ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2016 року Справа № 876/10728/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області про зобов'язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області про зобов'язання надати йому інформацію про відчуження Гребенівською сільською радою земельної ділянки в с. Гребенів Сколівського району Львівської області на користь ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що адвокат в його інтересах звернувся до відповідача щоб отримати інформацію про відчуження земельної ділянки, проте відповідач відмовив у наданні публічної інформації. Посилаючись на ч. 2 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» згідно якої публічна інформація є відкритою.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено з тих підстав, що така інформація є конфіденційною.
Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.3 ст.159 КАС України не обґрунтував підстав відмови у задоволенні позовних вимог, а лише зацитував норми права.
Враховуючи те, що розгляд справи відбувався в скороченому провадженні, тому суд апеляційної інстанції здійснює розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст.197 КАС України та згідно ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
19.08.2015 року в порядку ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом ОСОБА_3 направлено адвокатський запит до Відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області про надання інформації, а саме: чи видавався ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.09 га в с.Гребенів Сколівського району Львівської області; якщо так, то прошу вказати точні реквізити рішення Гребенівської сільської ради; прошу видати копію вищезгаданого державного акту і рішення Гребенівської сільської ради.
До запиту докладено копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на ведення справи.
27.08.2015 року відділ Держземагенства у Сколівському районі Львівської області надав відповідь адвокату ОСОБА_3 в якій зазначив, що право на отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають виключно особи передбачені частиною 5 статті 38 Закону України «Про державний земельний кадастр».
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди є неприпустимим.
Між тим, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 07.07.2011 р. № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Відповідно до ч.5 ст.38 Закону України «Про державний земельний кадастр» на отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи, за умови їх ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи; органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.
Відповідно до ч.8 ст.38 Закону України «Про державний земельний кадастр» право на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них мають: щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на цю земельну ділянку; щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
Отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них здійснюється в порядку, визначеному частиною сьомою цієї статті.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
При цьому необхідно зауважити, що Законом України "Про доступ до публічної інформації" надано визначення конфіденційної і таємної інформації та перелік службової інформації. Закон України "Про інформацію" дає визначення конфіденційної інформації, яке охоплює більше коло інформації в порівнянні з визначенням, наданим у Законі України "Про доступ до публічної інформації". З приводу таємної та службової інформації встановлено, що порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами. Однак на сьогодні такі закони відсутні, що ускладнить опрацювання адвокатських запитів відповідними адресатами.
Розпорядники публічної інформації під час віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом повинні застосовувати приписи Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки публічна інформація є обмеженою лише у випадках, передбачених цим Законом, норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами Закону України "Про інформацію".
За змістом норм ч.ч.1, 2, 4 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Згідно ч.1 ст. 8 вказаного Закону таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Нормами ст. 9 згаданого вище Закону визначено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Як вбачається із змісту адвокатського запиту, інформація, яку просив надати адвокат у запиті від 19.08.2015 не належить до жодної з вище перелічених категорій.
З огляду на викладене у відносинах, пов'язаних із забезпеченням права на доступ до публічної інформації, конфіденційна інформація повинна визначатися відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Таким чином, публічна інформація про осіб, котрі одержали державне та комунальне майно у власність чи користування, про розмір оплати праці та інших виплат з бюджетів усіх рівнів, не є інформацією з обмеженим доступом.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого оскаржуваних дій та не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, отже, діяв не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, відтак суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Отже для повного захисту інтересів позивача необхідно визнати протиправною дії відповідача щодо відмови у надані інформації про відчуження Гребенівською сільською радою земельної ділянки в с. Гребенів Сколівського району на користь ОСОБА_4
Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності його висновків обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції з прийняттям нової про задоволення апеляційної скарги та позовних вимог.
Керуючись ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 року у справі № 813/5464/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати дії відділу Держземагенства у Сколівському районі Львівської області від 27.08.2015 року щодо відмови у наданні ОСОБА_3 запитувану інформації про відчуження Гребенівською сільською радою Сколівського району земельної ділянки в с. Гребенів Сколівського району на користь ОСОБА_4.
Зобов'язати відділ Держземагенства у Сколівському районі Львівської області надати запитувану інформацію ОСОБА_3 за адвокатським запитом від 19.08.2015 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді І.М. Обрізко
С.П. Нос
Судове рішення № 56452737, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/5464/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: