Постанова № 56456464, 03.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 р. Справа № 804/15156/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.,

при секретарі судового засідання Іваненко Н.С.

за участю:

представника позивача Медведєва К.І.,

представника відповідача Каціонової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить:

- скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.04.2015 р. №110010000/2015/00309;

- визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товарів від 23.04.2015 р. №110010000/2015/600334/1.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 52, 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних картки та рішення. При цьому позивач зазначає, що подані до митного оформлення документи не містили в собі розбіжностей, не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Позивач вказує, що товар був поставлений без перерахування авансового платежу, тому банківських платіжних документів не існувало та до митниці подано не було; виписка з бухгалтерської документації не може містити інформацію про митну вартість оцінюваних товарів до процесу їх митного оформлення і сплати всіх обов'язкових платежів; відповідно до умов поставки за зовнішньоекономічним контрактом витрати на транспортування включені у вартість товару і відповідно до ч.6 ст.53 Митного кодексу України подання транспортних (перевізних) документів для підтвердження митної вартості товарів не передбачено; крім того, відповідачу було надано залізничну накладну для внутрішнього сполучення, коносамент, транспортну довідку, рахунок щодо надання транспортно-експедиційних послуг, лист компанії, що здійснювала транспортування товару, лист компанії виробника та продавця товару з роз'ясненнями щодо транспортних витрат; за умовами постачання та за умовами зовнішньоекономічного контракту не визначено обов'язку щодо страхування товару; додатково позивачем було надано висновок ТПП №ГО-1974 від 22.06.2015 р. про те, що митна вартість товару, що постачався за специфікацією №4 від 27.02.2015 р., рахунком №829400 від 03.04.2015 р. відповідає ринковій вартості.

У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.04.2015 р. позивач звернувся до Дніпропетровської митниці з митною декларацією № 110010000/2014/002957 для здійснення митного оформлення товару «невипалена цегла KUMAL 7 CER 35/0», придбаного за зовнішньоекономічним контрактом №14-1962-12 від 24.11.2014 р у компанії «KUMAS MANYEZIT SANAYI A.S» на умовах поставки DAP - станція Правда, Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010). Митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) на рівні 1137,00 дол.США/т.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем при здійсненні митного оформлення були надані наступні документи: контракт купівлі-продажу №14-1962-12 від 24.11.2014 р., додаток №4 від 27.02.2015 р.; рахунок №829400 від 03.04.2015 р.; залізнична накладна №40782328 від 15.04.2015 р.; коносамент №15/04/300/00619-0000753 від 07.04.2015 р.; транспортна довідка 062Д/893 від 20.04.2015 р.; рахунок щодо надання транспортно-експедиційних послуг №0409 від 03.04.2015 р.; лист компанії, що здійснювала транспортування №273-15 від 09.04.2015 р.; лист компанії виробника №04075 від 08.04.2015 р.; сертифікат походження товару №В0632237 від 07.04.2015 р.; сертифікат якості на товар від 03.04.2015 р.; листи від 15.04.2015 р.; прайс-лист виробника; розрахунок ціни (калькуляція) виробника товару ;№04097 від 16.03.2015 р.; копія митної декларації країни відправлення від 03.04.2015 р.; інформаційний лист виробника товару від 25.02.2015 р.; пакувальний лист від 03.04.2015 р.

Посадовою особою Дніпропетровської митниці відповідно до п.4.1 ст.54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності, а саме:

-відповідно відомостей калькуляції собівартості товару від 08.04.2015 р. №04097 собівартість оцінюваного товару складається із вартості сировини, вартості загального управління, вартості пакування та вартості портових витрат на умовах FOB (порт Туреччини) та становить 1077,00 дол.США/т;

-згідно із прайс-листом від 25.02.2015 р. вартість невипаленої цегли KUMAL 7 CER 35/0 на умовах DAP Дніпродзержинськ - 1137,00 дол.США/т. Зазначеним прас-листом виробник пропонує для продажу товари лише одному покупцеві, що унеможливлює використання зазначеного документа в якості підтвердження митної вартості оцінюваного товару;

-розраховані за наявними у рахунку компанії REALITE Intertrade Corporation, Commonwealth of Dominika, відомостями, транспортні витрати складають 60,00 дол.США/т. Зазначене також підтверджується рахунком REALITE Intertrade Corporation, Commonwealth of Dominika від 03.04.2015 р. Листом REALITE Intertrade Corporation, Commonwealth of Dominika від 09.04.2015 р. №273-15 пояснено, що сума зазначена у рахунку від 03.04.2015 р. №0409 включає в себе витрати на фрахт, перевалку, зберігання та залізничне транспортування;

