Ухвала суду № 56454238, 18.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2016 рокусправа № 804/10053/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представника позивача: Логвінова Сергія Сергійовича,

представника відповідача: Баранник Оксани Віталіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "В4" від 27.07.2015 року № 0001812201, щодо зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 53 293 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Р" від 27.07.2015 року № 0001822201, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем у розмірі 1 701 180 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 850 590 грн.

Визнано протиправним та скасованои податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Р" від 27.07.2015 року № 0001802201, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем у розмірі 2 693 150,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 673 287,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми "Р" від 13.07.2015 року № 0010331703, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати: за основним платежем у розмірі 3 233,10 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 808,27 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, зокрема в судовому засіданні доведено факт вчинення господарських операцій, що є підставою для формування податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що в ході проведення перевірки позивачем не було надано низку договорів поставки, також не надані товарно-транспортні накладні. Не надані накладні за липень 2014 року. Зазначає, що є такі контрагенти позивача, у яких анульовані свідоцтва платника ПДВ. Вважає, що дані наведені в деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість про обсяги придбання, податковий кредит та витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за період, що перевірявся, не є дійсними.

В запереченнях на апеляційну скаргу зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджується наданими договорами, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними та відповідними сертифікатами. Вантажно-розвантажувальні роботи виконував ТОВ ВО «Мінерали України», що підтверджується договорами, актами виконаних робіт, декларацією. Щодо контрагентів позивача є постанова суду яка набрала законної сили та підтверджує реальні відносини між позивачем та його контрагентами. Натомість, апелянт продовжує вважати угоди з зазначеними контрагентами позивача безтоварними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Надав пояснення аналогічні, викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Інвестмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2014р. За результатами перевірки податковим органом був складений акт №651/04-67-22-05/31958937 від 06.07.2015р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2014р.".

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.135.1, 135.2, 135.4, п.135.5.4 ст.135, п.137.1 ст.137, 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством ТОВ "Інвестмаш" занижено податок на прибуток всього на 2 693 150,00 грн.

2. п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством ТОВ "Інвестмаш" занижено податок на додану вартість у сумі 1701180,00 грн.

3. п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 з урахуванням п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України, підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу фізичній особі у сумі 21 554,00 грн. (21 554,0 х 15% = 3 233,10 грн.).

На підставі акта перевірки №651/04-67-22-05/31958937 від 06.07.2015р. податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення форми "В4" від 27.07.2015 року № 0001812201, яким ТОВ "Інвестмаш" зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 53 293 грн., у тому числі: за період лютий 2012 року у розмірі 26183 грн., за період травень 2015 року у розмірі 27110 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 27.07.2015 року № 0001822201, яким ТОВ "Інвестмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість: за основним платежем у розмірі 1 701 180 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 850 590 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 27.07.2015 року № 0001802201, яким ТОВ "Інвестмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем у розмірі 2 693 150,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 673 287,50 грн.;

- податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 13.07.2015 року № 0010331703, яким ТОВ "Інвестмаш" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати: за основним платежем у розмірі 3 233,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 808,27 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, що діяли на момент періоду, що перевірявся та виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Інвестмаш", як покупець, протягом періоду, який перевірявся, мало взаємовідносини з контрагентами-постачальниками:

- ПП "Енергосталь", у якого протягом травня 2012 року було придбано металопрокат (труба);

- ТОВ "Грейн Опт", (господарські відносини відбувались на підставі укладеного договору №8/1 від 01.08.2013р., за умовами якого ТОВ "Грейн Опт" зобов'язується поставити на умовах договору продукцію (сушка барабанна) (том 3 а.с. 250-том 4 а.с.2)). За фактом виконання зобов'язань з постачання, сторонами складені видаткові накладні на товар та податкові накладні. Також, факт постачання товару від ТОВ "Грейн Опт" зафіксовано в складеній товарно-транспортній накладній на вантаж від 01.08.2013р., яка залучена до матеріалів справи.

01.11.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (клієнт) та ТОВ "Гатіора" (експедитор) було укладено договір експедирування №43, за умовами якого експедитор зобов'язується за винагороду за рахунок клієнта виконати та організувати виконання наступних робіт: пошук перевізника за замовленням клієнта; за згодою клієнта укладати договори з перевізниками від ім'я клієнта; оформлювати необхідних для перевезення документів; забезпечення отримання та відправлення вантажу; контроль над виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснення перевірки якості вантажу (том 4 а.с.8-9).

На виконання укладеної угоди ТОВ "Інвестмаш" оформлені заявки до договору експедирування №43 з приводу організації експедирування вантажу за визначеним переліком (труби в асортименті). За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

03.09.2012р. між ТОВ "Інвестмаш" (покупець) та ТОВ "Поліметал-Торг" (продавець) укладено договір №1 на придбання товару (том 4 а.с.45). На підставі укладеного договору ТОВ "Поліметал-Торг" вписано на адресу позивача рахунки на оплату. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені видаткові накладні на товар (катанка в асортименті, труби стальні в асортименті, адаптер в асортименті, кільце, ротаційне з'єднання) та податкові накладні.

01.10.2012р. між ТОВ "Інвестмаш" (клієнт) та ТОВ "Транс Бізнес Лайн" (експедитор) було укладено договір експедирування №10, за умовами якого експедитор зобов'язується за винагороду за рахунок клієнта виконати та організувати виконання наступних робіт: пошук перевізника за замовленням клієнта; за згодою клієнта укладати договори з перевізниками від ім'я клієнта; оформлювати необхідних для перевезення документів; забезпечення отримання та відправлення вантажу; контроль над виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснення перевірки якості вантажу (том 4 а.с.155-156).

На виконання укладеної угоди ТОВ "Інвестмаш" оформлені заявки до договору експедирування №43 з приводу організації експедирування вантажу за визначеним переліком (труби в асортименті). За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти виконаних робіт, що зведені у реєстр актів виконаних робіт, та податкові накладні.

07.05.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ТОВ "Мет-Сплав" (виконавець) укладено договір надання послуг №37, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати послуги з перепрофілювання труб на підставі письмових заявок замовника з наданням визначеного виду послуг (том 5 а.с.31-32).

На виконання укладеної угоди ТОВ "Інвестмаш" оформлені заявки до договору №37 від 07.05.2013р. з приводу надання послуг з перекатування (перепрофілювання) труб. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти надання послуг з переробки, акти приймання-передачі з перепрофілювання, акти заміни та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи. Транспортування труб з метою перепрофілювання здійснено за замовленням ТОВ "Інвестмаш" (підтверджується товарно-транспортними накладними).

Також матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ "Інвестмаш" та ТОВ "Мет-Сплав" протягом періоду, що перевірявся відбувались фінансово-господарські взаємовідносини щодо виконання ТОВ "Мет-Сплав" робіт за адресою зберігання металопрокату, а саме: сортування металопрокату за довжиною; формування пакетів труб за вагою, про що свідчать складені за результатом виконання робіт акти виконаних робіт та податкові накладні.

01.06.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (покупець) та ТОВ "Днепртехком" (продавець) укладено договір поставки №19 на придбання товару (том 5 а.с.56-57). На підставі укладеного договору ТОВ "Днепртехком" вписано на адресу позивача рахунки на оплату. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені видаткові накладні на товар (катанка, труби стальні в асортименті) та податкові накладні. Постачання товару здійснено за замовленням ТОВ "Інвестмаш", що підтверджено складеними за кожною партією товару товарно-транспортними накладними.

Також 01.06.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (покупець) та ТОВ "Днепртехком" (продавець) укладено договір поставки №20 на придбання товару (том 5 а.с.117-118). На підставі укладеного договору ТОВ "Днепртехком" вписано на адресу позивача рахунки на оплату. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені видаткові накладні на товар (катанка, труби стальні в асортименті, форсунки, фільтроелемент) та податкові накладні. Постачання товару здійснено за замовленням ТОВ "Інвестмаш", та підтверджено складеними за кожною партією товару товарно-транспортними накладними.

04.01.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ТОВ "Укрконсалт-2012" (виконавець) укладено договір надання послуг №2, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання за замовленням виконати послуги: різання труб великого діаметру, сортування металопрокату, формування пакету труб за вагою, обрізання кінців труб за тону, намащення труб, очищення поверхні труб від продукту корозії на складі замовника за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Юдіна, 15Б (том 6 а.с.59). За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти виконаних робіт та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також, 04.01.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ТОВ "Укрконсалт-2012" (виконавець) укладено договір надання послуг експедирування №1, за умовами якого експедитор зобов'язується за винагороду за рахунок клієнта виконати та організувати виконання наступних робіт: пошук перевізника за замовленням клієнта; за згодою клієнта укладати договори з перевізниками від ім'я клієнта; оформлювати необхідних для перевезення документів; забезпечення отримання та відправлення вантажу; контроль над виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснення перевірки якості вантажу (том 6 а.с.82-83).

