Постанова № 56452765, 14.03.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2016 р. Справа № 918/1055/15

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Нагорному В.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 державного гуманітарного університету на рішення господарського суду Рівненської області від 19.11.15 р.

у справі № 918/1055/15 (суддя Пашкевич І.О. )

позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ

відповідач ОСОБА_1 державний гуманітарний університет

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 управління державної казначейської служби України у Рівненській області

про стягнення суми основного боргу пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 46 947,39 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, представник довіреність у справі

відповідача - ОСОБА_5, представник довіреність у справі

третя особа - ОСОБА_6, представник довіреність у справі

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням керівника апарату ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 09.03.2016 року у справі № 918/1055/15 у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю судді Маціщук А.В. та відповідно до п.6.3 засад використання автоматизованою системою документообігу суду у ОСОБА_1 апеляційному господарському суді , ч.4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", призначеному автоматичну зміну складу колегії суддів.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії у справі № 918/1055/15 визначено склад колегії : головуюча -судді: Олексюк Г.Є., судді - Гудак А.В., Павлюк І.Ю.

09 березня 2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 14 березня 2016 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року у справі №918/1055/15 (суддя Пашкевич І.О.) позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 державного гуманітарного університету про стягнення суми основного боргу, пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 46 947,39 коп. задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 державного гуманітарного університету на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 35 578 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 37 коп. основного боргу, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 88 коп. 3% річних, 3 949 (три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 2 490 (дві тисячі чотириста дев'яносто) грн. 49 коп. штрафу та 1 653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 38 коп. судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 2 632 грн. 14 коп. пені, 1 275 грн. 25 коп. 3% річних та 554 грн. 06 коп. інфляційних втрат відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ч.1, 2 ст. 509,ст.ст.526,530, ч.1,2 ст. 549,610, ч.1 ст.612, ч.1 ст. 613, ч.1 ст. 614, ст..ст.625,629, Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, п.2-4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергією та природний газ" та виходив з того, що факт наявності заборгованості на суму 35 578 грн. 37 коп. підтверджується належними доказами, наявними у справі, не заперечується відповідачем. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних до 04.03.2014 р., місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач як боржник довів, що він зробив всі залежні від нього дії для належного виконання ним свого обовязку щодо оплати заборгованості, відтак в діях відповідача відсутня вина в порушенні виконання грошового зобовязання в період до 04.03.2014 року.

Разом з тим, здійснений позивачем перерахунок за період з 05 березня 2014 р. до кінцевої дати нарахування 3% річних, інфляційних та штрафу, суд визнав обґрунтованими, правомірними , підтвердженими належними доказами .

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 19.11.15р. у справі № 918/1055/15 в частині стягнення з ОСОБА_1 державного гуманітарного університету 467,88 грн. 3% річних, 3949,20 грн. інфляційних втрат, 2490,49 грн. штрафу та 1653,38 грн. судового збору та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення 467,88 грн. 3% річних, 3949,20 грн. інфляційних втрат, 2490,49 грн. штрафу та 1653,38 грн. судового збору.

Апелянт вважає, що прийняте рішення в цій частині є незаконне , необґрунтоване, в процесі розгляду господарської справи суд першої інстанції не обєктивно дослідив всі надані відповідачем докази, проігнорувавши доводи університету щодо порядку проведення розрахунків за отриманий природний газ, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що задовільняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій з моменту, коли відповідачу стало відомо про наявність відкритого рахунку зі спеціальним режимом використання ПАТ "НАК "Нафтогаз України", суд не здійснив правовий аналіз проведення розрахунків між розпорядниками бюджетних коштів, як це встановлено Бюджетним кодексом України та наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобовязань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України".

Зазначає, що договірні відносини та порядок проведення розрахунків не зводиться лише до умов, які закріплені в Цивільному кодексі України.

Покликається на п.7 ст. 2, ст. 3, п.12 ст. 23 Бюджетного кодексу України та зазначає, що з огляду на договірні відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не виконавши вимоги Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" в бюджетному періоді, в якому було укладено Договір № 54-БО-28 купівлі продажу природного газу, з власної вини (тобто прострочення кредитора ст. 613 Цивільного кодексу України) втратив право на відшкодування ОСОБА_1 державним гуманітарним університетом збитків, які полягають у стягненні 467,88 грн. 3% річних, 3 949,20 грн. інфляційних втрат, 2 490,49 грн. штрафу та 1 653,38 грн. судового збору.

Просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1055/15 та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управлення Державної казначейської служби України у Рівненській області ( а.с. 134-136).

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримала доводи апеляційної скарги, просила врахувати, що вина відповідача відсутня у тому, що позивачем вчасно не були відкриті рахунки для сплати за спожитий газ, а тому відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та надуманими. Просить рішення господарського суду Рівненської області від 19.11.2015 р. у справі № 918/1055/15 залишити без змін.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управлення Державної казначейської служби України у Рівненській області в судовому засіданні вказала, що з огляду на положення ст.. 23, ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. № 2456, наказу Мінфіну України від 02.03.2012р. № 309, п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.12.2010р. Про затвердження Порядку перерахування між бюджетних трансфертів, будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Крім того, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобовязання з дати підписання договору) подають до відповідного органу казначейства реєстр .

Зазначає, що безспірне списання коштів з рахунку боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Аналогічне викладено третьою особою у письмових поясненнях ( вх. 6687/16) від 10.03.2016 р. ( а.с.152-153).

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 державного гуманітарного університету не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2012 року Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", надалі Продавець та ОСОБА_1 державний гуманітарний університет, надалі Покупець уклали Договір № 54-БО-28 купівлі-продажу природного газу, надалі Договір (а.с. 11-16).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобовязується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі газ), на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2. Договору газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (надалі споживачам Покупця).

Продавець передає Покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом девять тисяч куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): у жовтні 2, листопаді 3, грудні 4, всього у IV кварталі 9 (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця.

Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, повязану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.3. Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками відповідача та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Пунктом 5.2. Договору встановлено ціну за 1000 куб. м. газу, зокрема до сплати за 1000 куб. м. природного газу 3 884,78 грн., крім того ПДВ 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ 4661,74 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 6.4. Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги Продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу, визначеного Покупцем:

1)у першу чергу відшкодовуються витрати Продавця, повязані з одержанням виконання;

2)у другу чергу погашається неустойка;

3)у третю чергу погашається основна сума боргу.

Відповідно до п. 7.1. Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобовязань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

У разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобовязується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу (п. 7.2. Договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01 серпня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного їх здійснення (пункт 11.1 Договору).

Вищевказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Згідно акту приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2012 року відповідно до договору від 22.10.2012 р. № 54-БО-28 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала, а ОСОБА_1 державний гуманітарний університет прийняв імпортований природний газ в обсязі 1,505 тис. куб. м. всього на суму 7015,92 грн. (а.с. 17).

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2012 року відповідно до договору від 22.10.2012 р. № 54-БО-28 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала, а ОСОБА_1 державний гуманітарний університет прийняв імпортований природний газ в обсязі 2,242 тис. куб. м. всього на суму 10451,61 грн. (а.с. 18).

Згідно акту приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2012 року відповідно до договору від 22.10.2012 р. № 54-БО-28 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала, а ОСОБА_1 державний гуманітарний університет прийняв імпортований природний газ в обсязі 3,885 тис. куб. м. всього на суму 18110,84 грн.

Акти від 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року , 31 грудня 2012 року підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Всього Продавець передав Покупцю природний газ на загальну суму 35578,37 грн., що підтверджується сальдовою відомістю по підприємству "ОСОБА_1 державний гуманітарний університет" (а.с. 20) та відомістю по операціях по підприємству "ОСОБА_1 державний гуманітарний університет" (а.с. 21).

Разом з тим, відповідач неналежно виконував умову Договору, а тому утворилась заборгованість на загальну суму 35578,37 грн., у звязку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин такі положення чинного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В свою чергу, пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо купівлі-продажу природного газу та його оплати.

За приписами ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В силу ч.1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості перед позивачем за поставлений природний газ у жовтні - грудні 2012 року в сумі 35 578 грн 37 коп., а тому висновки суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором, позивач на підставі пункту 7.2 Договору та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу: пеню в сумі 2 632 грн 14 коп., з яких 521,49 грн пені нарахованої на суму боргу 7 015,92 грн за період з 14.11.2012 року по 13.05.2013 року,

780,37 грн пені нарахованої на суму боргу 10 451,61 грн за період з 14.12.2012 року по 13.06.2013 року

1 330,28 грн пені нарахованої на суму боргу 18 110,84 грн за період з 14.01.2013 року по 13.07.2013 року;

2 490 грн. 49 коп. 7% штрафу;

1 743 грн 13 коп. 3% річних, з яких 366,67 грн 3% річних нараховані на суму боргу 7 015,92 грн за період з 14.11.2012 року по 11.08.2014 року,

520,53 грн 3% річних нараховані на суму боргу 10 451,61 грн за період з 14.12.2012 року по 11.08.2014 року

855,92 грн 3% річних нараховані на суму боргу 18 110,84 грн за період з 14.01.2013 року по 11.08.2014 року;

4 503 грн 26 коп. інфляційних втрат, з яких 889,71 грн нарахованих на суму боргу 7 015,92 грн за період листопад 2012 року - липень 2014 року

1 337,20 грн нарахованих на суму боргу 10 451,61 грн за період грудень 2012 року - липень 2014 року

2 276,35 грн нарахованих на суму боргу 18 110,84 грн за період січень 2012 року - липень 2014 року.

Щодо вищевказаних нарахувань, колегія суддів вважає за необхідне відзначити таке.

Згідно пунктів 2-4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" плата за теплову енергію від усіх категорій споживачів зараховується виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за використаний природний газ комунальними підприємствами теплоенергетики, тепловими електростанціями, теплоелектроцентралями, котельнями та іншими суб'єктами господарювання, які провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії, крім підприємств, що належать до системи автономного та децентралізованого теплопостачання.

Визначено уповноваженими банками, які обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств теплоенергетики та їх відокремлених підрозділів, Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - уповноважений банк).

Затверджено Порядок відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природний газ, що додається.

Відповідно до пункту 1, 3, 6, 7 Порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, та проведення розрахунків за спожитий природній газ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1082 суб'єкти господарювання, що провадять діяльність, пов'язану з постачанням теплової енергії (далі - підприємства теплоенергетики), та їх відокремлені підрозділи відкривають у десятиденний строк з дати набрання чинності цією постановою в установах ВАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ АБ "Укргазбанк" (далі - уповноважений банк) поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з теплопостачання, в порядку, визначеному Національним банком.

Базовий норматив відрахування коштів та норматив відрахування коштів, скоригований Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" з урахуванням розрахунків підприємств теплоенергетики за природний газ, спожитий у попередніх періодах, оформлюються як реєстр нормативів відрахування коштів, що надходять від усіх категорій споживачів теплової енергії на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, який подається щомісяця до 10 числа поточного місяця до Мінрегіону разом з документами, зазначеними у пункті 2 цього Порядку.

Усі категорії споживачів теплової енергії сплачують вартість отриманих ними послуг з теплопостачання шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноваженого банку.

У разі коли в платіжному дорученні/касовому документі споживача теплової енергії реквізити рахунка одержувача коштів за теплову енергію не відповідають реквізитам спеціального рахунка, відкритого підприємством теплоенергетики або його відокремленим підрозділом в уповноваженому банку, установа, що приймає платіжний документ (установа банку, підприємство поштового зв'язку або орган Казначейства) повертає такий документ без виконання визначених у ньому вимог з надісланням відповідного повідомлення споживачеві.

Відповідно до пункту 54.2 "Переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих в установах ПАТ "Державний ощадний банк України" гарантованими постачальниками та їх структурними підрозділами, а також підприємствами, що здійснюють продаж природного газу гарантованим постачальникам, для зарахування коштів, що надходять за спожитий газ від усіх категорій споживачів", затвердженого постановою НКРЕ від 23 січня 2012 року № 37, таким рахунком позивача для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від бюджетних установ є поточний рахунок № 260032304921 в ГОУ АТ "Ощадбанк", МФО 300465.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, а саме під час укладання спірного договору позивачем у Договорі було вказано інший рахунок № 26009304921 в ГОУ АТ "Ощадбанк", МФО 300465, що унеможливило проведення відповідачем розрахунків за отриманий природний газ.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач приймав міри для того, щоб здійснити проплати за природний газ.

Так, згідно листа ОСОБА_1 державного гуманітарного університету № 89/01-06 від 01.02.2013 р. відповідач звертався до АТ Ощадбанк з проханням надати офіційне розяснення на який рахунок він зобовязаний заплатити за спожитий природний газ, оскільки ОСОБА_3 управління державного казначейства України в Рівненській області відмовляється проплачувати на рахунок 26009304921, код банку 300465, ЄДРПОУ: 20077720 (а.с. 40).

Листом 88/01-06 від 01.02.2013 р. відповідач звертався до Головного управління державного казначейства України в Рівненській області та повідомив, що посилання на рахунки, вказані в постанові НКРЕ № 37 від 23.01.2012 р. є помилковими, а подальша відмова від оплати за вказаними в договорах рахунками буде розцінюватись як порушення господарського законодавства та намагання чинити перешкоди у виконанні відповідачем господарських зобовязань (а.с. 41).

Як вбачається з листа № 97/01-06 від 06.02.2013 р. відповідач звертався до позивача та просив вказати в договорах рахунки у відповідності до постанови НКРЕ № 37 від 23.01.2012 р. та повідомив, що інакше не зможе виконати договірні зобовязання щодо оплати за спожитий газ, оскільки ОСОБА_3 управління державного казначейства України в Рівненській області відмовляється оплачувати рахунки, вказані в проектах договорів (а.с. 42).

В свою чергу, листом Головного управління державного казначейства України в Рівненській області №09.2-08/1049/17 від 12.02.2013 р. повідомлено відповідача, зокрема, що у разі коли в платіжному дорученні/касовому документі реквізити рахунка одержувача коштів за природний газ не відповідають реквізитам поточного рахунка газопостачального підприємства (його структурного підрозділу), доведеним до відома банку, який обслуговує споживача, обслуговуючий банк повертає такий документ платнику без виконання. Враховуючи вищевикладене, при проведенні розрахунків за природний газ необхідно враховувати вимоги чинних нормативно-правових актів, що регламентують даний вид розрахунків (а.с. 43 на звороті).

Листом №30-17-19г/43 від 12.02.2013 р. Сектор НКРЕ у Рівненській області повідомив ОСОБА_1 державний гуманітарний університет, зокрема, що частина 3 статті 18 Закону України прямо забороняє зарахування коштів за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів на інші рахунки (а.с. 44).

Як вбачається з листа № 146/01-06 від 19.02.2013 р. відповідач інформував позивача про те, що ОСОБА_3 управління державного казначейства України в Рівненській області відмовляється здійснити проплату за спожитий природний газ на вказані рахунки у т.ч. в договорі № 54-БО-28 від 24.10.2012 р., оскільки відповідно до п. 1, 2 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 247 усі категорії споживачів оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання та пропонував заключити додаткові угоди до вищевказаних договорів з зазначенням рахунків із спеціальним режимом використання у відповідності до постанови НКРЕ № 37 від 23.01.2012 р. для зарахування коштів за спожитий природний газ (а.с. 45).

Листом № 262/01-06 від 18.03.2013 р. відповідач звернувся до Головного управління державного казначейства України в Рівненській області з проханням приймати платежі за спожитий природний газ для виробництва теплової енергії для потреб населення і бюджетних організацій на р/р 26009304921 в ГОУ АТ "Ощадбанк" м.Київ (а.с. 49).

Як вбачається з листа НКРЕ № 3790/16/47-13 від 05.06.2013 р. на відкритому засіданні комісії 04 квітня 2013 року було розглянуто Акт планової перевірки НАК "Нафтогаз України" та прийнято рішення про накладання штрафу у розмірі 150 тис. грн. на НАК "Нафтогаз України" та усунення до 31.05.2013 року НАК "Нафтогаз України" порушень Ліцензійних умов (постанова НКРЕ від 04.04.2013 р. № 388) за ухилення від виконання рішень НКРЕ, зокрема, постанови НКРЕ від 02.08.2012 № 1000 в частині дотримання вимог пунктів 2.1, 2.8 та 2.14 розділу ІІ Алгоритму щодо відкриття ліцензіатом в установах уповноваженого банку поточних рахунків із спеціальним режимом використання (а.с. 52).

В подальшому, 22.03.2013 р. ОСОБА_3 управління державного казначейства України в Рівненській області листом № 09.2-08/1993/31 повідомило ОСОБА_1 державний гуманітарний університет, що листом від 12.02.2013 №09.2-08/1049/17 відповідач був повідомлений щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ (а.с. 78).

Як вбачається з листа позивача від 03.03.2014 р. НАК "Нафтогаз України" на виконання вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" відкриті в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від підприємств теплоенергетики та промислових споживачів, позивач наголошує, що згаданим вище Законом забороняється зараховувати кошти за природний газ, спожитий усіма категоріями споживачів, на інші рахунки та вимагає здійснювати оплату за спожитий природний газ виключно на рахунки із спеціальним режимом використання, зазначені в укладених з Компанією договорах та/або додаткових угодах до цих договорів (а.с. 80).

Згідно довідки від 23.12.2013 р. № 16-15/2-3679 наданій ПАТ "Ощадбанк" позивачу 20 грудня 2013 року в головному операційному управлінні АТ "Ощадбанк" відкрито поточні рахунки із спеціальним режимом використання згідно постанови КМУ від 26.03.2008 р. № 247 в гривні України, зокрема 26032320030921 НАК "Нафтогаз України" (ТКЕ-бюдж. ПАТ "Рівнегаз") (а.с. 89).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів констатує, що відповідач вчиняв активні дії для належного виконання умов договору в частині оплати вартості природного газу до 04.03.2014 року.

З огляду на зазначене , судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Так, за приписами частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора (частина 4 статті 613 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду , що покликання відповідача на те, що позивачем не були своєчасно відкриті спеціальні рахунки, що позбавило останнього здійснити вчасно розрахунки за отриманий за Договоромприродний газ є частково обґрунтованими. Так, в матеріалах справи містяться численні листи до різних установ щодо необхідності відкриття рахунку в банку з спеціальним режимом використання , датовані до 04.03.2014р.

Таким чином, відповідач як боржник довів, що він зробив всі залежні від нього дії для належного виконання ним свого обов'язку щодо оплати заборгованості, а тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що в діях відповідача відсутня вина в порушенні виконання грошового зобов'язання в період до 04.03.2014 року, а тому нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних до вказаної дати є неправомірними та безпідставними.

Разом з тим, слід вказати, що як зазначалось вище 04.03.2014 року Університету стало відомо, що Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" на виконання вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" відкриті в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від підприємств теплоенергетики та промислових споживачів. Про зазначене Національна акціонерна компанія Нафтогаз України повідомила керівників теплопостачальних підприємств листом від 03.03.2014 року (а.с. 80), у якому також зазначила, що з метою недопущення порушень Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" вимагає здійснювати оплату за спожитий природний газ виключно на рахунки із спеціальним режимом використання.

Таким чином, з 04.03.2014 року відповідачу стало відомо про наявну фактичну можливість сплатити спірну заборгованість, та виникло відповідне зобов'язання з оплати за отриманий природний газ, однак заборгованість і по даний час скаржником не сплачена.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не здійснено оплату спірної заборгованості, а тому є правомірним стягнення нарахованих штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних з 05.03.2014 року, у зв'язку з простроченням в цій частині з вини відповідача.

Так, статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Згідно п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Частина 2 статті 218 ГК України, визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Як визначено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою (частина 1 статті 546 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунок штрафу , інфляційних, 3 % річних за період з 05.03.2014 року по кінцеву дату нарахування ,зазначену позивачем у розрахунку, колегія суддів господарського суду вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача:- 467 грн 88 коп. 3% річних;- 3 949 грн 20 коп. інфляційних втрат; - 2 490 грн 49 коп. штрафу, скільки вони відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства .

Щодо посилань апелянта на неврахування судом першої інстанції при постановленні рішення норм ст. ст. 3,23 Бюджетного кодексу України і відсутність підстав для нарахування за період з 05 березня 2014р, річних ,інфляційних та штрафу, скільки нормами діючого законодавства не передбачений порядок здійснення оплати взятих на себе бюджетних зобов"язань розпорядниками бюджетних коштів за минулий період, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд відзначає, що спірні відносини між сторонами регулюються законом України " Про засади функціонування ринку природного газу ", Цивільним та Господарським кодексами України , а не бюджетним законодавством .

Матеріали справи не містять жодних письмових доказів того, що відповідач вчиняв активні дії ( звертався до НАК Нафтогаз чи Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області стосовно оплати заборгованості за спожитий природний газ після 04 березня 2014 року ( після того, як довідався про відкриття рахунків із спеціальним режимом використання).

Крім того, відсутність бюджетних асигнувань не виправдовує бездіяльність відповідача після 04 березня 2014 року і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов"язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 .02.2012 року № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі " Терен ЛТД, Чечеткін та Олійс проти України від 18.10.2005 р. "

В силу ст.ст. 33, 38, 43, 47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 державного гуманітарного університету, скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року у справі № 918/1055/15.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року у справі № 918/1055/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 державного гуманітарного університету залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Павлюк І. Ю.