Постанова № 56456555, 02.02.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 р. Справа №818/3772/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової-Крикуненко О.В.,

представника позивача - Казак М.В.,

представника відповідача - Іващенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3772/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвіт -7"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсвіт" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2015р. №0002512207 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 222190грн., з яких: 148133грн. за основним платежем та 74056грн.67коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки акту №2682/2207/36707265/225 від 13.10.2015р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будсвіт-7" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ДВС Плюс» за березень 2015 року та ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ДВС Плюс», ТОВ «Укрбуд-Альянс» за квітень 2015 року" є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами. Зокрема, факт реального виконання підрядних робіт контрагентами позивача підтверджується належним чином складеними первинними документами: договорами, кошторисами, актами виконаних робіт, податковими накладними, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг господарських операцій. Посилання контролюючого органу на відсутність у підрядників основних засобів та необхідної кількості робочого персоналу для здійснення підрядних робіт не можуть бути підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ, оскільки укладення трудового договору не є єдиним засобом залучення фізичних осіб як трудових ресурсів у процес виконання зобов'язань за договором підряду та податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (послуг, робіт) постачальником. Крім того, всупереч вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яка визначає підстави для проведення документальної позапланової перевірки, товариству не направлялося жодних запитів для надання пояснень та їх документальних підтверджень, внаслідок чого проведення такої перевірки є незаконним, що спричиняє відсутність відповідних правових наслідків у вигляді фінансової відповідальності для платника податку. Серед іншого вказує, що в порушення п.86.8 ст.86 ПК України ДПІ у м. Сумах оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято лише 28.10.2015р., тобто більше ніж протягом 10 робочих днів після отримання підприємством акту перевірки, врученого позивачу 13.10.2015р.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні (а.с.52-54, 165-169) зазначивши, що операції з виконання підрядних робіт контрагентами ТОВ «Будсвіт-7» не мали реального товарного характеру внаслідок відсутності у підрядників основних засобів, кваліфікованого складу працюючих. До виконання будівельних робіт субпідрядні організації не залучались. З приводу не направлення запитів на адресу підприємства зауважив, що запити про надання документальних підтверджень та пояснень були направлені товариству листами від 09.06.2015р. №24455/18-19-15-01 та від 08.07.2015р. №31540/18-19-15-01, отримані головним бухгалтером ТОВ «Будсвіт-7», про що свідчить підпис. Проте, відповіді на них не надано, у зв'язку з чим згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України призначена та проведена документальна позапланова перевірка, під час якої листами від 01.10.2015р. №112, від 02.10.2015р. №113 та від 05.10.2015р. №116 надані документи по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ДВС Плюс», ТОВ «Укрбуд-Альянс». Оскільки допуск до перевірки відбувся, то в подальшому платник податків може ставити питання лише щодо суті виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюються податковим органом, шляхом оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту, складеного за результатами перевірки, а не про протиправність її призначення та проведення. Щодо строків винесення спірного податкового повідомлення-рішення пояснив, що ДПІ у м. Сумах дотримані вимоги п.86.8 ст.86 ПК України, а саме цей пункт встановлює 10 робочих днів для прийняття податкового повідомлення-рішення з моменту вручення акту перевірки, тому, враховуючи вихідні дні (14,17,18,24,25 жовтня), вказаний строк не було порушено.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будсвіт-7" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ДВС Плюс» за березень 2015 року та ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ДВС Плюс», ТОВ «Укрбуд-Альянс» за квітень 2015 року", за результатами якої складено акт №2682/2207/36707265/225 від 13.10.2015р. (а.с.7-37).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 148133грн.33коп., в т.ч. за березень 2015 року на суму 25000грн., за квітень 2015р. на суму 123133грн.33коп.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2015р. №0002512207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 222190грн., з яких: 148133грн. за основним платежем та 74056грн.67коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.39-40).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань слугували наступні обставини: недостатня кількість трудових ресурсів у ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ДВС Плюс», ТОВ «Укрбуд-Альянс» для здійснення будівельних робіт згідно з укладеними договорами, внаслідок чого господарські операції не мали реального товарного характеру, не виконувались.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в перевіреному періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ДВС Плюс» та ТОВ «Укрбуд-Альянс».

