Ухвала суду № 56456955, 16.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Попович І. А.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року справа №240/513/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.,

суддів Геращенка І.В., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представників відповідача Тактарової С.А., Ларкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації на постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 01 лютого 2016 року у справі № 240/513/14-а за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації, за участю третіх осіб - Відділу реєстрації актів цивільного стану Олександрівського районного управління юстиції, Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року представник позивача звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації (далі - Управління), третя особа - Відділ реєстрації актів цивільного стану Олександрівського районного управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року на Олександрівський районний суд Донецької області було покладено вирішення питання відновлення повністю втраченого судового провадження в адміністративній справі (а.с.1).

Ухвалою Олександрівського районного суду від 14 серпня 2015 року повністю втрачене судове провадження було відновлено (а.с.40).

Ухвалою цього ж суду від 24 грудня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі (а.с.133).

22 січня 2016 року представник позивача надала до суду першої інстанції додатковий позов, відповідно до якої збільшила розмір позовних вимог (а.с.163-166).

01 лютого 2016 року представник позивача надала суду першої інстанції уточнюючий позов, яким одночасно зменшила і збільшила позовні вимоги (а.с.182-185), 01 лютого 2016 року за заявою позивача, розмір позовних вимог було зменшено (а.с.186). В остаточній редакції адміністративного позову, позивачка просила суд:

- визнати відмову Управління у перерахунку допомоги у зв'язку з народженням дітей відповідно до Закону України 21 листопада 1992 року N2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон N2811-XII) неправомірною;

- зобов'язати Управління: - призначити і сплатити ОСОБА_4 одноразову допомогу у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_3 першої дитини, доньки ОСОБА_5, у розмірі 752 грн.; - сплатити на користь ОСОБА_4 недоотриману суму одноразової допомоги у розмірі 49920 грн. у зв'язку народженням ІНФОРМАЦІЯ_2 третьої дитини - сина ОСОБА_6, у строки відповідно до п. 13 Правил призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року за № 1751 (далі - Порядок N1751).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач ОСОБА_4, є матір'ю трьох народжених дітей: доньки ОСОБА_5, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Але державну допомогу у зв'язку з народженням дітей отримала тільки у зв'язку з народженням тільки двох дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_6. Допомогу у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_3 першої дитини - доньки ОСОБА_5 у розмірі 376 грн. позивачка не отримала, оскільки народжувала у м. Добропілля і дитина померла в перший день життя. В м. Добропілля та в Управління їй пояснили, що вона має право тільки на отримання допомоги на поховання і більш ні на яку допомогу не має право, тому що дитина померла. У зв'язку з цим і допомогу при народженні інших дітей їй призначали відповідно як на першу і другу без урахування народження першої дитини - доньки ОСОБА_5. При цьому представник позивача послалася на ту обставину, що відповідні пояснення позивачу надали в Управління і у зв'язку з цим вона не мала сумнівів у правильності отриманих виплат. У січні 2014 року позивачка випадково в Управлінні дізналася, що допомогу вона повинна отримувати як при народжені третьої дитини і що розмір допомоги як на ОСОБА_7 так і на ОСОБА_6 нараховано з порушенням, без урахування факту народження нею першої дитини у 2005 році, яка померла після народження.

27 січня 2014 року позивачка звернулася до Управління із заявою про перерахунок розміру допомоги при народженні дітей, але отримала письмову відмову, оскільки в Управлінні відсутні свідчення про народження першої дитини. Отримавши у відділі РАЦС м. Добропілля витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, вона дізналася, що актовий запис за № 46 про народження її доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений 24 лютого 2005 року у відділі РАЦС м. Добропілля. Після цього позивачка вдруге звернулася до Управління, надавши отримані документи, але отримала письмову відмову. Позивачка вважає, що з вини посадових осіб державних органів її конституційні права були грубо порушені, внаслідок чого вона була позбавлена можливості отримати належні суми при народженні дітей. Вважає, що до Управління зверталася своєчасно і тому вважає відмову Управління неправомірною, внаслідок чого вимушена звернутися до суду.

Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 01 лютого 2016 року у справі № 240/513/14-а позов задоволено частково, а саме: дії Управління по відмові ОСОБА_4 в перерахунку допомоги при народженні третьої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 - визнано протиправними та зобов'язано Управління перерахувати призначену ОСОБА_4 допомогу при народженні третьої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням відомостей про народження ОСОБА_4 першої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та виплатити перераховану допомогу в порядку, передбаченому п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року за № 1751.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на отримання допомоги при народженні кожної дитини. Смерть першої дитини протягом першого тижня життя не позбавляє позивачку права на отримання допомоги при її народженні, та не впливає на черговість народження другої та третьої. Тому суд першої інстанції вважав необхідним зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_4 допомогу при народженні третьої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням відомостей про народження позивачем першої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та виплатити перераховану допомогу в строк, передбачений ч. 2 ст. 12 Закону N2811-XII та п. 13 Порядку N1751.

Не погодившись з цим судовим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 01 лютого 2016 року у справі № 240/513/14-а та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що звернень на призначення державної допомоги про народження дитини у 2005 році не надходило, свідоцтво про народження дитини не надавалося. Вперше призначення державної допомоги при народженні дитини проведено згідно наданої особистої заяви позивачки від 15.08.2006 №153 відповідно до вимог ст. 11 Закону N2811-XII та ст. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми». Вдруге позивачка звернулася до Управління за призначенням державної допомоги при народженні другої дитини згідно особистої заяви ОСОБА_4 від 15.05.2011 №522.

Підставою для призначення було: заява одного з батьків, що складається за формою затвердженою Мінсоцполітики, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, довідка про склад сім'ї та копії свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначення розміру допомоги.

При зверненні позивачки до Управління у 2006 році за призначенням разової грошової допомоги при народженні дитини, ОСОБА_4 не надавала додаткових документів стосовно ОСОБА_8, тому працівники Управління не знали та не могли знати про народження позивачкою ОСОБА_5.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Апеляційний суд зазначає, що постанова місцевого суду оскаржена лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає постанова місцевого суду лише в частині, в якій позов задоволено. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Статтею 12 Закону №2811 в редакції, що діяла на ІНФОРМАЦІЯ_2, було передбачено, що допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини.

Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За вимогами ч. 3 ст. 11 Закону №2811 в редакції, що діяла на ІНФОРМАЦІЯ_2 умовою призначення одноразової допомоги при народженні дитини є надходження звернення за її призначенням не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Статтею 21 Закону N2811-XII передбачено, що органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги.

Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі недостовірних даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

Статтею 21 Закону N2811-XII передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку №1751, особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.

Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини, копії свідоцтва про смерть, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану, чи довідки для призначення допомоги при народженні дитини, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.

Пунктом 45 Порядку №1751 передбачено, що орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.

Із пояснень позивачки та доданих нею на обґрунтування позовних вимог документів, а також документів, наданих відповідачем на обґрунтування своїх заперечень, вбачається, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 народила першу дитину ОСОБА_5, яка померла на першому тижні життя, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Добропіллю 24 лютого 2005 року було зроблено актовий запис за № 46 (а.с.21, 92).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла у віці один день, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецьк 25 лютого 2005 року було зроблено актовий запис за № 268 в Книзі реєстрації смертей (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила другу дитину ОСОБА_7, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Олександрівського райуправління юстиції Донецької області 14 серпня 2006 року було зроблено актовий запис за № 37 (а.с.20).

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка народила третю дитину ОСОБА_6, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Олександрівського районного управління юстиції Донецької області 10 травня 2011 року було зроблено актовий запис за № 14 (а.с.19).

07 квітня 2005 року позивачка звернулася до Управління із заявою про призначення допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (а.с.22, 24), яка була призначена відповідачем відповідно до Протоколу № 71 від 16.04.2005 (а.с.23) на підставі Довідки Добропільської центральної районної лікарні від ІНФОРМАЦІЯ_3 в якій зазначено, що у позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 відбулися передчасні пологи в Добропільському пологовому будинку (а.с.25).

При зверненні до відповідача із заявою про надання допомоги при народженні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачка надала довідку РАЦС Олександрівського районного управління юстиції для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини за № 37/07-30, яка містить відомості про те, що дитина за рахунком перша (а.с.109).

Відповідно до протоколу відповідача від 30.08.2006 за № 153 позивачці була призначена одноразова допомога при народжені дитини (а.с.110), яка була виплачена в загальному розмірі 8500 грн. у період з липня 2006 року по липень 2007 року (а.с.112).

При зверненні до відповідача із заявою про надання допомоги при народженні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка надала витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, про реєстрацію народження для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини за № 00009015844 від 10 травня 2011 року, який містить відомості про те, що дитина за рахунком друга (а.с.108).

Відповідно до рішення відповідача від 18.05.2011 позивачці була призначена допомога при народжені дитини (а.с.111), яка була виплачена в загальному розмірі 49920,16 грн. у період з квітня 2011 року по квітень 2015 року (а.с.113-117).

27.01.2014 представник позивачки звернулася до відповідача з письмовою заявою про перерахунок вже призначених позивачу сум та проведення відповідної доплати при народжені 15.07.2006 другої дитини - доньки ОСОБА_7 у розмірі 4100 грн., при народжені ІНФОРМАЦІЯ_2 третьої дитини сина ОСОБА_6 у розмірі 50000 грн. (а.с.27-28), за яку отримала відповідь від 28.01.2014 за № 01/05-76 з роз'ясненням підстав нарахування позивачу допомоги при народжені дитини в 2006 та 2011 році, та зазначенням, що заборгованості з виплати допомоги немає (а.с.30).

23.02.2014 позивачка особисто звернулася до відповідача зі заявою про призначення одноразової допомоги у зв'язку з народженням у 2005 році доньки ОСОБА_5, та перерахунку допомоги при народжені у 2006 році другої дитини доньки ОСОБА_7, та при народжені у 2011 році третьої дитини сина ОСОБА_6. Позивачка додала до заяви витяг з державного реєстру (а.с.31).

Листом відповідача від 26.02.2014 за № 01/05-163 в перерахунку було відмовлено та зазначено, що відповідно до поданої заяви зробити перерахунок допомоги та провести доплату неможливо. Допомога була призначена відповідно до діючого законодавства, порушень при призначені та виплаті допомоги при народжені дитини не допущено. Заборгованості з виплати допомоги немає. В листі міститься роз'яснення стосовно можливості оскарження наданої відповіді в судовому порядку (а.с.32-33).

09.04.2014 позивачка звернулася до відповідача з повторною заявою, що містила вимоги відповідні раніше поданій заяві (а.с.34-35).

Проаналізувавши наведені норми матеріального закону, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд першої інстанції дійшов беззаперечного висновку, що позивач народила трьох дітей: першу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3; другу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1; третю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачка мала право на отримання допомоги при народженні кожної дитини. Смерть першої дитини протягом першого тижня життя не позбавляло позивача права на отримання допомоги при її народженні, та не впливає на черговість народження другої та третьої дитини.

Позивачка не зверталася в 6-ти місячний строк передбачений ч. 3 ст.11 Закону N2811-XII (в редакції що діяла на ІНФОРМАЦІЯ_3 р.) до відповідача із заявою про виплату одноразової допомоги при народжені дитини, дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, тому її позовні вимоги про призначення і сплату одноразової допомоги у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_3 першої дитини, доньки ОСОБА_5, у розмірі 752 грн. вірно не задоволені місцевим судом. За цими ж підставами не підлягають вимоги позивача про визнання відмови відповідача у перерахунку допомоги в частині відмови в перерахунку одноразової допомоги при народженні ІНФОРМАЦІЯ_3 першої дитини, доньки ОСОБА_5

Як правильно встановив суд першої інстанції, позовні вимоги про сплату на користь ОСОБА_4 недоотриманої суми одноразової допомоги в розмірі 49920 грн. у зв'язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_2 третьої дитини сина ОСОБА_6, у строки відповідно до п. 13 Правил призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, - підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Для отримання допомоги при народженні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка звернулася до відповідача 15.05.2011, що підтвердив відповідач у своїх запереченнях (а.с.105), в 12 місячний строк, передбачений ч. 3 ст. 11 Закону N2811-XII (в редакції, що діяла з 09.04.2011 р.).

27.01.2014, 23.02.2014 та 09.04.2014 під час проведення відповідачем виплати допомоги при народжені дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (яка закінчилася у квітні 2015 р.), позивачка особисто та за допомогою представника зверталася до відповідача із заявами про перерахунок вже призначених позивачу сум та проведення відповідної доплати, додавши до заяв документ на підтвердження того, що перша її дитина ОСОБА_5, була народжена ІНФОРМАЦІЯ_3, а відповідно син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 є її третьою дитиною.

Відмову відповідача в перерахунку допомоги при народженні третьої дитини позивача - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, - суд вважає протиправною, оскільки ані Законом N2811-XII, ані Порядком №1751 не передбачений строк, протягом якого особа може звернутися із заявою про перерахунок помилково призначеного розміру допомоги при народженні дитини.

На підтвердження помилково призначеного розміру допомоги при народженні дитини, позивачка надала належні, передбачені п. 11 Порядку №1751, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та копію свідоцтва про її смерть.

Належним способом захисту порушеного права позивача місцевий суд вірно вважав зобов'язання відповідача перерахувати призначену ОСОБА_4 допомогу при народженні третьої дитини позивача - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням відомостей про народження позивачем першої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та виплати перерахованої допомоги в строк, передбачений ч. 2 ст. 12 Закону N2811-XII та п. 13 Порядку №1751.

При цьому на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить суд.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена 16 березня 2016 року.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації - залишити без задоволення.

Постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 01 лютого 2016 року у справі № 240/513/14-а за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської райдержадміністрації, за участю третіх осіб - Відділу реєстрації актів цивільного стану Олександрівського районного управління юстиції, Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: І.В.Геращенко

О.О.Чебанов