Рішення № 56451737, 14.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016Справа №910/33002/15За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 30 370,00 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача: Січкаренко Р.Г. - за дов.

Від відповідача: Діхтяр Р.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФ-10 Лайнер" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 30 370,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.11.2014 №АІ/3548498 (далі - Поліс) ПрАТ "Страхова група "ТАС" було застраховано цивільно-правову відповідальність ТОВ «"ІФ-10 Лайнер" при використанні транспортного засобу «Renault Magnum», д/н НОМЕР_1; на підставі Полісу позивач сплатив потерпілій стороні страхове відшкодування вказаного автомобіля у сумі 30 370,00 грн.; у зв'язку з цим, на підставі підпункту 38.1.1 пункту 38.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у позивача виникло право на регресний позов до відповідача; таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 30 370,00 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою від 31.12.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.01.2016 р.

25.01.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

26.01.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Судове засідання 26.01.2016 р. не відбулося.

29.01.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

Наступне судове засідання було призначено на 09.02.2016 р.

У судовому засіданні 09.02.2016 р. було оголошено перерву до 23.02.2016 р.

18.02.16р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

23.02.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано пояснення по справі.

Судове засідання 23.02.2016 р. не відбулося.

23.02.2016 р. від сторін через відділ діловодства суду надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою від 25.02.16р. розгляд справи призначено на 01.03.16р.

В судовому засіданні 01.03.16р. оголошено перерву до 14.03.16р.

11.03.16р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про витребування доказів, яке судом не задоволено.

В судовому засіданні 14.03.16 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2014 року між ТОВ «ІФ-10 Лайнер» та ПАТ «Страхова Група «ТАС підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3548498 за яким позивачем застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу «Renault Magnum», д/н НОМЕР_1.

Відповідно до довідки №71968782 про дорожньо-транспортну пригоду, 21 серпня 2015 року в м. Києві на вул. Кільцева дорога відбулася дорожньо транспортна пригода за участю транспортного засобу «Renault Magnum», д/н НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 та транспортного засобу «Mazda СХ- д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок чого спричинені пошкоджень транспортних засобів.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 01.10.2015р. вказана дорожньо-транспортна пригода сталась в зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4

Як вбачається із матеріалів справи, 25 серпня 2015 року до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_6, який згідно довіреності від 20.07.2015р. діє від імені Люклян Л.М., яка згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та облікової картки є власником пошкодженого транспортного засобу «Mazda СХ-9».

За фактом настання страхового випадку, на виконання Полісу №АІ/3548498 та підставі страхового акту №16462Р/40/2015 від 21.09.2015р. Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» сплатило потерпілій стороні страхове відшкодування у розмірі 30370 грн., що підтверджується платіжним дорученням №64595 від 22.09.2015р.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У пункті 5 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за статтею 441 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених статтею 440 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 станом на день ДТП (21.08.2015) перебував у трудових відносинах з ТОВ "ІФ-10 Лайнер".

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Судом встановлено, відповідачем не було повідомлено позивача про настання страхового випадку у строки, передбачені підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 вказаного Закону.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що водієм транспортного засобу повідомлялося про ДТП по телефону, а також стверджує, що директор, головний інженер, водій, головний механік особисто прибули в офіс для повідомлення позивача про ДТП, однак жодних підтверджень про отримання повідомлення їм не надали.

Вказані заперечення судом до уваги не приймаються, оскільки, нічим не підтвердженні та не доведені у розумінні ст. 33 ГПК України.

За приписами підпункту 38.1.1 пункту 38.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У пункті першому статті 1172 ЦК України зазначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У статті 1192 ЦК України вказано, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 07.10.14р. у справі № 3-135 гс14.

Отже, з урахуванням того, що відповідачем не було повідомлено ПрАТ «СК «ТАС» про настання страхового випадку у строки, передбачені підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 вказаного Закону, а відповідно до платіжного доручення від 22.09.2015 №64595 ПрАТ «СК «ТАС» на рахунок потерпілої сторони було здійснено виплату страхового відшкодування на загальну суму 30 370,00 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 ЛАЙНЕР» (03680, м. Київ, вул. Качалова, буд.5-Д; код ЄДРПОУ 25634036) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр-кт. Перемоги, 65; ідентифікаційний код 30115243) 30 370 (тридцять тисяч триста сімдесят) грн. страхового відшкодування та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять сім) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.10.2016р.

Суддя І.О.Домнічева