-за відомостями коносаменту від 07.04.2015р. №15/04/300/00619-0000753 відправником вантажу є компанія «Kumas Manyezit Sanayi A.S.», отримувачем - ПАТ «Дніпровський меткомбанат». Зазначений документ перевезення виданий на умовах постачання FOB Стамбул. Однак, відомості щодо перевізника Intertrade Corporation, Commonwealth of Dominika, яким наданий рахунок на перевезення відсутні в документах наданих до митного оформлення;

-надана декларантом ПАТ «ДМКД» декларація країни експорту у гр. 46 містить відомості щодо статистичної вартості імпортованого товару, враховує витрати та транспортування та страхування, які відносяться до частини шляху, який при експорті товарів проходив по території країни експортера, тобто на умовах FOB Стамбул. Враховуючи вагу імпортованого товару, відомостей щодо вартості перевезення розраховані згідно із наданим декларантом рахунком Corporation, Commonwealth of Dominika на перевезення (з урахуванням пояснення стосовно включення у вартість перевезення витрат на фрахт, перевалку, зберігання та залізничне транспортування) на рівні 60 дол.США/т, можна розрахувати вартість оцінюваної партії товару на умовах постачання DАР Дніпродзержинськ. Розрахована вартість імпортованої партії товару не відповідає відомостям зазначеним у гр. 22 декларації країни експорту. Надана декларантом у підтвердження митної вартості копія декларації країни відправлення всупереч ст.254 Митного кодексу України подана без перекладу та відомості її графи 22 на умовах DАР відрізняються від суми за інвойсом від 03.04.2015 р. №829400.

23.04.2015р. року посадовою особою відповідача була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/00309, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600334/1, в якому митна вартість товару скоригована до 1,4643 дол.США/кг. У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що оскільки надані декларантом документи містять розбіжності та невідповідності, не відповідають положенням Митного кодексу України та не містять відомості, що підтверджені документально, визначені кількісно і достовірні для підтвердження числових значень митної вартості товару відповідно до п.5. ст. 55 Митного кодексу України під час проведення консультацій здійснено обмін наявною у митного органу та декларанта інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Враховуючи вищевикладене під час консультацій декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Одночасно декларанта повідомлено про можливість (відповідно до ч.6 ст. 53 Митного кодексу України) подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.

Листом від 23.04.2015р. №062Д/945 декларант проінформував митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ч.7 ст.55 Митного кодексу України спірний товар був випущений у вільний обіг за МД №110010000/2015/002984 від 23.04.2015 р.

Згідно ч.8, 9 ст. 55 Митного кодексу України позивач листом від 02.07.2015 р. №062Д/1695 звернувся до відповідача з проханням розглянути питання щодо відкликання спірного рішення про коригування митної вартості. Додатково надано висновок ТПП від 22.06.2015 р. №ГО-1974. Інших документів за сформованим переліком до митниці не надходили.

За результатами опрацювання додатково наданих документів встановлено наступне.

Оцінювана партія товару ввезена за зовнішньоекономічним контрактом від 24.11.2014 р. №14-1962-12, відповідно до п.4.1 якого умови оплати за товар обумовлюються в кожному додатку (специфікації). Відповідно до заявленої до митного оформлення специфікації від 27.02.2015 р. №4 покупець здійснює 100% оплату товару протягом 45 банківських днів з моменту поставки товару. Відповідно до п.3.3 зовнішньоекономічного контракту, датою поставки при поставці залізничним транспортом вважається дата календарного штемпеля ст.Правда Придніпровської залізниці на залізничній накладній. За відомостями залізничної накладної від 15.04.2015 р. №40782328, дата календарного штемпеля ст.Правда Придніпровської залізниці - 19.04.2014 р. Враховуючи дату поставки оцінюваної партії товару, вищезазначені положення зовнішньоекономічного контакту, на момент подання листа від 02.07.2015 р. №062Д/1695 оплата за товар повинна бути здійснена у повному обсязі. Проте, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митниці не надано. Згідно наданого до митного оформлення інвойсу від 03.04.2015 р. №829400 вартість невипаленої цегли KUMAL 7 CER 35/0 складає 1137,00 дол.США/т на умовах DAP ст.Правда, за яким, відповідно до правил Інкотермс, продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця не розвантаженим на транспортному засобі в названому місці поставки. Тобто, до ціни товару включені витрати продавця на транспортування (транспортна складова вартості). При цьому, прас-листом виробника, що наданий декларантом до митного оформлення та відомості про який зазначений у гр. 44 митної декларації, обумовлена ціна вогнетривкого матеріалу KUMAL 7 CER 35/0 на рівні 1137,00 дол.США/т без зазначення умов поставки та без посилання на будь-які додаткові витрати, включені до вказаної у прас-листі ціни товару. Згідно наданої листом від 02.07.2015 р. №062Д/1695 копії висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 22.06.2015 р. №ГО-1974 щодо ринкової вартості вогнетривких виробів, отриманих за зовнішньоекономічним контрактом від 24.11.2014 р. №14-1962-12, специфікації №4, інвойсу від 03.04.2015 р. №829400, що заявлений до митного оформлення, інформація щодо вартості оцінюваного товару «невипалена цегла: KUMAL 7 CER 35/0» відсутня; у висновку наявна інформація про ринкову вартість товару «Kumacar 7 CER 35/0» на рівні 1137,00 дол.США/т на умовах DAP ст.Правда (лист Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби «Про результати розгляду додаткових документів» №1581/10/04-50-25-02 від 09.07.2015 р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

У відповідності з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати (за наявності) на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов'язані з транспортуванням цього товару).

Враховуючи наявні невідповідності у наданих документах, у митниці відсутні відомості про включення всіх складових до заявленої декларантом митної вартості для проведення обчислення повноти таких витрат у заявленій митній вартості товару.

Отже, виявлені розбіжності позивачем жодним чином обґрунтовані не були.

Судом встановлено, що відповідачем було витребувано конкретний перелік документів, однак зазначені документи позивачем не були надані в повному обсязі задля усунення виявлених розбіжностей. У зв'язку з чим у митниці не було можливості застосувати митну вартість, заявлену позивачем.

Неможливість застосування першого методу обумовлена ненаданням позивачем затребуваних митницею додаткових документів, наявністю розбіжностей в наданих документах, ненаданням підприємством обґрунтувань таких розбіжностей, а також неможливістю обрахування всіх складових митної вартості.

Тому, митним органом було вжито заходи щодо обрання іншого методу визначення митної вартості.

Так, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:та) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Згідно ч.1-3, 7 ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Підставою для сумнівів щодо заявленої митної вартості товарів є, насамперед, рівень його ціни, якщо він істотно відрізняється від цін на аналогічні товари, відомості стосовно яких не викликають сумнівів та ретельно перевірялися. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Наказом Державної митної служби України № 1341 від 04.11.2010р. затверджено Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України (ЄАІС Держмитслужби), основними функціями якої, зокрема, є збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу та ведення митної статистики; автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем; автоматизація застосування системи управління ризиками.

Згідно ст. 33 Митного кодексу України органи доходів і зборів використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документів.

Митним органом встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості невипаленої цегли KUMAL 7 CER 35/0 торгової марки KUMAS 1137,00 дол.США/т нижчий, ніж вартість операції за електронним рахунком по МД від 08.04.2015 р. №7000100000/2015/001256 за ціною договору (контракту) невипаленої цегли KUMAL 7 CER KD-4 цієї ж торгової марки, що імпортована на спів ставних умовах - 1363 EUR/т, що за кросс-курсом на дату митного оформлення складає 1464,27 дол.США/т. Використаний для порівняння товар «невипалена цегла KUMAL 7 CER KD-4» має схожі хімічні характеристики. Отже, порівнювані товари вироблено одним і тим самим виробником під торговою маркою Kumas та враховуючи якісний склад цих товарів, порівнювані товари розглядаються як ідентичні. Оскільки товар, що використовується для порівняння містить дещо інший хімічний склад, відповідно до вимог п.5 ст.60 Митного кодексу України використана для порівняння вартість операції з подібними товарами скоригована з урахуванням зазначених розбіжностей у хімічному складі.

Суд звертає увагу, що аналіз чинного законодавства України, що регулює дані відносини дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 р. у справі № 21-52а12.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи зазначені результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно зі сформованим митницею переліком, у митниці були відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості.

У відповідності зі ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В свою чергу ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

Тому у суду немає підстав для того, щоб підміняти митний орган, визначаючи інший метод обчислення митної вартості.

Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України в постанові від 17.12.2013 р. у справі № 21-439а13.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів були винесені у відповідності з вимогами чинного законодавстві, доводи позовної заяви є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 лютого 2016 року

Суддя О.В. Серьогіна