Ухвала суду № 56452402, 15.03.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" березня 2016 р. Справа №926/330/16

За позовом державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль, м.Бориспіль Київської області

до приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Буковина, м.Чернівці

про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 17434,93 грн.

суддя В.В.Дутка

представники

від позивача не зявилися

від відповідача ОСОБА_1, довіреність від 08.10.2015р.

СУТЬ СПОРУ: державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до приватного акціонерного товариства Авіакомпанія Буковина про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 17434,93 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2010р. № 02.1.2-14/24-18.

Позов мотивований невиконанням відповідачем зобовязань по оплаті 15245,24 грн. орендної плати в період з липня по грудень 2015р. За прострочення грошового зобовязання відповідачу також нараховані пеня 1801,25 грн., три процента річних 175,44 грн., інфляційні втрати 212,99 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 01.03.2016р. порушено провадження у справі №926/330/16, судове засідання призначено на 15.03.2016р.

12.03.2016р. через відділ діловодства суду позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить:

- залучити ОСОБА_2 інфраструктури України та ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна у Київській області в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача;

- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2010р. № 02.1.2-14/24-18;

- повернути державне нерухоме майно частину твердого покриття біля перону S, загальною площею 72,00 кв.м., шляхом виселення відповідача та підписання Акту приймання-передачі;

- стягнути з відповідача заборгованість в сумі 17434,93 грн.;

- стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Поряд з цим, позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів, а також клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача в звязку з неможливістю забезпечити явку представника підприємства в судове засідання.

Відповідач подав відзив на позов від 14.03.2016р. про визнання позовних вимог.

У судове засідання представник позивача не зявився, представник відповідача в засіданні позов про стягнення боргу визнав, в частині залучення до участі в справі ОСОБА_2 інфраструктури України в якості третьої особи заперечував за відсутності таких підстав і просив відмовити у задоволенні заяви про зміну предмета позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши клопотання, заяву про зміну предмету позову, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Враховуючи викладене та виходячи зі змісту позовної заяви, спірного трьохстороннього договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2010р. № 02.1.2-14/24-18, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна у Київській області (01092, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 19028107). Щодо залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 інфраструктури України, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача в цій частині. Згідно Статуту позивача останній є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління ОСОБА_2 інфраструктури України (Уповноважений орган управління). При цьому, позивач відповідно до ст.3 Статуту, є юридичною особою, несе відповідальність за своїми зобовязаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Держава та уповноважений орган управління не несе відповідальності за зобовязаннями позивача. Таким чином, позивач є самостійним субєктом господарювання, а ОСОБА_2 не є стороною спірних правовідносин.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. № 18, ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Відповідно до п. 3.12. згаданої вище постанови Пленуму, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Як вбачається зі змісту заяви про зміну предмету позову, позивач просить крім первісної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, задовольнити вимогу про розірвання договору оренди та повернення обєкта оренди.

Таким чином, позивач не змінює предмет позову, а фактично збільшує кількість позовних вимог, поряд з майновою вимогою про стягнення боргу просить розглянути також немайнові вимоги про розірвання договору та повернення майна.

Дослідивши заяву позивача про зміну предмету позову, судом встановлено, що позивач фактично до первісного позову заявив додатково дві нові позовні вимоги про розірвання договору і повернення майна.

Відтак, заява позивача про зміну предмета позову не відповідає приписам ст. 22 ГПК України, а тому не підлягає розгляду судом в порядку вказаної статті ГПК України в звязку з чим суд відмовляє у прийнятті заяви до розгляду.

Справа розглядається у первісній редакції позовних вимог від 08.02.2016р. про стягнення дебіторської заборгованості в сумі 17434,93 грн. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.07.2010р. № 02.1.2-14/24-18.

Враховуючи залучення до участі в справі третьої особи, незявлення в засідання представника позивача, неподання позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи, суд відкладає розгляд справи в іншому судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: незявлення в засідання представників сторні, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву позивача від 10.03.2016р. №35-22/1-116 задовольнити частково.

2.Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна у Київській області (01092, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код ЄДРПОУ 19028107).

3.Відмовити у залученні до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 інфраструктури України.

4.Відмовити у прийнятті заяви позивача від 10.03.2016р. в частині зміни предмету позову.

5.Відкласти розгляд справи у судовому засіданні на 31 березня 2016 р. о 11 год. 00 хв. у приміщенні господарського суду Чернівецької області (м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, к. № 5).

6.Викликати в судове засідання повноважних представників сторін, третьої особи.

7.Позивачу надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи.

8.Копії ухвали надіслати сторонам, третій особі.

Суддя В.В.Дутка