ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
09 березня 2016 рокусправа № 804/8945/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 804/8945/15
за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"
про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -
ВСТАНОВИВ:
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" ( далі - Відповідач), в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 1562006,64 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 77787,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що товариством не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів,відповідно до ч.1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а також, що відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 24 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, повинно до 16.04.2009 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, що підтверджується звітом за формою 10-ПІ №6050 від 27.02.2009р. за 2008 рік.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року, та винести нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було порушено вимоги статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме, не сплачено у добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативів з працевлаштування на підприємстві визначеної законом кількості інвалідів. При цьому зазначають, що сплата адміністративно-господарських санкцій не ставиться законодавцем у залежність від вжиття роботодавцем необхідних заходів щодо працевлаштування інваліда, як і не передбачається звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.
Дослідивши обставини справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконання вимог Закону 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Відповідачем було подано позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ). У вказаному звіті Відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 1678 осіб, в зв'язку з чим кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 вказаного Закону становить 67 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 43 особи.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" щомісячні подавались звіти до Нікопольского міськрайонного центру зайнятості, що підтверджуєтсья наявними у товариства копіями звітів, де міститься штамп Нікопольскього міськрайонного центру зайнятості та підпис працівників.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року № 129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Згідно з ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Обов'язок підприємства з створення робочих місць для інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006 р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до довідки Нікопольскього міськрайонного центру зайнятості від 13.08.2015 р. № 0797 року відповідачем щомісячно протягом 2008 року подавались звіти за формою № 3-ПН з вакансіями для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Випадків безпідставної відмови Відповідачем у прийнятті інвалідів на роботу судом не встановлено та Позивачем відповідні докази на спростування такого висновку суду - не надавалися.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що Товариством "Інтерпайп Ніко Тьюб" намагався здійснити працевлаштування інвалідів також шляхом розміщення оголошень про вакантні посади для працевлаштування інвалідів у засобах масової інформації.
Виходячи з аналізу положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», колегія суддів приходить до висновку, що створення робочих місць для інвалідів та їх працевлаштування не є тотожними поняттями. Оскільки Відповідачем виконані вимоги, покладені на нього розділом IV Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а чинне законодавство не зобов'язує підприємство самостійно займатися пошуком та працевлаштуванням інвалідів, в діях Товариства "Інтерпайп Ніко Тьюб" не вбачається вини щодо незабезпечення працевлаштування інвалідів у 2008 році.
Принцип застосування відповідальності лише за наявності вини закріплено в теорії права, та конкретизовано для господарських правовідносин у ч.2 ст. 218 ГК України, якою повинен керуватися суд при вирішені даної справи. Застосування відповідальності без наявності вини, можливо лише у випадках, прямо передбачених законодавством, що регулює конкретні суспільні правовідносини. Якщо законом не передбачено застосування відповідальності без наявності вини, то суд при вирішенні справи виходить із загального принципу застосування відповідальності - лише за наявності вини.
Отже, відповідач довів факт відсутності вини та неможливість уникнення правопорушення з незалежних від нього причин, що виключає підстави для притягнення його до відповідальності.
Щодо стягнення пені колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.
Таким чином, підставою для нарахування пені є наявність порушення, за яке передбачено стягнення адміністративного - господарських санкцій, та порушення термінів їх сплати. Оскільки суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність порушення, пеня окремому застосуванню та нарахуванню не підлягає, а вимога щодо стягнення пені є такою, що не відповідає нормам ч. 4 ст. 20 Закону №875-ХІІ, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі № 804/8945/15 - залишити без змін.
Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України ( Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012 ) з бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів несплаченого судового збору у розмірі 1870 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят гривень).
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2016 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва
Судове рішення № 56454254, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/8945/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: