Ухвала суду № 56454735, 10.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

К/800/6315/16

10 березня 2016 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Донець О.Є., перевіривши касаційну скаргу Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у задоволені клопотання Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про відстрочення сплати судового збору було відмовлено та апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва подав касаційну скаргу, в якій він не погоджується з даним рішенням, посилається на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та прийняти нове рішення.

Відмовляючи у задоволені клопотання Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про відстрочення сплати судового збору та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 28 грудня 2015 року.

У зв'язку з неналежним повідомленням скаржника про залишення апеляційної скарги без руху ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги було встановлено до 29 січня 2016 року.

На виконання зазначеної ухвали скаржником 03 лютого 2016 року до суду подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилався на відсутність коштів.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, за приписами вказаних норм відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтверджені належними доказами.

Таким чином, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення щодо оплати судового збору у встановлених законом розмірах і строки, покладається на заінтересовану сторону.

Враховуючи, що апелянтом не було додано до клопотання належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин щодо складного фінансового становища, а також не підтверджено можливість сплатити суми судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у справі, суд апеляційної інстанції не знайшов правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно із частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

Оскільки, скаржник не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції вірно повернув апеляційної скаргу скаржнику.

Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 213, пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва про стягнення заборгованості.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Донець