винесено рішення № 3864/19-00 про розстрочення податкового боргу. Згідно рішення про розстрочення податкового боргу від 27.06.2012 року № 3864/19-00 Сколівському військовому лісгоспу надано розстрочення сплати податкового боргу по частині чистого прибутку у сумі 49773,18 грн. з 27.06.2012 року по 14.12.2012 року(а.с.31).

27.06.2012 року ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС в особі начальника Мелеха В.М. та Сколівським військовим лісгоспом в особі начальника Кравціва Ю.М. (Платник) укладено Договір про розстрочення податкового боргу за № 3865/19-00 відповідно до рішення від 27.06.2012 року № 3864/19-00. Пунктом 1 цього Договору ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС надано Платнику розстрочення сплати податкового боргу на загальну суму 49773,18 грн. під проценти терміном з 27.06.2012 року до 14.12.2012 року(а.с.32-33).

Однак, з матеріалів справи слідує, що у зв'язку із неналежним виконанням платником умов погашення розстроченого податкового боргу, станом на 30.05.2013 року за Сколівським військовим лісгоспом залишається непогашеним податковий борг у сумі 671577,85 грн.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, то податковий борг у сумі 671577,85 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Щодо твердження апелянта про те, що Сколівське військове лісове господарство є самостійним платником податків та зборів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Згідно частини 3 статті 25 цього Кодексу філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно зі статтями 1 та 21 Господарського процесуального кодексу України, статтями 80 та 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами, а тому не можуть бути сторонами у справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що податковий борг підлягає стягненню з ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", оскільки Сколівський військовий лісгосп не має статусу юридичної особи, а є лише відокремленим структурним підрозділом ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат".

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкобінат» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року у справі № 809/1817/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

В.В. Ніколін