Ухвала суду № 56453510, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/65057/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бухтіярової І.О.

Костенка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року по справі №826/11631/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Константер Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Константер Груп» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Константер Груп», на підставі якої було складено акт від 24.07.2014 року № 1675/26-59-22-08/39150925, визнання протиправними дій щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Константер Груп» від 24.07.2014 року № 1675/26-59-22-08/39150925, зобов'язання відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Константер Груп» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, у даній справі позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Константер Груп» щодо підтвердження господарських із платниками податків за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року, за результатами чого складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Константер Груп» від 24.07.2014 року № 1675/26-59-22-08/39150925.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та зазначеним актом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення зустрічної звірки позивача, крім того, висновки акту №1675/26-59-22-08/39150925 не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з огляду на їх помилковість.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до п.73.5 ст.3 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Поряд з цим, необхідно враховувати, що способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 3 листопада 2015 року справа № 21-99а15, від 04 листопада 2015 року справа № 21-1293а15 та від 17 листопада 2015 року справа №821/3985/14.

У той же час, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій не мали підстав для юридичної оцінки в судовому рішенні висновків податкового органу, викладених у акті від 24.07.2014 року № 1675/26-59-22-08/39150925, щодо змісту господарських операцій позивача та його контрагентів. Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. А відтак, оцінка висновків податкового органу в акті перевірки виходить за предмет доказування у цьому спорі, оскільки правомірність або помилковість таких висновків входить до предмету доказування, зокрема, при оскарженні податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі висновків акту перевірки.

Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи та дати їм належну юридичну оцінку.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 КАС України встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню на підставі ст.227 КАС України з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2014 року по справі №826/11631/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБухтіярова І.О. підписКостенко М.І.