Рішення № 56451866, 10.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 рокуСправа № 912/93/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/93/16

за позовом Фермерського господарства "Віктор", Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагрострой", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", м. Київ

про стягнення 929805,12 грн

за участю представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.11.2015.

Фермерське господарство "Віктор" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагрострой" заборгованості за договором поставки №21 від 25.08.2015 в загальній сумі 904434,78 грн, з яких: основний борг - 753940,44 грн; пеня - 107658,55 грн; інфляційні нарахування на суму боргу - 22467,42 грн; 3% річних - 7002,34 грн, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №21 від 25.08.2015 в частині оплати вартості поставленого товару в сумі 753940,44 грн.

Ухвалою від 12.01.2016 господарський суд господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду в судове засідання о 14:30 02.02.2016 та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

Ухвалами господарського суду від 12.01.2016, 02.02.2016 та 23.02.2016 розгляд справи відкладався в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

Крім того ухвалою від 02.02.2016 господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

02.02.2016 позивачем подано до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача - 753940,44 грн основного боргу, 139825,99 грн пені, 26839,58 грн втрат від інфляції, а також 9199,11 грн - 3% річних.

Враховуючи положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог та продовжив розгляд справи з урахуванням цієї заяви.

Господарський суд враховує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 12.01.2016 та 02.02.2016, 23.02.2016 однак, будь-яких заперечень на позов не подав, вимоги суду в частині надання витребуваних доказів для розгляду справи по суті не виконав.

При цьому, господарський суд враховує положення пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

ОСОБА_2 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.126) вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 25006, АДРЕСА_1. За цією адресою відповідачу було направлено копії ухвал про відкладення розгляду справи від 02.02.2016 та від 23.02.2016. Однак, поштові конверти разом з копіями ухвали від 02.02.2016 та від 23.02.2016 було повернуто органом поштового зв'язку з довідкою: "за закінченням терміну зберігання".

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2015 між Фермерським господарством "Віктор" (надалі - ФГ "Віктор", постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагрострой " (надалі - ТОВ "Інтерагрострой", покупець) було укладено договір поставки № 21 (надалі - договір, а.с. 17-19).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями зернові та олійні культури (пшениця 6 кл) в кількості, за якістю та за цінами узгодженими сторонами в специфікації, яка є відповідним додатком до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується своєчасно оплатити його вартість.

Поставка здійснюється партіями. Під партією товару сторони визначають будь - яку кількість товару, який призначений для поставки й посвідчений відповідними супроводжуючими документами (пункт 1.2.договору).

Ціна товару, що поставляється за цим договором визначається на кожну окрему партію товару у відповідній специфікації (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 3.5. договору, платежі за цим договором здійснюються покупцем на рахунок постачальника зазначений в розділі 12 цього договору, в безготівковій формі виключно на підставі відповідних рахунків постачальника.

Постачальник забезпечує поставку товару партіями на умовах, визначених в відповідній специфікації (відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року) (пункт 4.1. договору).

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що місце та строки поставки відповідної партії товару, погоджуються сторонами в кожному конкретному випадку і зазначаються у відповідній специфікації. Поставка пізніше строків, погоджених в специфікації можлива лише за умови підписання сторонами додаткової угоди про продовження строків поставки товару.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 9.1. договору).

25.08.2015 сторони підписали специфікацію № 1 до договору № 21 від 25.08.2015 (надалі - специфікація а.с. 83).

У даній специфікації сторонами погоджено ціну товару, яка складає 2970,00 грн за 1 тонну (з ПДВ).

Зі змісту підписаної сторонами специфікації вбачається, що постачальник забезпечує поставку товару автомобільним транспортом партіями на умовах СРТ відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних терміналів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010 року.

Відповідно до вищевказаної специфікації:

- місцем поставки є Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо - зернова корпорація України" філії "Савинський елеватор" (надалі - ПАТ "ДПЗКУ" філії "Савинський елеватор"), Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50;

- строки поставки товару - 25.08.2015 по 27.08.2015 обидві дати включно;

- датою поставки вважається дата відмітки на товарно-транспортній накладній терміналу ПАТ "ДПЗКУ" філії "Савинський елеватор", Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50.

Супроводжуючими документами на товар є рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно - транспортна накладна (пункт 6 специфікації).

Крім того, в пункті 7 специфікації зазначено, що у відповідності до пунктів 3.4., 3.5. договору покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:

- 95 % вартості товару - протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дати поставки товару за умови отримання від постачальника рахунку на оплату;

- остаточний розрахунок - протягом 3 (трьох) операційних (банківських) днів з дати надання постачальником всіх супроводжуючих документів, передбачених пунктом 6 цієї специфікації.

Дана специфікація є невід'ємною частиною договору, набирає чинності з дати підписання її сторонами, скріпленням печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір та специфікація до нього підписані сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов пункту 4.1. договору та підписаної сторонами 25.08.2015 специфікації позивач здійснив поставку товару в загальній кількості 254,493 тонн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних №№ 01.08, 02.08, 03.08, 04.08, 05.08, 06.08 від 26.08.2016, що містять відмітку терміналу ПАТ "ДПЗКУ" філії "Савинський елеватор", Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. Привокзальна, 50 (а.с. 154-165).

