Ухвала суду № 56453619, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/35315/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряТитенко М.П.та представників сторін: від позивача ОСОБА_5від відповідачаОСОБА_6,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуВишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіна постановуКиївського окружного адміністративного суду від 11.02.2014та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014у справі № 810/235/14-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод»доВишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський оптико-механічний завод» звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0005472200 від 22.10.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області) його правонаступником - Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 06.09.2013 позивачем подано до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за серпень 2013 року, довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ), розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ), розшифровку податкових зобов'язань з податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), реєстр виданих та отриманих податкових накладних;

- у декларації з ПДВ за серпень 2013 року позивачем відображено наступні показники: рядок 9 «Усього податкових зобов'язань» - 2 413 грн.; рядок 17 «Усього податкового кредиту» - 169 грн.; рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 2 244 грн. (2413 грн. - 169 грн.); рядок 21 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 14 342 971 грн.; рядок 21.1 «Значення рядка 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - 88 грн.; рядок 21.2 «Значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - 14 342 883 грн.; рядок 22 «Залишок від'ємного значення попереднього (звітного) податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» (ряд.21 - ряд.18)» - 14 340 727 грн. (14 342 971 грн. - 2 244 грн.); рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 14 340 727 грн.;

- у додатку 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року позивачем відображено розшифрування задекларованої у рядку 22 декларації з ПДВ за серпень 2013 року суми від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 14 340 727 грн. за податковими періодами її виникнення, а саме: червень 2010 року - 14 197 745 грн.; липень 2010 року - 2 632 грн.; листопад 2010 року - 470 грн.; грудень 2010 року - 247 грн.; січень 2011 року - 539 грн.; лютий 2011 року - 893 грн.; квітень 2011 року - 721 грн.; травень 2011 року - 998 грн.; грудень 2011 року - 135 192 грн.; березень 2013 року - 657 грн.; травень 2013 року - 308 грн.; червень 2013 року - 325 грн.;

- відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт №81/22-00/33011077 від 27.09.2013, яким встановлено порушення вимог п.102.1, п.102.4 ст.102, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного зазначення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2013 року на суму 14 200 377 грн.;

- на підставі названого акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0005472200 від 22.10.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 14 200 377 грн.

Позиція відповідача полягає в тому, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за червень 2010 року виникло за рахунок коригування податкових зобов'язань, при цьому декларації з ПДВ за червень 2010 року від 26.07.2010 №11094, від 04.08.2010 №11654 були подані платником з нульовими показниками.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій не погодилися з висновками відповідача щодо наявності порушень позивачем вимог податкового законодавства, встановлених актом перевірки, з огляду на спростування таких висновків поданими позивачем доказами.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Згідно п.200.10 ст. 200 Податкового Кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За змістом п.200.1 ст.200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що положення податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, не містять будь-яких обмежень щодо строків перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в р.26 податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в розмірі 15 757 703 грн.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що судовими рішеннями, які набули законної сили, по справах №810/8775/1070, №2а-8775/10/1070, №2а-627/11/1070, №2а-1551/11/1070, №2а-4496/12/1070, №810/3976/13-а, №810/2347/13-а, №2а-5662/12/1070, №810/1426/13-а, податкові декларації з податку на додану вартість з червня 2010 року із задекларованими показниками від'ємного значення податку на додану вартість визнано поданими до податкового органу, зобов'язано відповідача відобразити показники зазначених декларацій по особовому рахунку платника податків, а також скасовано рішення, якими було зменшено задекларовану суму від'ємного значення з податку на додану вартість.

Доводи касаційної скарги вищенаведеного не спростовують.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок цих судів щодо безпідставності висновків відповідача про завищення позивачем залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що за встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли вірного, не спростованим доводами касаційної скарги, висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області) його правонаступником - Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

2. Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

3. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2014 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний