Рішення № 56451827, 10.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 рокуСправа № 912/5032/15 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 12640,59 грн,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Світловодської міської ради.

представники учасників процесу участі не брали.

Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, що містить вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми 15 405,78 грн заборгованості за договором про заміну сторони у договорі оренди від 01.02.2012, із яких 5672,17 грн основного боргу, 518,83 грн трьох процентів річних, 4751,41 грн пені та 4463,37 грн інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2015 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.01.2016, від сторін витребувано зазначені в ухвалі матеріали.

У судовому засіданні 26.01.2016 розпочато розгляд справи по суті, заслухано пояснення представника позивача. У цьому ж судовому засіданні представник позивача звернувся до господарського суду із заявою про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Світловодської міської ради.

Ухвалою господарського суду від 26.01.2016 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Світловодську міську раду, розгляд справи відкладено на 22.02.2016 о 14:30 год., зобов'язано сторони подати докази, необхідні для розгляду справи.

Позивач у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог від 19.02.2016, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму 12640,59 грн заборгованості за договором про заміну сторони у договорі оренди від 01.02.2012, із яких сума 4500,00 грн основного боргу, сума 433,23 грн трьох процентів річних, сума 4111,99 грн пені та сума 3595,37 грн інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн. Заявник посилається на те, що при проведенні розрахунків заборгованості, позивачем не враховано оплату, здійснену відповідачем 09.02.2015 у сумі 672,17 грн і 28.12.2015 у сумі 500,00 грн, оскільки в позивача не було інформації про здійснення першої оплати, а остання оплата проведена відповідачем після подання позовної заяви.

Позивачем надано докази направлення заяви про зменшення розміру позовних вимог із розрахунками на адресу відповідача.

Господарським судом заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.

Світловодська міська рада у відзиві на позовну заяву з позовними вимогами з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог погодилася, просить задовольнити позов та розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2016 строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 10.03.2016.

Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав, будь-які заяви або клопотання на адресу господарського суду не надходили.

Примірник ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 28.12.2015, направлений на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві: АДРЕСА_2, відповідачем отримано 30.12.2015.

Примірники ухвали господарського суду від 26.01.2016 та від 22.02.2016, що направлені відповідачу за двома адресами: вказаною у позовній заяві, та за місцем проживання відповідача, зазначеним у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 27500, АДРЕСА_1, повернуто підприємством зв'язку з причин закінчення терміну зберігання.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з того, що ухвалу про порушення провадження в справі відповідач отримав (а.с. 31), а ухвали про відкладення розгляду справи, що надсилалися відповідачу за двома адресами: вказаною у позовній заяві та за місцем проживання відповідача, зазначеним у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але підприємством зв'язку повернуто конверти з посиланням на відсутність адресата, то відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Виконавчим комітетом Світловодської міської ради за № 1279 від 02.12.2011 винесено рішення "Про визнання балансоутримувача житлових будинків", відповідно до якого будинки, що перебували на балансі Житлово-експлуатаційних контор (далі - ЖЕК) передано на баланс Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради 05.12.2012 прийнято рішення № 1136 "Про визнання балансоутримувача житлових будинків", відповідно до якого між орендодавцем та орендарем укладено договір за умовами якого до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради передає на баланс ЖЕКів житлові будинків у період часу до 31.12.2012.

Отже, балансоутримувачем комунального майна, власником якого є територіальна громада міста Світловодська в особі Світловодської міської ради, протягом 2012 року було Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради.

Відповідно до Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Світловодська", затвердженого рішенням Світловодської міської ради № 243 від 24.01.2007 між ЖЕК № 1 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 6 від 01.03.2007, за умовами якого орендодавець передав орендарю в оренду нерухоме майно комунальної власності, яке знаходиться за адресою: м. Світловодськ, АДРЕСА_2, загальною площею 100,6 кв.м, для використання його під магазин по продажу комп'ютерної техніки.

10.08.2009 сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди № 6 від 01.03.2007, а саме пункт 9.4 договору викладено у редакції: "Строк оренди становить по 01.08.2011 року".

