Постанова № 56452212, 02.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. Справа№ 910/21787/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Хрипуна О.О.

Власова Ю.Л.

За участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

21.08.2015 Публічне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2015 порушено провадження за вказаними позовними вимогами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 заяву ПАТ "Українська автомобільна корпорація" про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено, а саме:

- заборонено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", звертати в позасудовому порядку стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24.10.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (01004, м.Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020);

- заборонено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", перешкоджати Публічному акціонерному товариству "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566) вільно користуватись, розпоряджатись та володіти майном, яке є предметом застави за договором застави № HKЛ-2019631/S2 від 24 жовтня 2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б ідентифікаційний код 34047020) та Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566).

Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 мотивована тим, що позивач обгрунтовано вказує про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову. Про такі обставини у даній справі свідчить інформація розміщена на інтернет-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.ua/payments/delta-116/html) щодо пошуку потенційних інвесторів ПАТ "Дельта Банк", яка є загальновідомою, лист Ініціативної групи нових кредиторів ПАТ "Дельта Банк" від 14.08.2015 р. направлений на адресу позивача, наявність численних господарських справ, у яких вирішується питання про заміну сторони у зобов'язанні.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем захід про забезпечення позову шляхом заборони банку та/або іншим особам звертати в позасудовому порядку стягнення на предмет застави та заборони зазначеним особам перешкоджати ПАТ "Українська автомобільна корпорація" вільно користуватись, розпоряджатись та володіти майном, яке є предметом застави, не перешкоджає господарській діяльності позивача та відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Отже, вжиття вищенаведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 27.08.2015 - скасувати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на момент винесення оскаржуваної ухвали у ПАТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 було введено тимчасову адміністрацію згідно постанови Правління НБУ від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» до 02.09.2015 (згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71), а в подальшому- до 02.10.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015. При цьому, судом не було враховано припис чинної на час прийняття оскаржуваної ухвали редакції статті 67 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено недопущення забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк, шляхом заборони вчинення певних дій. Крім того, апелянт наголошував на тому, що по справах, у яких вирішується питання про заміну сторони у зобов'язанні, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемними з підстав, обумовлених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Щодо інформації, розміщеної на сайті ПАТ «Дельта Банк» про пошук потенційних інвесторів - то вказані дії входять до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до статті 39 наведеного Закону.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 розподілено судді - доповідачу Станіку С.Р. для розгляду складом колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2015 справу № 910/21787/15 прийнято апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., справу призначено до розгляду на 22.09.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 22.09.2015, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Корсакової Г.В., справу № 910/21787/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 апеляційну скаргу по справі № 910/21787/15 прийнято до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 22.09.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 розгляд апеляційної скарги відкладено до 30.09.2015.

Позивачем через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подано письмове клопотання про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15.

Клопотання мотивував тим, що 29.09.2015 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України про прийняття додаткової ухвали у справі № 910/21787/15 щодо розподілу судових витрат за розгляд заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Позивач наголошував на тому, що у резолютивній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 судом першої інстанції не зазначено про розподіл судових витрат за результатами розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 провадження по справі № 910/21787/15 зупиненно до закінчення розгляду Господарським судом м. Києва заяви ПАТ "Українська автомобільна корпорація" про винесення додаткової ухвали.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2016 касаційну скаргу ПАТ "Українська автомобільна корпорація" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 про зупинення провадження по справі № 910/21787/15 задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 про зупинення провадження - скасовано, а справу № 910/21787/15 передано на розгляд до того ж суду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що додаткова ухвала, хоча й підлягає обов'язковому перегляду в сукупності з первісною ухвалою, щодо якої вона прийнята, в разі оскарження такої первісної ухвали як її невід'ємна частина, але відповідно до ч. 2 ст. 88 ГПК України може бути переглянута також і окремо від первісної ухвали. Відтак відсутність на момент апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції певної додаткової ухвали жодним чином не перешкоджає суду апеляційної інстанції перевірити законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2016 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" по справі №910/21787/15 до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О., розгляд апеляційної скарги по справі № 910/21787/15 призначено на 02.03.2016.

В судове засідання 02.03.2016 позивач представників не направив. 02.03.2016 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю представника позивача бути присутнім в судовому засіданні, і вирішення спору є неможливим у судовому засіданні.

Крім того, в судове засідання 02.03.2016 прибув гр. ОСОБА_3, який наголошував на тому, що він є представником позивача за довіреністю, при дослідженні якої судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідна довіреність на представлення інтересів позивача гр.. ОСОБА_3 датована 03.03.2016, тобто датою, яка ще не настала станом на момент проведення судового засідання 02.03.2016, у зв'язку з чим гр. ОСОБА_3 присутній в судовому засіданні як вільний слухач.

Відповідач в судове засідання 02.03.2016 представників не направив, причин неявки в суд представників - не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю представника позивача бути присутнім в судовому засіданні - суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки наявні матеріали оскарження та подані сторонами документи є достатніми для вирішення апеляційної скарги по суті. Крім того, позивач у клопотання наголошував на тому, що він був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами оскарження, проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем у встановленому процесуальним законом порядку не подано жодного клопотання про надання йому матеріалів оскарження для ознайомлення.

Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Ч. 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справи на підставі Конституції, інших актів законодавства України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, кожна особа має право на судовий захист своїх інтересів.

Цій конституційній нормі вищої юридичної сили, у взаємозв'язку з приписом ст. 124 Конституції України, згідно з якою юрисдикція судів розповсюджується на усі правовідносини, які виникають в державі, відповідає право та обов'язок суду вживати усіх не заборонених прямо законом заходів до забезпечення своєчасного поновлення та захисту прав особи.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно частини першої статті 67 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали, було передбачено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною шостою статті 67 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на момент прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали, не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб шляхом: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборони відповідачу вчиняти певні дії.

В свою чергу, 21.08.2015 Публічне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24 жовтня 2013 року.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2015 порушено провадження за вказаними позовними вимогами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 заяву ПАТ "Українська автомобільна корпорація" про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено, а саме:

- заборонено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", звертати в позасудовому порядку стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24.10.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (01004, м.Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020);

- заборонено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", перешкоджати Публічному акціонерному товариству "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566) вільно користуватись, розпоряджатись та володіти майном, яке є предметом застави за договором застави № HKЛ-2019631/S2 від 24 жовтня 2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б ідентифікаційний код 34047020) та Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566).

Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 мотивована тим, що позивач обгрунтовано вказує про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову. Про такі обставини у даній справі свідчить інформація розміщена на інтернет-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.ua/payments/delta-116/html) щодо пошуку потенційних інвесторів ПАТ "Дельта Банк", яка є загальновідомою, лист Ініціативної групи нових кредиторів ПАТ "Дельта Банк" від 14.08.2015 р. направлений на адресу позивача, наявність численних господарських справ, у яких вирішується питання про заміну сторони у зобов'язанні.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем захід про забезпечення позову шляхом заборони банку та/або іншим особам звертати в позасудовому порядку стягнення на предмет застави та заборони зазначеним особам перешкоджати ПАТ "Українська автомобільна корпорація" вільно користуватись, розпоряджатись та володіти майном, яке є предметом застави, не перешкоджає господарській діяльності позивача та відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Отже, вжиття вищенаведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість відновлення його порушеного права. Тоді як, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшов до висновку про обґрунтованість припущення позивача щодо того, що в разі задоволення позову і незадоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення обумовлених оскаржуваною ухвалою заборон, може призвести до порушення прав позивача.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, вважає наведений висновок передчасним та таким, що здійснений без урахування усіх обставин справи та приписів процесуального закону на предмет достатності та обґрунтованості доказів для вжиття заходів до забезпечення позову.

В силу п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондується зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має враховувати наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів оскарження вбачається, що 02.03.2015 постановою Правління Національного банку України № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

02.03.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» (в редакції рішення від 08.04.2015 № 71), у ПАТ «Дельта Банк» розпочато з 03.03.2015 процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.205 по 02.09.2015, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

03.08.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» до 02.10.2015 включно.

Таким чином, враховуючи те, що з 02.03.2015 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 03.03.2015 введено тимчасову адміністрацію, строк якої було встановлено до 02.10.2015 включно, а тому на момент винесення судом першої інстанції ПАТ «Дельта Банк» був визнаний у встановленому порядку неплатоспроможним та перебував в процедурі тимчасової адміністрації, здійснення якої регулюється приписами спеціального закону у цій сфері - Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 заяву ПАТ "Українська автомобільна корпорація" про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволено, а саме:

- заборонено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", звертати в позасудовому порядку стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24.10.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (01004, м.Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020);

- заборонено Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", перешкоджати Публічному акціонерному товариству "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566) вільно користуватись, розпоряджатись та володіти майном, яке є предметом застави за договором застави № HKЛ-2019631/S2 від 24 жовтня 2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б ідентифікаційний код 34047020) та Публічним акціонерним товариством "Українська автомобільна корпорація" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали безпідставно застосовані заходи до забезпечення позову, наведені в резолютивній частині вказаної ухвали, оскільки приписом чинної на час прийняття оскаржуваної ухвали редакції частини шостої статті 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено недопущення забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк, шляхом заборони вчинення певних дій.

Крім того, з висновком місцевого господарського суду про те, що інформація розміщена на інтернет-сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.ua/payments/delta-116/html) щодо пошуку потенційних інвесторів ПАТ "Дельта Банк", яка є загальновідомою, лист Ініціативної групи нових кредиторів ПАТ "Дельта Банк" від 14.08.2015 р. направлений на адресу позивача, а також наявність численних господарських справ, у яких вирішується питання про заміну сторони у зобов'язанні, є обставинами, які вказують на наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, - суд апеляційної інстанції не погоджується, вважає вказаний висновок помилковим з огляду на не те, що наведені обставини жодним чином не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому, розміщення певної інформації, наявність судових справ, в яких вирішується питання про заміну сторони у зобов'язанні - жодним чином не стосуються предмету спору у справі, а саме: визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24 жовтня 2013.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обумовлених законом підстав для вжиття заходів до забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню оскільки прийнята за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки суду про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову саме того виду про який заявлено позивачем поданій суду заяві про вжиття заходів до забезпечення позову не відповідають обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням приписів процесуального закону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" про вжиття заходів до забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки суду про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову саме того виду про який заявлено позивачем поданій суду заяві про вжиття заходів до забезпечення позову не відповідають обставинам справи та зроблені з неправильним застосуванням приписів процесуального закону, а саме статті 67 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на встановлене вище судова колегія дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову згідно ухвали Господарського суду міста Києва 27.08.2015 по справі № 910/21787/15, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги ПАТ «Дельта Банк» знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому вказана ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 1, п. 2, п. 4 ч. 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а у задоволенні заяви ПАТ «Українська автомобільна корпорація» про вжиття заходів до забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 про вжиття заходів до забезпечення позову - скасувати.

3. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01004, м.Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видачу наказу на виконання постанови у наведеній частині доручити місцевому господарському суду.

5. Матеріали апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2015 по справі № 910/21787/15 - повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.О. Хрипун

Ю.Л. Власов