Так, 20.10.2014р. між позивачем (Замовник) та ТОВ «ДВС Плюс» (Підрядник) укладено договір №2/10 підряду на виконання робіт з укладки бетонної стяжки під плитку за адресою: м. Суми, Торгівельний комплекс по вул. Засумській,2 (а.с.75-78), згідно з пунктом 1.2 якого підрядник зобов'язується виконати роботи власними та залученими силами відповідно до умов договору та кошторису.

20.05.2015р. між позивачем (Замовник) та ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» (Підрядник) укладено договір підряду №6, за яким підрядник зобов'язується за завданням та за кошти замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні роботи, зазначені в кошторисі щодо об'єкту торгівельний комплекс за адресою: м. Суми, вул. Засумська,2, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (а.с.109-114).

При цьому, як передбачено пунктом 3.2 договору, роботи можуть виконуватися підрядником цілодобово за умови дотримання законодавства України щодо виконання робіт в нічний час; а пунктом 7.1 договору підряднику надано право залучити до виконання робіт субпідрядників, залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи.

Факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (п.11.1).

Крім того, 15.03.2015р. між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Укрбуд-Альянс» (Субпідрядник) укладено договір №15 (а.с.138-139), предметом якого є виконання робіт на будівництві Торгівельного комплексу по вул. Засумській,2, в м. Суми, а саме: покрівельні роботи, установка перегородок, укладка плитки, шпаклівка, інші види ремонтно-будівельних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч.2 ст.875 ЦК України).

Положеннями ч.4 ст.882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З акту перевірки вбачається, що на виконання умов вказаних договорів:

- ТОВ «ДВС Плюс» виписані податкові накладні та акти форми КБ-2, в яких вказано: за березень 2015 року витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт становлять 3326,90люд/год., робітників, що обслуговують машини - 74,16 люд/год.;

- ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» - податкові накладні та акти форми КБ-2, в яких вказано: за квітень 2015 року витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт становлять 5291,03люд/год. та 642,55люд/год., робітників, що обслуговують машини - 203,59люд/год. та 89,50 люд/год.;

- ТОВ «Укрбуд-Альянс» - податкові накладні та акти форми КБ-2, в яких вказано: за квітень 2015 року витрати праці робітників - будівельників на обсяг робіт становлять 2608,82люд/год., 651,7люд/год., 3096,80люд/год. та 3694,38 люд/год., робітників, що обслуговують машини - 0 люд/год., 0 люд/год., 91,87люд/год. та 110,43люд/год.

При розрахунку 8 годинного робочого дня та 3 робочих осіб державним ревізором-інспектором встановлено, що ТОВ «ДВС Плюс» повинно було виконувати дані роботи у березні 2015 року 425 днів або 13,75 місяців, або 142 дні або 4,57 місяців (при розрахунку 24 годинного робочого дня та 3 робочих осіб).

При розрахунку 8 годинного робочого дня та 5 робочих осіб ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» повинно було виконувати дані роботи у квітні 2015 року 778 днів або 25,9 місяців, або 259 днів або 8,65 місяців (при розрахунку 24 годинного робочого дня та 5 робочих осіб).

При розрахунку 8 годинного робочого дня та 3 робочих осіб ТОВ «Укрбуд-Альянс» повинно було виконувати дані роботи у квітні 2015 року 1282 днів або 42,43 місяців, або 427днів або 14,24 місяців (при розрахунку 24 годинного робочого дня та 3 робочих осіб).

Перевіркою не встановлено факту залучення субпідрядників до виконання даних робіт.

З урахуванням вищенаведеного, податковий орган вказує на нереальний характер здійснення господарський операцій внаслідок відсутності у контрагентів позивача транспортних засобів, спецтехніки та достатньої кількості людських ресурсів, а також відсутності у цих контрагентів постачальників, які мають виробничі та трудові ресурси для виконання будівельних робіт.

Отже, невідповідність кількості працівників ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ДВС Плюс» та ТОВ «Укрбуд-Альянс» вказаним в актах виконаних робіт витратам праці робітників на обсяг робіт шляхом проведеного розрахунку стала підставою для висновку відповідача про порушення ТОВ «Будсвіт-7» вимог податкового законодавства, однак це не є безумовною ознакою відсутності реального виконання спірних договорів.