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м.Світловодська і перебуває на балансі ЖЕК № 1.

01.02.2012 між ЖЕК № 1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, згідно якого проведено заміну сторони орендодавця ЖЕК № 1 на Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради.

Згідно договору, у зв'язку із зміною балансоутримувача будинку, ЖЕК № 1 передав, а новий орендодавець Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради прийняв на себе права та обов'язки сторони (орендодавця) у договорі оренди № 6 від 01.02.2012.

Як слідує з пояснень позивача, у договорі про заміну сторони у договорі оренди від 01.02.2012 помилково зазначено дату основного договору оренди № 6, а саме замість дати 01.03.2007, вказана дата 01.02.2012, але необхідно виходити з того, що сторонам відома фактична дата укладення основного договору оренди.

01.01.2013 між ЖЕК № 1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про заміну сторони у договорі оренди.

На момент укладення договору про заміну сторони у договорі оренди, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 продовжував користуватися орендованим приміщенням за договором оренди № 6 від 01.03.2007, оскільки відповідно до положень ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Враховуючи відсутність заперечень наймодавця щодо продовження користування орендованим майном за договором оренди № 6 від 01.03.2007, дія договору продовжена.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона - (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ст. 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

За умовами договору орендар фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до умов основного договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції, який визначається шляхом коригування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено у випадку зміни Методики розрахунку, зміни централізованих цін та тарифів і у інших випадках передбачених законодавством України.

Між тим, у порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем не перераховувалася орендна плата у встановленому розмірі та строк, у зв'язку з чим заборгованість орендаря перед орендодавцем по орендній платі за 2012 рік станом на 01.08.2013 складала суму 7472,17 грн, про що орендарю виставлялися відповідні рахунки.

Із матеріалів справи слідує, що починаючи з 2013 року по 2015 рік орендар здійснював часткові виплати заборгованості, станом на 10.03.2016 заборгованість відповідача становить 4500,00 грн орендної плати, а саме за серпень 2012 року, термін оплати 01.10.2012 - 370,00 грн; за вересень 2012 року, термін оплати 31.10.2012 - 1032,30 грн; за жовтень 2012 року, термін оплати 01.12.2012 - 1032,30 грн; за листопад 2012 року, термін оплати 31.12.2012 - 1032,30 грн; за грудень 2012 року, термін оплати 31.01.2013 - 1032,30 грн.

Докази сплати заборгованості в сумі 4500,00 грн з орендної плати в матеріалах справи відсутні.

Стосовно позовних вимог із урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог про стягнення суми 433,23 грн трьох процентів річних, суми 4111,99 грн пені, суми 3595,37 грн інфляційних втрат, господарський суд виходить з наступного.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.6 договору № 6 оренди нерухомого майна за несвоєчасне внесення орендної плати від суми недоїмки нараховується пеня за кожен день простроченого платежу, включаючи день оплати, в розмірі подвійної ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано пеню на суму 370,80 грн заборгованості за серпень 2012 року, на суму 1032,30 грн заборгованості за вересень 2012 року, на суму 1032,30 грн заборгованості за жовтень 2012 року, на суму 1032,30 грн заборгованості за листопад 2012 року, на суму 1032,30 грн заборгованості за грудень 2012 року, всього нараховано пені на загальну суму 4111,99 грн.

Необхідно виходити з того, що відповідачем зазначену суму заборгованості не сплачено. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем неправильно визначено період нарахування пені внаслідок чого невірно обраховано розмір пені, оскільки в порушення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нараховування пені не було припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем не враховано, що орендну плату орендар повинен сплатити не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції, який визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, тобто останній день внесення плати за місяць по 30 число місяця, наступного за звітним, тому неправильно визначено період нарахування пені, у зв'язку з чим також невірно обраховано розмір пені.