Так, відповідно до вимог специфікації якість товару визначається в момент його доставки лабораторією ПАТ "ДПЗКУ" філії "Савинський елеватор".

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведення перевірки якості поставленого товару позивачу з боку ПАТ "ДПЗКУ" філії "Савинський елеватор" видано реєстр № 709 за товарно-транспортними накладними №№ 01.08-05.08 та реєстр № 713 за товарно-транспортною накладною № 06.08, де відображено показники якості поставленого товару (а.с. 73-76), відповідно до вищевказаних реєстрів, здійснено перерахунок фактично поставленого товару, остаточна кількість якого згідно даних лабораторії ПАТ "ДПЗКУ" філії "Савинський елеватор" становить 253852 тон, у зв'язку з виявленням під час перевірки якості товару перевищення показника смітної домішки.

Отже, враховуючи умови укладеного між сторонами договору поставки, загальна ціна поставки складає: 753940,44 грн (253,852 тонн х 2970,00 грн).

За умовами договору поставки сторони погодили, можливість передання документів засобами електронного зв'язку та для цього в реквізитах сторін договору вказали власні електронні адреси.

На виконання вимог пункту 7 специфікації ФГ "Віктор", постачальник надіслав на електронну адресу ТОВ "Інтерагрострой" рахунки на оплату: № 57 від 27.08.2015 на суму 622473,39 грн на оплату пшениці 5 кл в кількості 209, 587 тон (а.с. 78), направлено 27.08.2015, № 58 від 28.08.2015 на суму 131467,05 грн на оплату пшениці 5 кл в кількості 44,265 тон (а.с. 82), направлено 31.08.2015, разом з видатковими накладними №№ 54, 55 від 27.08.2015, що підтверджується даними електронної скриньки позивача, наданими останнім до матеріалів справи (а.с. 77, 80).

В порушення вимог специфікації та укладеного між сторонами договору, відповідач не провів своєчасну оплату 95% ціни товару протягом 3 банківських днів з дати поставки товару, що спричинило виникнення грошової заборгованості в сумі 716243,42 грн.

Так, відповідач мав здійснити оплату ціни товару в розмірі 95% ціни (716243,42 грн) товару протягом 3 банківських днів з дати поставки товару, тобто до 01.09.2015 та провести остаточний розрахунок в розмірі 5% ціни (37697,02 грн) товару протягом 3 банківських днів з дати надання позивачем всіх супроводжувальних документів на товар, тобто до 04.0.32015.

Враховуючи викладені обставини, позивач направив на адресу відповідача 27.11.2015 претензію та акт звірки взаємних розрахунків, з вимогою погашення заборгованості в розмірі 753940,44, що утворилася в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 21 від 25.08.2015 (а.с. 37-38).

Відповідачем вищевказану претензію залишено без розгляду, акт звірки взаєморозрахунків останнім не підписано, станом на 22.12.2015 відповідачем борг не сплачено, що в свою чергу і стало підставою для звернення ФГ "Віктор" з даним позовом до господарського суду.

Вирішуючи спір господарський суд враховує такі положення законодавства.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 цього Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений між ФГ "Віктор" та ТОВ "Інтерагрострой" договір, за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються, зокрема, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарським судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання по поставці товару на загальну суму 753940,44 грн (253,852 тонн х 2970,00 грн), проте відповідач свої зобов'язання не виконав.

Доказів сплати боргу господарському суду не подано.

Отже ТОВ "Інтерагрострой" не виконало свої зобов'язання за договором, не оплатило у повному обсязі отриманий товар, порушивши тим самим умови договору та норми Цивільного кодексу України.

За викладених обставин господарський суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем умов договору, а тому позов в частині стягнення основної заборгованості в сумі 753940,44 грн з останнього на користь позивача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 139825,99 грн пені.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 7.4 договору визначено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату прострочення платежу, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Отже, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню за період з 01.09.2015 по 01.02.2016 на суму боргу 753940,44 грн, що становить 139825,99 грн. Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню господарським судом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Так позивачем, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, заявлено до стягнення з ТОВ "Інтерагрострой" 9199,11 грн 3% річних за період з 01.09.2015 по 01.02.2016 та 26839,58 грн інфляційних втрат за період з вересня по грудень 2016 включно.

Господарський суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку про його обґрунтованість, а тому 9199,11 грн 3% річних та 26839,58 грн інфляційних втрат підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладені обставини позовні вимоги ФГ "Віктор" до ТОВ "Інтерагростой" підлягають задоволенню господарським судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 13947,07 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагрострой" (25006, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 39547857) на користь Фермерського господарства "Віктор" (93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна, вул. Піщана, 39) заборгованість в сумі 929805,12 грн, з яких: 753940,44 грн - основний борг, 139825,99 грн - пеня, 26839,58 грн - інфляційні втрати, 9199,11 грн - 3% річних, а також 13947,07 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити відповідачу (АДРЕСА_1); третій особі (за адресою юридичної особи 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1).

Повне рішення складено 15.03.16.

Суддя О.Б. Шевчук