Так, виконання господарських зобов'язань підтверджується копіями: податкових накладених, актів приймання виконаних будівельних робіт, договірної ціни, локальних кошторисів на будівельно-монтажні роботи, підсумкової відомості ресурсів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, платіжних доручень, які долучено до матеріалів справи (а.с.79-108,115-137,140-164).

Відповідно до пункту 2.6 акту №2682/2207/36707265/225 від 13.10.2015р. (а.с.8) у періоді, що перевірявся, ТОВ "Будсвіт-7" фактично займалося будівництвом житлових і нежитлових будівель та іншими будівельно-монтажними роботами (види діяльності за КВЕД 41.20 та 43.9).

З огляду на вищевикладене, виконання будівельних робіт на об'єкті «Торгівельний комплекс за адресою: м. Суми, вул. Засумська,2» в контексті з основними видами діяльності позивача прямо вказує на наявність ділової мети у позивача та використання придбаних відповідно до умов спірних договорів робіт у власній господарській діяльності.

Тому суд приходить до висновку, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Крім того, слід зазначити, що укладення між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Укрбуд-Альянс» (Субпідрядник) договору №15 15.03.2015р. (а.с.138-139) було обумовлено необхідністю ТОВ «Будсвіт-7» своєчасно виконати свої зобов'язання як підрядника за договором №4 від 19.04.2013р. (а.с.173-177), укладеним із Підприємством облспоживспілки «Центральний ринок міста Суми» (Замовник), із будівництва торгівельного комплексу по вул. Засумській,2, м. Суми, зі строком виконання робіт до 19.04.2015р. (пункт 6.3).

Пунктами 4.2 та 4.2.1 цього договору передбачена можливість залучення генпідрядником для виконання будівельно-монтажних робіт субпідрядних організацій, а також відповідальність генпідрядника за виконання такими організаціями строків та якості виконаних робіт, а також матеріалів, що постачаються.

В матеріалах справи міститься копія ліцензії ТОВ «Укрбуд-Альянс» на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, в т.ч. і на виконання будівельних та монтажних робіт, строком дії з 20.01.2015р. до 20.01.2018р. (а.с.178-179).

На будівництво об'єкту «Торговий комплекс по вул. Засумська,2, в м. Суми» наявна робоча документація (а.с.182), оригінал якої досліджувався в судовому засіданні (а.с.183).

Також в матеріалах справи міститься копія ліцензії ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, строком дії з 26.07.2013р. до 26.07.2016р. (а.с.180-181).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Господарською діяльністю у розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п.187.1 ст.187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п.п.201.4. та 201.8 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача зареєстровані в якості платників податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014р. №957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. №1129), зареєстрованого в Міністерства юстиції України 13.10.2014р. за №1235/26012, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару (робіт ), його ціну та вартість.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як свідчать з матеріали справи, на момент підписання відповідних договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт та податкових накладних юридична особа ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія», ТОВ «ДВС Плюс» та ТОВ «Укрбуд-Альянс» не були припинені.

З огляду на викладені обставини, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, приймаючи до уваги принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011р. у справі №К-12509/08.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес"АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних його контрагентами податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

З приводу тверджень контролюючого органу щодо недостатньої кількості трудових та матеріально-технічних ресурсів суд зазначає, що для виконання робіт підрядники не були позбавлені права залучати матеріально-технічні ресурси чи наймати працівників на підставі цивільно-правових договорів.

При цьому необхідно відмітити, що податковий орган не висловлює жодних зауважень щодо належності оформлення відображених первинних документів.

Тобто суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача, викладені в акті перевірки, щодо відсутності у контрагентів ТОВ «Будсвіт-7» необхідних умов для ведення господарської діяльності, а, відтак, імітаційних характер їх діяльності, оскільки, відповідач не довів, а суд не встановив наявність будь яких визначених нормативно-правовими актами нормативів кількості працюючих, необхідної для укладання певних видів господарських договорів. Тому висновки відповідача щодо відсутності достатньої кількості працюючих та основних засобів суперечать ст.ст.6, 12 ГК України.