За перерахунком господарського суду пеня, нарахована на суму орендної плати за серпень 2012 року - 370,80 грн за період прострочення протягом 181 день за період прострочення з 01.10.2012 по 30.03.2013 складає суму 27,54 грн; на суму орендної плати за вересень 2012 року - 1032,30 грн за період прострочення протягом 182 дні за період прострочення з 01.11.2012 по 30.04.2013 складає суму 77,14 грн; на суму орендної плати за жовтень 2012 року - 1032,30 грн за період прострочення протягом 181 день за період прострочення з 01.12.2012 по 30.05.2013 складає суму 76,75 грн; на суму орендної плати за листопад 2012 року - 1032,30 грн за період прострочення протягом 182 дні за період прострочення з 01.01.2013 по 30.06.2013 складає суму 76,62 грн; на суму орендної плати за грудень 2012 року - 1032,30 грн за період прострочення протягом 181 день за період прострочення з 01.02.2013 по 30.07.2013 складає суму 75,34 грн, всього загальна сума пені становить 333,39 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про те, що вимогу про стягнення суми пені слід задовольнити частково на суму 333,39 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

З огляду на те, що відповідачем зобов'язання щодо орендної плати перед позивачем не виконано, то позивач правомірно вимагає від відповідача сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних.

За обґрунтованим розрахунком позивача сума інфляційних втрат нарахована на суму заборгованості з орендної плати за серпень 2012 року 370,80 грн за період прострочення з жовтня 2012 року по грудень 2015 року складає суму 296,72 грн; нарахована на суму заборгованості з орендної плати за вересень 2012 року 1032,30 грн за період прострочення з листопада 2012 року по грудень 2015 року складає суму 826,06 грн; нарахована на суму заборгованості з орендної плати за жовтень 2012 року 1032,30 грн за період прострочення з грудня 2012 року по грудень 2015 року складає суму 827,93 грн; нарахована на суму заборгованості з орендної плати за листопад 2012 року 1032,30 грн за період прострочення з січня 2013 року по грудень 2015 року складає суму 824,19 грн; нарахована на суму заборгованості з орендної плати за грудень 2012 року 1032,30 грн за період прострочення з лютого 2013 року по грудень 2015 року складає суму 820,47 грн; всього нараховано 3595,37 грн інфляційних втрат є законними та такими, що підлягають стягненню.

Також позивачем обґрунтовано та правомірно нараховано суму трьох процентів річних на суму заборгованості з орендної плати: за серпень 2012 року - 370,80 грн за період з 01.10.2012 по 17.02.2016 на суму 37,59 грн; за вересень 2012 року - 1032,30 грн за період з 31.10.2012 по 17.02.2016 на суму 102,18 грн; за жовтень 2012 року - 1032,30 грн за період з 01.12.2012 по 17.02.2016 на суму 99,51 грн; за листопад 2012 року - 1032,30 грн за період з 31.12.2012 по 17.02.2016 на суму 97,02 грн.

Втім, внаслідок арифметичної помилки позивачем нараховано на суму заборгованості з орендної плати за грудень 2012 року - 1032,30 грн за період з 31.01.2013 по 17.02.2016 три проценти річних на суму 96,93 грн.

За розрахунком позивача загальна сума трьох процентів річних становить 433,23 грн.

За перерахунком господарського суду сума трьох процентів річних, нарахована на суму заборгованості з орендної плати за грудень 2012 року - 1032,30 грн за період з 01.02.2013 по 17.02.2016 складає суму 94,42 грн. Загальна сума трьох процентів річних становить 430,72 грн.

Таким шляхом господарський суд дійшов до висновку про те, що вимогу про стягнення суми трьох процентів річних слід задовольнити частково на суму 430,72 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення коштів з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково на суму 4500,00 грн основного боргу з орендної плати, 430,72 грн трьох процентів річних, 333,39 грн пені, 3595,37 грн інфляційних втрат.

Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який ухилився від виконання своїх обов'язків за договором оренди щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради (27501, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код 26240718) 4500,00 грн основного боргу з орендної плати, 430,72 грн трьох процентів річних, 333,39 грн пені, 3595,37 грн інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1218,00 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 15.03.2016

Суддя О.А. Змеул