Постанова № 56456924, 16.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року місто Київ № 826/8295/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомдержавного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут»до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0018331502, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2014 № 0018331502.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту камеральної щодо несвоєчасності сплати авансових внесків при виплаті дивідендів є безпідставними, оскільки позивачем у визначений податковим законодавством термін сплачено авансові внески з податку на прибуток підприємств за звітні періоди.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначив, що авансовий внесок при виплаті дивідендів сплачувався позивачем несвоєчасно, а, відтак, позов задоволенню не підлягає.

Справу №826/8295/15 розглянуто у письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві, правонаступником якої наразі є державна податкова інспекція в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік, І квартал та І півріччя 2014 року платника податку державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут», якою встановлено, що позивачем порушено вимоги підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасність та не сплату (в частині) авансового внеску з податку на прибуток, що нараховується у зв'язку з виплатою дивідендів своїм акціонерам (власникам), відповідальність за що передбачена статтею 127 Податкового кодексу України.

За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 30.10.2014 №670/26-54-15-02-08, а державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0018331502, яким державному підприємству «Український державний геологорозвідувальний інститут» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, які перебувають у державній власності, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 33 573,00 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30.01.2015 №1361/10/26-15-10-06 та Державної фіскальної служби України від 03.04.2015 №7004/6/93-35-10-01-04-25, якими податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0018331502 залишено без змін, а скарги державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» - без задоволення.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається із змісту акту перевірки, контролюючим органом встановлено, що державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут» сплачено частину прибутку, що вилучається в дохід держави, в сумі 258 600,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 28.10.2013 №1849, проте авансовий внесок, який сплачується до/або одночасно з виплатою дивідендів в сумі 49 134,00 грн. (19%) сплачено 24.09.2014, у відповідності до платіжного доручення №1513, в сумі 50 000,00 грн. Те саме встановлено контролюючим органом щодо частини прибутку (доходу), що вилучається в дохід держави, в сумі 379 200,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 17.02.2014 №245, а авансовий внесок в сумі 68 256,00 грн. (18%) сплачено 16.10.2014, згідно з платіжним дорученням №1646 в сумі 77 618,00 грн. Крім того, за твердження контролюючого органу, платником сплачено частину прибутку (доходу), що вилучається в дохід держави в сумі 93 900,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 12.05.2014 №760, але авансовий внесок (18%) в сумі 16 902,00 грн. не сплачено.

Так, у відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно центральним або місцевим органом виконавчої влади, до сфери управління якого віднесено такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.

З аналізу викладених законодавчих положень вбачається, що сума визначена платником податку на прибуток до сплати звітного податкового періоду зменшується на суму нарахованого таким платником податку авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку із прийняттям рішення про виплату дивідендів.

Вказана правова позиція також викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 року у справі № К/800/44040/14 (ЄДРСР №42662947).

Так, за твердженнями позивача, державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут» за перевіряємий період фактично сплачено авансовий внесок з податку на прибуток підприємств до відповідних дат виплати дивідендів у вигляді частини прибутку, що вилучається в дохід держави, що у загальному розмірі перевищує суми авансових внесків з податку на прибуток, які підприємство зобов'язано було нарахувати та сплатити до або під час здійснення цих виплат, відповідно до підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.

На підтвердження вказаного позивачем надано суду копії платіжних доручень від 19.03.2013 №379 на суму 40 114,00 грн., від 15.04.2013 №531 на суму 40 114,00 грн., від 29.04.2013 №625 на суму 23 432,00 грн., від 27.05.2013 №753 на суму 40 114,00 грн., від 19.06.2013 №904 на суму 20 114,00 грн., від 16.07.2013 №1081 на суму 40 114,00 грн., від 12.08.2013 №1272 на суму 40 114,00 грн., від 17.09.2013 №1520 на суму 40 114,00 грн., від 21.10.2013 №1796 на суму 40 114,00 грн., від 21.11.2013 №2045 на суму 40 114,00 грн., від 20.12.2013 №29 на суму 40 114,00 грн., від 27.01.2014 №114 на суму 40 114,00 грн., від 21.02.2014 №261 на суму 40 114,00 грн., від 24.03.2014 №473 на суму 94 132,00 грн., від 09.04.2014 №577 на суму 14 132,00 грн., від 24.04.2014 №657 на суму 30 000,00 грн., від 28.04.2014 №692 на суму 50 000,00 грн., від 06.05.2014 №728 на суму 10 132,00 грн., від 08.05.2014 №759 на суму 14 000,00 грн., від 16.05.2014 №787 на суму 10 000,00 грн., від 22.05.2014 №828 на суму 10 000,00 грн., від 28.05.2014 №865 на суму 50 000,00 грн., від 29.05.2014 №892 на суму 10 000,00 грн., згідно з якими за вказаний звітний період державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут» загалом сплачено авансовий внесок з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 777 196,00 грн., що, відповідно, перевищує розмір авансового внеску, який, за твердженням контролюючого органу, позивачу слід було сплатити до/або одночасно з виплатою дивідендів. Вказане відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не заперечувалося під час судового розгляду даної справи.

При цьому, приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Враховуючи, що згадуваними нормами Податкового кодексу України регламентовано виконання грошових зобов'язань як за рахунок грошових коштів платника податків, так і за рахунок наявних у платника податків переплат з платежів по податкам, оскільки, відповідно до положень підпунктів 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), авансовий внесок з податку на прибуток є грошовим зобов'язанням, отже, контролюючий орган зобов'язаний зарахувати переплату в рахунок авансових внесків у зв'язку зі сплатою дивідендів.

Таким чином, з урахуванням сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 777 196,00 грн., що, відповідно, перевищує розмір авансового внеску, який, за твердженням контролюючого органу, підприємству слід було сплатити до/або одночасно з виплатою дивідендів, що додатково свідчить про наявну в останнього переплату з авансових внесків на час виплати дивідендів, з огляду на що немає підстав стверджувати, що сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів здійснена несвоєчасно.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду доказів на підтвердження зворотнього. Разом з тим, питання щодо наявності у державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут» переплати з авансового внеску з податку на прибуток за перевіряємий період під час проведення перевірки та під час досудового оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючими органами не досліджувалось.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фактична сплата позивачем авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів здійснена в межах граничного строку їх сплати, у зв'язку з чим висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 №0018331502 - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.11.2014 №0018331502.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.