Слід додати, що наявність у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» не спростовує реальність спірних господарських операцій між ними, а лише свідчить про майновий стан взаємовідносин.

Крім того, згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України отримання платником податку товарів/послуг є достатньою підставою для видачі у зв'язку з цим податкових накладних та формування на їх підставі податкового кредиту покупця.

З огляду на положення податкового законодавства правомірним є формування податкового кредиту по факту отримання товару (послуги/роботи) (по першій події), а відтак, в даному випадку формування позивачем податкового кредиту по факту отримання підрядних робіт від ТОВ «ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» на підставі податкових накладних відповідає наведеним вище вимогам законодавства.

Посилання представника контролюючого органу на відсутність у позивача копій проміжних актів виконаних робіт, доказів передання підряднику на об'єкті приміщення для зберігання матеріалів та обладнання підрядника, забезпечення робіт матеріалами та допоміжним обладнанням, як це передбачено п. 3.5, п.6.2.1 та п.6.2.3 договору підряду №2/10 від 20.10.2014р., укладеного між ТОВ «Будсвіт-7» та ТОВ «ДВС плюс», та на не подання ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» як підрядником звіту замовнику про використання матеріальних ресурсів та повернення їх залишку, відсутність доказів щодо направлення замовником письмового запиту підряднику про надання йому інформації про хід виконання робіт, забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами, залучення до їх виконання робочої сили та субпідрядників, результатів здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, складених актів прихованих робіт (п.5.2.3, 8.2 та п.9.2.1 договору підряду №6 від 20.04.2015р.), також не свідчить про нездійснення господарських операцій, оскільки вказані документи не досліджувалися під час проведення перевірки і їх ненадання, виходячи зі змісту акту №2682/2207/36707265/225 від 13.10.2015р., не стало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.200.1, п. 200.2 ст.200 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 28.10.2015р. №0002512207 є неправомірним та має бути скасовано.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем доведено факт правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ДВС Плюс», ТОВ «ЄС «Європейська будівельно-фасадна компанія» та ТОВ «Укрбуд-Альянс», у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Будсвіт-7» підлягають задоволенню.

Водночас, доцільно зазначити, що доводи представника позивача в частині не направлення на його адресу письмових запитів для надання пояснень та їх документальних підтверджень згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яка визначає підстави для проведення документальної позапланової перевірки, спростовуються копіями листів від 09.06.2015р. №24455/18-19-15-01 та від 08.07.2015р. №31540/18-19-15-01, отриманих головним бухгалтером ТОВ «Будсвіт-7», про що свідчить підпис (а.с.55-56), відповідь на які була надана листами від 01.10.2015р. №112, від 02.10.2015р. №113 та від 05.10.2015р. №116 лише під час проведення перевірки підприємства, що здійснювалася у період з 30.09.2015р. до 06.10.2015р. (а.с.59-61).

Разом з цим, варто зауважити, що, оскільки допуск до перевірки посадової особи ДПІ у м. Сумах фактично відбувся, за її результатами складений акт, в якому встановлено порушення вимог податкового законодавства, та прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання, то в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється, а не питання обґрунтованості чи необґрунтованості її проведення.

Не можуть бути покладені в основу судового рішення про задоволення позовних вимог і твердження позивача про не дотримання строків винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

А саме пунктом 86.8 ст.86 ПК України закріплено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу.

Враховуючи вихідні дні (14,17,18,24,25 жовтня), від дня отримання товариством акту перевірки (13.10.2015р.) 10-денний строк для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.10.2015р. №0002512207 відповідачем не було порушено. Тому вказані доводи є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, адже не впливають на результат розгляду справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 КАС України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню на корить позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 3332грн.85коп. (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвіт -7" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнч-рішення №0002512207 від 28.10.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартысть на 222190грн., з яких: 148133грн.33коп. за основним платежем та 74056рн.67коп.. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвіт -7" (м. Суми, вул. Харківська, буд.4-А, код ЄДРПОУ 36707265) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області суму судового збору в розмірі 3332грн.85коп. (три тисячі триста тридцять дві грн.вісімдесят п'ять коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 08.02.2016 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова