Постанова № 56452500, 10.03.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2016 р. Справа № 920/1133/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю № 10-19/17-Д/12 від 01.03.2016 р., ОСОБА_2, за довіреністю № 10-19/17-Д/167 від 15.10.2015 р.,

відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю № 10-825/д від 01.12.2015 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№ 403 С/1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 03 грудня 2015 року у справі № 920/1133/15

за позовомПублічного акціонерного товариства Сумиобленерго, м. Суми

доПублічного акціонерного товариства Укрнафта в особі Нафтогазовидобувного управління Охтирканафтогаз, м. Охтирка, Сумська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична компанія Енергозбут, м. Київ

про стягнення 345 399 грн. 98 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 345399 грн. 98 коп. двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії відповідно до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29 травня 2003 року

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03 грудня 2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Соп'яненко О.Ю., суддя Яковенко В.В. ) позов задоволено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не повністю зясовані обставини справи, не досліджені належним чином надані відповідачем докази, їм не надано належної оцінки. На думку відповідача місцевий господарський суд залишив поза увагою факт виконання ПАТ «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» у повному обсязі своїх зобовязань перед ПАТ «Сумиобленерго» за договором купівлі-продажу електричної енергії № 4/35 від 30.09.2013 р., а тому вимоги позивача в частині проведення підприємством будь-яких розрахунків за договором №3 від 29.05.2003 р. є безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що подана відповідачем апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, враховуючи всі обставини справи, вірно застосовані як норми матеріального, так і норми процесуального права, в повному обсязі зясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та обєктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності (вх. 2586 від 09.03.2016р.).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 р. прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження, розгляд справи призначений на 10.03.2016 р. на 10:00 год.

02.03.2016 р. позивачем подано клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції у звязку з неможливістю направити свого представника у судове засідання 10.03.2016 року о 10 год. 00 хв. до Харківського апеляційного господарського суду (вх. 2444).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 р. відмовлено ПАТ «Сумиобленерго» у задоволенні клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції з підстав відсутності технічної можливості в суді.

У призначене судове засідання Харківського апеляційного господарського суду представники сторін зявились.

Представник третьої особи ТОВ «Енергетична компанія «Енергозбут» в судове засідання не зявився, конверт з судовою кореспонденцією, направлений судом на вказану заявником в апеляційній скарзі адресу, повернувся з довідкою про невручення у звязку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку, зокрема, з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, третя особа - ТОВ «Енергетична компанія «Енергозбут» належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності належно повідомленого представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Місцевий господарський суд, встановивши факт перевищення відповідачем величин електричної потужності, враховуючи приписи статті 26 Закону України «Про електроенергетику», стягнув з відповідача на користь позивача двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності у розмірі 345399,98 грн. Також судове рішенні мотивовано, зокрема, тим, що укладений договір купівлі продажу електричної енергії № 4/37-Р/2351-Р від 23.10.2014 р. між ТОВ «Енергетична компанія «Енергозбут» та ВАТ «Укрнафта» в частині здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії, визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, а також відповідальності за перевищення цих величин не змінює прав та обов'язків, які виникли у позивача та відповідача по договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003 р.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

09.05.2003 р. між ПАТ «Сумиобленерго» (Позивач) та ПАТ «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (Відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії №3, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати електроенергію, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього (т. 1 а.с. 20-27).

В п. 1.1. Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. № 910), вказується, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно п. 5.9. ПКЕЕ споживач має право укласти договір про купівлю-продаж електричної енергії із будь-яким постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом за умови відсутності заборгованості за електричну енергію перед іншим постачальником електричної енергії. При цьому додатком до договору про постачання електричної енергії або окремим договором між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом оформляється домовленість сторін про внесення змін в договір про постачання електричної енергії щодо припинення-відновлення продажу електричної енергії.

30.09.2013 р. між відповідачем - ПАТ «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» та третьою особою - ТОВ «ЕК «Енергозбут» укладений договір купівлі-продажу електричної енергії від постачальника за нерегулюваним тарифом № 4/35-МТР, про що відповідач повідомив позивача листом № 13-01/1704 від 06.03.2014 р., де зазначив, що з квітня 2014 року Нафтогазовидобувне управління «Охтирканафтогаз» планує проводити закупівлю електричної енергії, згідно укладеного договору, в звязку з чим просить надати підписану та скріплену печаткою додаткову угоду щодо призупинення дії договору від 29.05.2003 р. № 3 про постачання електроенергії (т. 1 а.с.55).

У відповідь, позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з поставкою електроенергії НГВУ «Охтирканафтогаз» постачальником за нерегульованим тарифом ТОВ «ЕК «Енергозбут» з 01.04.2014 р. дія договору про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. № 3 призупиняється в частині постачання активної електроенергії на термін дії договору купівлі-продажу з постачальником електроенергії за нерегульованим тарифом (т. 1 а.с.56).

Зазначену відповідь отримано відповідачем без заперечень, таким чином між позивачем та відповідачем досягнуто згоди, що договір від 29.05.2003 р. № 3 у частині постачання електричної енергії і розрахунків за неї з постачальником не діє до моменту відновлення його згідно з умовами цієї домовленості.

В підтвердження цього факту, сторони уклали Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. № 3 щодо призупинення-відновлення продажу (постачання) електричної енергії від 17.03.2014 р. (т. 1 а.с.51-52).

В п. 9 Додаткової угоди від 17.03.2014 р. зазначено, що умови договору, що не регулюються цією домовленістю залишаються незмінними, і сторони підтверджують зобов'язання за ними, тобто, договір про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. № 3 продовжує діяти в інших частинах, зокрема в частині здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії, визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, а також відповідальності за перевищення цих величин.

23.12.2013 р. між ВАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «ЕК «Енергозбут» укладений договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами № 02-13/Т (т. 2 а.с. 102), за умовами якого, позивач зобов'язалося передавати електричну енергію, куповану ТОВ «ЕК «Енергозбут» на Оптовому ринку електричної енергії України, місцевими (локальними) мережами до споживачів постачальника електроенергії за нерегульованим тарифом, в даному випадку НГВУ «Охтирканафтогаз».

ТОВ «ЕК «Енергозбут» повідомило відповідача про необхідні величини електричної потужності на квітень - грудень 2014 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні листи від: 05.03.2014 р., 07.04.2014 р., 05.05.2014 р., 05.06.2014 р., 05.07.2014 р., від 08.08.2014 р., 05.09.2014 р., 07.10.2014 р., 07.11.2014 р. (т. 1 а. с. 58,60, 62, 64, 66, 68, 69, 71, т. 2 а.с. 100-101).

Повідомленнями від 27.03.2014 р. № 36/3206, від 11.04.2014 р. № 36/3834, від 15.05.2014 р. № 36/4819, від 17.06.2014 р. № 36/5910, від 14.07.2014 р. № 36/6825, від 15.08.2014 р. № 36/7906, від 18.09.2014 р. № 36/9081, від 16.10.2014 р. № 36/10207, від 14.11.2014 р. № 24/11379 (т. 1 а. с. 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114) відповідачу були доведені граничні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період квітень - грудень 2014 року на години максимуму навантаження енергосистеми для обєкта ПС «Артюхівка» - 1500 кВт.

Щодо обєкта ПС «Великі Бубни», то відповідача було повідомлено про граничні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період квітень грудень 2014 року для цього обєкта - 1000 кВт, про що свідчать відповідні повідомлення: від 27.03.2014 р. № 36/3207, від 11.04.2014 р. № 36/3835, від 15.05.2014 р. № 36/4830, від 17.06.2014 р. № 36/5902, від 14.07.2014 р. № 36/6822, від 15.08.2014 р. № 36/7897, від 18.09.2014 р. № 36/9103, від 16.10.2014 р. № 36/10202, від 14.11.2014 р. № 24/11378 (т. 1 а.с. 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132).

Пунктом 5.5. Договору від 29.05.2003 р. № 3 сторони передбачили, що визначення фактичного активного навантаження споживача виконується постачальником у години максимуму навантаження енергосистеми за допомогою атестованої системи обліку електроенергії за умови наявності останньої.

Згідно п. 3.35 ПКЕЕ обєкт споживача з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів для діючих електроустановок має бути забезпечений локальним устаткуванням збору та обробки обліку відповідно до договору.

30.03.2011 р. державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідачеві видано свідоцтво про державну метрологічну атестацію Автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) (т. 1 а.с. 133-134).

Актом від 28.07.2011 № 3 сторони ввели в промислову експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку та визнали її придатною до використання в якості розрахункової при проведенні комерційних розрахунків за спожиту електроенергію (т. 1 а.с. 135).

Згідно з п. 4.8. ПКЕЕ контроль за дотриманням установлених режимів електроспоживання здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та Держенергонаглядом.

Методика проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, яка затверджена наказом Мінпаливенерго від 19.05.2003 р. № 241 (далі - Методика), встановлює порядок контролю за показаннями розрахункових автоматизованих систем обліку електроенергії.

Результати контрольних вимірів фактичної електричної потужності оформлюється актом, що також передбачено пунктом п. 7.8 Договору про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. № 3.

Відповідно до п. 3.2 Методики акт складається електропередавальною організацією.

Так, за даними атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії, дистанційно з відповідного архіву (пам'яті) електронного лічильника, 22.04.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2328,0 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/20.

Відповідно до акту з контролю електричної потужності від 05.05.14 р. № 3/20 у квітні 2014 року перевищення доведеної НЕВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 1328 кВт = 2328 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

17.04.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2098,8 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5/36, згідно якого у квітні 2014 року перевищення доведеної НЕВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 598,8 кВт = 2098,8 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

26.05.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2107,2 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/25, згідно якого у травні 2014 року перевищення доведеної НЕВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 1107,2 кВт = 2107,2 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

30.05.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1850,0 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5/55, у відповідності до якого у травні 2014 року перевищення доведеної НЕВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 350,0 кВт = 1850,0 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

Згідно акту з контролю електричної потужності № 3/28 від 27.06.2014 р. 02.06.14 по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2034,2 кВт; перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 2034,2 кВт = 1034,2 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

Відповідно до акту контролю електричної потужності № 5/65 від 27.06.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1774,8 кВт; у червні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 274,8 кВт = 1774,8 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

14.07.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2000,64 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/37. Відповідно до акту з контролю електричної потужності № 3/37 від 31.07.14 у липні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 1000,64 кВт = 2000,64 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

30.07.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1825,20 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/38, згідно якого у липні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 325,20 кВт = 1825,20 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

21.08.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2133,12 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/44, згідно якого у серпні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 1107,2 кВт = 2133,12 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

14.08.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1936,8 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5/45, відповідно до якого у серпні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 436,8 кВт = 1936,8 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

08.09.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2149,92 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/50, відповідно до якого у вересні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 1149,29 кВт = 2149,29 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

30.05.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1846,8 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5/51, відповідно до якого у вересні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужностісклало 346,8 кВт 1846,8 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

16.10.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 2019,84 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/55, згідно якого у жовтні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 1019,84 кВт = 2019,84 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

03.10.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1767,6 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5/46, згідно якого у жовтні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 267,6 кВт =1767,6 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

25.11.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1860,96 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/60, згідно якого у листопаді 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 860,96 кВт = 1860,96 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

18.11.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1742,4 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5/58, відповідно до якого у листопаді 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 242,4 кВт = 1742,4 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

29.12.2014 р. по ПС «Великі Бубни» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1790,88 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 3/65, відповідно до якого у грудні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності в розмірі 1790,88 кВт = 790,88 кВт (фактична потужність) - 1000 кВт (договірна гранична величина).

19.12.2014 р. по ПС «Артюхівка» була зафіксована найбільша фактична величина потужності в розмірі 1987,2 кВт, про що складено акт контролю електричної потужності № 5/63, відповідно до якого у грудні 2014 року перевищення доведеної НГВУ «Охтирканафтогаз» граничної величини електричної потужності склало 487,2 кВт = 1987,2 кВт (фактична потужність) - 1500 кВт (договірна гранична величина).

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, у години контролю максимального навантаження енергосистеми України по об'єктам ПС «Артюхівка» та ПС «Великі Бубни», перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної потужності за період з 1 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року становить 12754,8 кВт.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення та навчальних закладів) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Зазначені положення знайшли своє відображення у п. 4.2.2 Договору про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. № 3, згідно якого за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Постановою Національної комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ) від 11.06.1999 р. № 784 затверджений тариф за 1кВт перевищення договірної величини потужності у розмірі 13,54 грн.

З огляду на перевищення договірної величини споживання електроенергії, керуючись пунктом 4.2.2. Договору позивачем, для оплати вартості двократного перевищення величини споживання електричної енергії, виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 345399,98 грн.: від 13.05.2014 р. № 80-4/9806 на суму 52177,74 грн.; від 06.06.2014 р. № 80-4/11047 на суму 39471,81 грн.; від 09.07.2014 р. № 80-4/14140 на суму 35448,80 грн.; від 11.08.2014 р. № 80-4/16146 на суму 35903,75 грн.; від 08.09.2014 р. №80-4/18171 на суму 42513,43 грн.; від 08.10.2014 р. № 80-4/21157 на суму 40531,17 грн.; від 06.11.2014 р. №80-4/23170 на суму 34863,88 грн.; від 08.12.2014 р. № 80-4/25362 на суму 29878,9 грн.; від 12.01.2015 р. № 80-4/444 на суму 34610, 41 грн. (т. 1 а.с.89-96, т. 2 а.с. 111).

Пунктом 5.2 договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003 р. передбачено, що порядок визначення граничної величини споживання електричної енергії обумовлюється у додатку № 4 «Про порядок розрахунків» до цього договору (т. 1 а.с. 34-35).

Відповідно до пункту 9 вищезазначеного порядку розрахунків, сторони погодили, що розрахунки для оплати перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або граничної величини споживання електричної потужності виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживачу.

Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 10 операційних днів з дня отримання.

В порушення умов договору та приписів чинного законодавства, відповідач виставлені позивачем рахунки не сплатив.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 статті 217 Господарського кодексу України).

Враховуючи вказані приписи та оскільки, саме внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини електроспоживання за спірний період, у позивача виникає право стягнути з відповідача двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, яка є видом відповідальності (господарсько-правовою санкцією), у звязку з чим, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що зобовязання ПАТ «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» перед ТОВ «Енергетична компанія «Енергозбут» за договором купівлі-продажу № 4/35 від 30.09.2013 р. виконано у повному обсязі, а тому вимоги позивача в частині проведення підприємством будь-яких розрахунків за договором №3 від 29.05.2003 р. є безпідставними, колегія суддів зазначає наступне.

Укладений договір купівлі продажу електричної енергії № 4/37-Р/2351-Р від 23.10.2014 р. між TOB «Енергетична компанія «Енергозбут» та ВАТ «Укрнафта» в частині здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії, визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, а також відповідальності за перевищення цих величин не змінює прав та обов'язків, які виникли у позивача та відповідача по договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003 р.

Відповідно до п. 4.3. ПКЕЕ граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності (п. 4.4. ПКЕЕ).

Отже, коригування договірної величини електричної потужності має право лише постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, який є ПАТ «Сумиобленерго».

До того ж, TOB «Енергетична компанія «Енергозбут» на адресу ПАТ «Сумиобленерго» направляв листи за період з квітня по грудень 2014 року для погодження лімітів потужності в години максимального навантаження, зокрема по ПС « 35/6 Артюхівка» 1500 кВт, по ГПП « 35/5 ОСОБА_4" - 1000 кВт, які в подальшому позивачем були доведені до відповідача, а останнім не дотримані.

17.03.2014 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003 р., відповідно до якої досягнуто згоду щодо зупинення постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003 р. на строк дії договору про купівлю-продаж електричної енергії № 4/35-МТР від 30.09.2013 р.

При цьому договір про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. № 3 продовжував діяти в інших частинах, зокрема в частині здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії, визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, а також відповідальності за перевищення цих величин.

Внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. № З оформлений додатковою угодою від 17.03.2014 р. відповідає додатком 6 до ПКЕЕ.

Пунктом 5 додаткової угоди, сторони визначили, що у разі споживання електричної енергії Споживачем понад величину, вказану в належним чином оформленому Повідомленні, на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в ОРЕ, підписаному постачальником за нерегульованим тарифом без відповідного коригування Повідомлення, спожита електрична енергія вважається купленою у Постачальника. У цьому разі Споживач несе відповідальність відповідно до Договору про постачання електричної енергії від 29.05.2003 р. №3.

З огляду на вищенаведене, укладений договір купівлі продажу електричної енергії № 4/37-Р/2351-Р від 23.10.2014 р., укладений між ТОВ «Енергетична компанія «Енергозбут» та ВАТ «Укрнафта» в частині здійснення оплати за перетікання реактивної електричної енергії, визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності, а також відповідальності за перевищення цих величин не змінює прав та обов'язків, які виникли у позивача та відповідача по договору про постачання електричної енергії № 3 від 29.05.2003 р., про що вірно зазначив місцевий господарський суд в оскарженому рішенні.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків Господарського суду Сумської області, викладених у рішенні від 03.12.2015 р. у цій справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 03 грудня 2015 року у справі № 920/1133/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 14.03.2016 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.