Ухвала суду № 56456298, 15.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 148/2697/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Карнаух А.П.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

15 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Бабінець Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання рішення протиправним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з позовом до Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання рішення протиправним.

Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення, а постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.03.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого фермерського господарства в розмірі 0,45 га, однак рішеннями Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 22.04.2014 року № 259 йому було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку .

Постановою Тульчинського районного суду від 29.07.2014 року визнано незаконним та скасовано рішення 24 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради №259 від 22.04.2014 року «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,45 га для ведення особистого селянського господарства» та зобов'язано Бортницьку сільську раду Тульчинського району Вінницької області переглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого фермерського господарства в розмірі 0,45 га.

Бортницька сільська рада Тульчинського району Вінницької області повторно розглянула заяву позивача та відповідно до рішення №288 від 01.12.2014 року 26 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області відмовила у задоволені вказаної заяви.

Постановою Тульчинського районного суду від 11.02.2015 року визнано протиправним та скасовано рішення 26 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради №288 від 01.12.2014 року «Про повторний розгляд заяви ОСОБА_2 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та зобов'язано Бортницьку сільську раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого фермерського господарства в розмірі 0,45 га.

Бортницька сільська рада Тульчинського району Вінницької області повторно розглянула заяву позивача та відповідно до рішення №319 від 14.04.2015 року 30 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області відмовила у задоволені вказаної заяви.

Згідно постанови Тульчинського районного суду від 27.07.2015 року визнано незаконним та скасовано рішення 30 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради №319 від 14.04.2015 ороку «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,45 га для ведення особистого селянського господарства».

Відповідно до листа Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 30.10.2015 року в якому зазначено, що Бортницькою сільською радою Тульчинського району Вінницької області скасовано рішення №319 від 14.04.2015 ороку «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,45 га для ведення особистого селянського господарства». Крім того, також зазначено, що оскільки на вказану земельну ділянку поступили, ще заяви від громадян, присадибні ділянки яких межують з даною ділянкою, а тому рішенням №372 від 02.10.2015 року 36 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок кожному із 5 заявників по 0,9 га.

Не погоджуючись з рішенням №372 від 02.10.2015 року 36 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення №372 від 02.10.2015 року 36 сесії 6 скликання Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЗК України громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Частина 1 ст. 32 цього Кодексу передбачає, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За ч.2 ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, під час прийняття оскаржуваного рішення вищезазначені вимоги закону при розгляді заяв ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,9 га для ведення особистого селянського господарства Бортницькою сільською радою виконані.

Також, як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами по справі, згідно з актом переміру земельної ділянки від 04.02.2014 року та господарського обліку за ОСОБА_2 рахуються земельні ділянки, зокрема, по АДРЕСА_1, Тульчинського району Вінницького області - 0,25 га для обслуговування житлового будинку, по АДРЕСА_2 Вінницького області - 0,30 га, по АДРЕСА_3 0,15 га для ведення особистого селянського господарства.

Однак, згідно довідки виконавчого комітету Бортницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області №395 від 21.12.2015 року станом на 02.10.2015 року за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельних ділянок немає.

Крім того, відповідно до п. "б" ст. 5 ЗК України земельне законодавство базується на рівності права власності громадян на землю.

Відповідно до ст..24 Конституції України громадяни мають рівні конституційна права і свободи та є рівними перед законом.

А тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що при розгляді заяв громадян про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_4 Тульчинського району Вінницького області для ведення особистого селянського господарства відповідачем дотримано принцип рівності прав на землю. Крім того, надання переваг в частині розміру земельної ділянки позивачу суперечить вказаним вимогам закону і не може мати місце при розгляді таких заяв.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Білоус О.В. Курко О. П.