Ухвала суду № 56457000, 16.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року справа №812/1598/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Геращенка І.В., Чебанова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1598/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєверодонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 242 254,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сєверодонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Інспекція) звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" (далі - ПАТ «Луганськ-Авто») про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначає наступне.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість у строки, передбачені законодавством, у відповідача виник податковий борг на суму 294 426,00 грн., а саме:

- за 2 квартал 2014 року у сумі 246 040,00 грн. згідно декларації № 9035121899 від 19.06.2014 (термін сплати до 30.06.2014);

- за 1 квартал 2015 року у сумі 6 296,00 грн. згідно декларації № 9045456049 від 20.03.2015 (термін сплати 30.03.2015);

- за 2 квартал 2015 року у сумі 42090,00 грн.: 8356,00 грн. згідно декларації №9072856159 від 18.04.2015 (термін сплати до 30.04.2015); 6 260,00 грн. згідно декларації № 9101990155 від 20.05.2015 (термін сплати 30.05.2015), 27 474,00 грн. згідно декларації № 9130055347 від 22.06.2015 (термін сплати 30.06.2015).

Враховуючи часткову сплату у розмірі 48 472,82 грн. (до подання адміністративного позову до суду) та у розмірі 19 684,00 грн. (після звернення до суду), а також враховуючи нараховану пеню у сумі 15 985,09 грн. сума до стягнення становить 242 254,27 грн.

З метою стягнення податкового боргу Інспекцією було виставлено відповідачу податкову вимогу форми Ю № 1-25 від 12.01.2015.

Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. На підставі викладено позивач просив стягнути з ПАТ «Луганськ-Авто" заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 242 254,27 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1598/15 позов Інспекції задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Луганськ-Авто" кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з податку на додану вартість у розмірі 242254,27 грн. на користь Держави.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та станом на дату розгляду справи становить 294 426,00 грн. Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи документів, зокрема, обліковими картками платника податків (а. с. 23).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного боргу відповідача є доведеним, однак, на час постановлення судом рішення залишається непогашеним.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування зазначає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок щодо неможливості застосування положень Закону України від 02.09.2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон №1669-VII) у зв'язку з пріоритетністю норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), а також щодо відсутності норм щодо звільнення платників від сплати податку на додану вартість, у зв'язку з проведенням бойових дій чи інших обставин непереборної сили. Сертифікатом Торгово-промислової палати України підтверджується настання для відповідача обставин непереборної сили, в зв'язку з якими ПАТ "Луганськ-Авто" не має можливості виконувати грошові зобов'язання та сплачувати обов'язкові платежі.

Також, суд першої інстанції не взяв до уваги, що у Луганському окружному адміністративному суді розглядається адміністративна №812/1695/15 справа за позовом ПАТ "Луганськ-авто" до Інспекції про визнання протиправними дії щодо відмови у списанні податкового боргу та зобов`язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу.

В судовому засіданні від 21.12.2015 та 21.01.2016 відповідачем подавались клопотання про зупинення провадження у справі до моменту прийняття та набрання рішення законної сили по справі №812/1695/15, оскільки в ній Підприємство просить суд зобов'язати Інспекцію списати безнадійну заборгованість в розмірі 242 254,27 грн., а отже, в разі задоволення позову, не буде і предмету спору по даній справі, адже податкова заборгованість буде підлягати списанню, а не стягненню з підприємства в дохід держави.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами встановлено, що ПАТ "Луганськ-Авто" зареєстрований у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 16.08.2000, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 382 120 0000 000498 (а.с.22). Відповідач перебуває на податковому обліку в Інспекції з 27.02.1992 за №1277 (а.с.20) та є платником податку на додану вартість (а.с.27).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом першої та апеляційною інстанцією встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість у строки, передбачені законодавством, у відповідача виник податковий борг на суму 294426,00 грн., а саме:

- за 2 квартал 2014 року у сумі 246 040,00 грн. згідно декларації № 9035121899 від 19.06.2014 (термін сплати до 30.06.2014) (а. с. 9-10);

- за 1 квартал 2015 року у сумі 6 296,00 грн. згідно декларації № 9045456049 від 20.03.2015 (термін сплати 30.03.2015) (а. с. 11-12);

- за 2 квартал 2015 року у сумі 42090,00 грн.: 8 356,00 грн. згідно декларації №9072856159 від 18.04.2015 (термін сплати до 30.04.2015); 6 260,00 грн. згідно декларації № 9101990155 від 20.05.2015 (термін сплати 30.05.2015) (а.с.17-18), 27 474,00 грн. згідно декларації № 9130055347 від 22.06.2015 (термін сплати 30.06.2015) (а.с. 13-14).

Враховуючи часткову сплату у розмірі 48 472,82 грн. (до подання адміністративного позову до суду) та у розмірі 19 684,00 грн. (після звернення до суду), а також враховуючи нараховану пеню у сумі 15 985,09 грн. сума до стягнення становить 242 254,27 грн., що підтверджено обліковими картками платника податків (а.с.23).

З метою стягнення податкового боргу Інспекцією було виставлено відповідачу податкову вимогу форми Ю № 1-25 від 12.01.2015 (а.с.7). Податкова вимога не погашена, не скасована та не відкликана.

Вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Отже, на момент розгляду справи в судах, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 242 254,27 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 242 254,27 грн. та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо аргументів відповідача з посиланням на обставини непереборної сили та Закон №1669-VII, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу норм Закону 1669-VII відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

Цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Однак, вказаний Закон не містить норми щодо звільнення підприємств на території проведення антитерористичної операції від сплати податку на додану вартість. Тому заперечення відповідача з цього приводу є незмістовними.

Посилання апелянта на наявність іншої справи в суді, в якій ставиться питання про списання цього податкового боргу, не є підставою для скасування судового рішення в цій справі, оскільки колегія суддів не вбачає підстав для обов'язкового зупинення провадження в ній, так як розгляд справи №812/1695/15 не перешкоджає розгляду нинішньої справи. У випадку списання цього податкового боргу законодавством передбачені механізми для уникнення його стягнення.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 812/1598/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєверодонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 242 254,27 грн. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: І.В.Геращенко

О.О.Чебанов