На виконання укладеної угоди ТОВ "Інвестмаш" оформлені заявки до договору експедирування №1 з приводу організації експедирування вантажу за визначеним переліком (труби в асортименті). За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

01.03.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ТОВ "Торг Консар" (виконавець) укладено договір експедирування №15, за умовами якого експедитор зобов'язується за винагороду за рахунок клієнта виконати та організувати виконання наступних робіт: пошук перевізника за замовленням клієнта; за згодою клієнта укладати договори з перевізниками від ім'я клієнта; оформлювати необхідних для перевезення документів; забезпечення отримання та відправлення вантажу; контроль над виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснення перевірки якості вантажу (том 6 а.с.101-102).

На виконання укладеної угоди ТОВ "Інвестмаш" оформлені заявки до договору експедирування №15 від 01.03.2013р. з приводу організації експедирування вантажу за визначеним переліком (труби в асортименті). За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

03.03.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ТОВ "Будінвест Л.Т.Д." (підрядник) було укладено договір підряду № П303-1, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов договору прокладення кабелю та налагоджувальні роботи. Замовлення, поставка, подача та будівельну площадку матеріалів, конструкцій здійснюється силами підрядника, який має матеріали і контролює кількість і комплектність поставки. Підрядник має право залучати для виконання робіт субпідрядні організації і забезпечувати координацію їх діяльності (том 6 а.с.235-237). На виконання укладеної угоди сторонами складена заявка-калькуляція до договору підряду № П303-1, ТОВ "Будінвест Л.Т.Д." складені рахунки-фактури на матеріали, які використані при проведенні робіт (відеокамера, кабель, монтажний набір, безперебійний блок живлення тощо). За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акт виконаних робіт, видаткова накладна на матеріали, які використані при проведенні робіт та податкові накладні.

Також з матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Інвестмаш", як покупець, протягом періоду, який перевірявся, мало взаємовідносини з наступним контрагентом-постачальником:

- ТОВ "Екобудкомплекм ТМ", у якого протягом квітня, травня, липня, серпня, вересня, грудня 2012 року, вересня 2013 року було придбано товар - відвід в асортименті. За фактом виконання зобов'язань з постачання, сторонами складені рахунки-фактури, видаткові накладні на товар та податкові накладні. При цьому, з сертифіката якості вбачається, що вказаний товар є імпортованим ВАТ "Промсантехника".

24.09.2012р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ТОВ "Елтіс" (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування №3181, за умовами якого сторони виступають за дорученням та від імені організацій з якими мають прямі договори. На виконання укладеної угоди ТОВ "Інвестмаш" оформлені договори-заявки на перевезення автомобільним транспортом з приводу перевезення вантажу за визначеним маршрутом та найменуванням вантажу; ТОВ "Елтіс" виписані рахунки-фактури на транспортно-експедиційні послуги. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні. Транспортування вантажу оформлено товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

01.12.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (покупець) та ТОВ "Торенія" (постачальник) укладено договір поставки №21 на придбання товару. На підставі укладеного договору ТОВ "Торенія" вписано на адресу позивача рахунки на оплату товару. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені видаткові накладні на товар (катанка, труби стальні в асортименті) та податкові накладні. Постачання товару здійснено за замовленням ТОВ "Інвестмаш", що підтверджується складеними за кожною партією товару товарно-транспортними накладними.

01.12.2013р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ТОВ "Кристенс" (виконавець) було укладено договір надання послуг №45, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання за замовленням виконати послуги: сортування металопрокату, формування пакету труб за вагою, обрізання кінців труб за тону, намащення труб, очищення поверхні труб від продукту корозії на складі замовника за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Юдіна, 15Б. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти виконання робіт та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи.

Також, ТОВ "Інвестмаш", як покупець, протягом періоду, який перевірявся, мало взаємовідносини з такими контрагентом-постачальником:

- ТОВ "Стальпарк", у якого протягом травня, жовтня, листопада, грудня 2013 року було придбано товар - труба в асортименті. За фактом виконання зобов'язань з постачання, сторонами складені рахунки-фактури, видаткові накладні на товар та податкові накладні.

01.11.2012р. між ТОВ "Інвестмаш" (замовник) та ПП "Валга" (експедитор) було укладено договір експедирування №10, за умовами якого експедитор зобов'язується за винагороду за рахунок клієнта виконати та організувати виконання наступних робіт: пошук перевізника за замовленням клієнта; за згодою клієнта укладати договори з перевізниками від ім'я клієнта; оформлювати необхідних для перевезення документів; забезпечення отримання та відправлення вантажу; контроль над виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт; здійснення перевірки якості вантажу. На виконання укладеної угоди ТОВ "Інвестмаш" оформлені заявки до договору експедирування №10 від 01.11.2012р. з приводу організації експедирування вантажу за визначеним переліком (труби в асортименті). За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти здачі-приймання робіт, які зведені в реєстри актів виконаних робіт, та податкові накладні.

Слід вказати, що транспортування придбаного товару (продукції), яке здійснювалось на замовлення ТОВ "Інвестмаш", було виконано ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, за фактом чого складені рахунки, товарно-транспорті накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуги з доставки).

Також, зберігання придбаного товару здійснювалось за адресою орендованого приміщення, в рамках укладеного між ТОВ "Інвестмаш" (орендар) та ТОВ Виробниче об'єднання "Мінерали України" (орендодавець) договору на оренду майна №10 від 04.01.2010р. Згідно умов укладеного договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нерухоме майно - відкритий майданчик за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Юдина, 15Б. Майна надається в оренду для зберігання металопрокату. На підставі укладеної угоди сторонами складено акт приймання-передачі до договору на оренду майна №10 від 04.01.2010р. За фактом виконання договірних зобов'язань, сторонами складені акти надання послуг (зберігання товару; навантажувальні/розвантажувальні роботи) та податкові накладні, копії яких залучені до матеріалів справи. Матеріали справи містять копії сертифікатів якості на придбаний ТОВ "Інвестмаш" на підставі вище перелічених договорів товар.

Слід вказати, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. Оскільки, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, чи наявності у таких документах недоліків, не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання відповідача на те, що платник не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з названими контрагентами, з огляду на відсутність за місцем знаходження, не можуть слугувати достатнім свідченням безтоварності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача як платника податків. Основні та транспортні засоби необов'язково повинні перебувати у власності суб'єкта господарювання, позаяк можуть бути орендовані або взяті у лізинг у третіх осіб, а необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами. Крім того, неперебування контрагентів за місцем реєстрації не є свідченням неможливості провадження ними діяльності за іншою адресою. Належних доказів відсутності вище перелічених контрагентів позивача у період, що перевірявся, за місцем реєстрації відповідачем не надано.

За таких обставин, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, висновки про існування у платника податків порушень законодавства з питань оподаткування, не відповідають дійсності та суперечать законодавству з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У зв'язку з цим, акти перевірок контрагентів позивача, на підставі яких відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм діючого законодавства не можна застосовувати до ТОВ "Інвестмаш", оскільки вони (Акти перевірки) не мають обов'язкового характеру для даного суб'єкта господарювання.

Слід зазначити, що підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що укладені ТОВ "Інвестмаш" правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств. При цьому, витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент періоду, що перевірявся та виникнення спірних правовідносин), входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.4.ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. При цьому, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В своєму акті №651/04-67-22-05/31958937 від 06.07.2015р. відповідач посилається на акти перевірок контрагентів позивача, проте акт державного чи іншого органу спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Також, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюги яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Однак, на момент виникнення та здійснення правовідносин, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи. При цьому, чинним законодавством України не встановлено обов'язок позивача контролювати дії контрагента і перевіряти виконання ним своїх податкових зобов'язань, тому позивач не може відповідати за дії його контрагента, що не звітує перед податковими органами або не перебуває за своєю юридичною адресою.

Позивачем надані належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, отже і належне формування та декларування доходу, правомірне формування податкового кредиту за рахунок сплаченого ПДВ по господарським операціям з придбання товару та надання послуг, тому в діях позивача відсутні порушення п.135.1, 135.2, 135.4, п.135.5.4 ст.135, п.137.1 ст.137, 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, порушення п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, та порушення п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), згідно якого зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5359,20 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 20 копійок) за реквізитами:

Отримувач коштівУДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989274 Банк отримувачаГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача31217206781004 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;38754385 (код клієнта за ЄДРПОУ) Судовий збір, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун