Рішення № 56451673, 02.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2016 р. Справа № 911/283/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/283/16

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

м. Бориспіль

до Приватного підприємства «ТМД Сервіс», с. Мала Олександрівка, Бориспільський район

про стягнення 23920,50 грн.

Представники сторін:

від позивач:ОСОБА_1 - довіреність № 01-22/7-10 від 04.01.2016;

від відповідача:не зявився.

обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «ТМД Сервіс» (відповідач) про стягнення 23920,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-14/24-32 від 04.04.2011, в частині своєчасного внесення орендних платежів, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 19505,81 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 3681,28 грн. пені, 248,87 грн. 3 % річних та 484,54 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 26.01.2016 порушено провадження у справі № 911/283/16.

Ухвалою суду від 17.02.2016 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.

04.02.2016 через канцелярію суду позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, надано заяву № 35-22/1-52 від 04.02.2016, в якій позивач збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 25301,96 грн. заборгованості, 4097,79 грн. пені, 286,79 грн. 3 % річних та 484,54 грн. інфляційних втрат.

Частиною 4 статті 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

В судових засіданнях 17.02.2016 та 02.03.2016 представником позивача надані документи, витребувані судом та підтримані позовні вимоги, з урахуванням наданої заяви про збільшення розміру позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 17.02.2016 та 02.03.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить відбиток штампу канцелярії суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 26.01.2016 та від 17.02.2016 щодо направлення їх копій відповідачу. Крім того, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством звязку, зокрема, з посиланням на закінчення терміну зберігання, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Вимоги ухвал суду від 26.01.2016 та від 17.02.2016 відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Дослідивши наявні у справі докази та надані додаткові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2011 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-14/24-32, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно, яке знаходиться на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Визначене майно передається в оренду виключно для надання послуг паркування клієнтам «Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Пунктами 2.1, 2.5, 2.6 договору визначено, що фактичне передання майна у користування орендарю оформлюється актом передачі-приймання, який засвідчується підписами та печатками сторін. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту оформлення сторонами належним чином акту передачі-приймання майна.

Розділом 3 договору «Орендна плата» визначено, що оплата за користування майном здійснюється орендарем починаючи з дати підписання відповідного акту передачі-приймання майна, підписаного сторонами. Оплата за користування майном здійснюється орендарем починаючи з дати підписання відповідного акту передачі-приймання майна, підписаного сторонами. Орендна плата за перший місяць фактичного користування майном визначається шляхом корегування базової орендної плати на індекс інфляції на дату виставлення рахунку. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100 %, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Орендодавець щомісячно виставляє орендарю рахунок за оренду майна за звітний місця та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 15 числа місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг, орендар зобовязаний повернути орендодавцю протягом 5-ти днів, з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернуто орендодавцю, він вважається підписаним сторонами.

Умовами п.п. 14.1, 14.2 договору визначено, що договір діє з дати підписання акту передачі-приймання орендованого майна і укладений строком на 1 рік. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місця, договір може бути продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах. У випадку заяви однієї із сторін про припинення дії договору, він вважається припиненим з дня, наступного за тим, коли друга сторона отримала таку заяву або з дати зазначеної в заяві.

04.04.2011 між сторонами у справі підписаний акт передачі-приймання орендованого майна, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає у користування наступне майно: обладнання для паркінгу терміналу «F» в комплекті, в т.ч: шлагбаум МІВ-30 (1;4с, 5000000 циклів) в комплекті, у кількості 8; датчик індуктивний - 16; стійка вїзду СТ1-1 («на землі») 1 поверх. (комплект) - 2; стійка вїзду СТ1-12 («на землі») 2 поверх. (комплект) - 2; стійка вїзду/виїзду СТ1-13 («на землі») 2 поверх. (комплект) - 6; шафа комутаційна - 3; обладнання «відео-захоплення» (комплект) - 2; обладнання інформаційне табло (комплект) - 1; обладнання оператора (комплект) - 2; обладнання адміністратора (комплект) - 1; блок пост охорони на тимчасовій стоянці автомоб. - 1»; шлагбаум автоматичний МІВ-30 - 1; шлагбаум автоматичний МІВ-30 - 1; КПП - контрольно-пропускний пункт - 1; шлагбаум автоматичний МІВ-30 - 1: біотуалет - 1; щит протипожежного захисту (комплект) ЩП-1 - 1; модуль КПП - 1; модуль КПП - 1; модуль КПП - 1.

31.12.2013 між позивачем та відповідачем підписаний акт передачі-приймання орендованого майна № 2, згідно з яким орендар передає, а орендодавець приймає частину майна, а саме: обладнання для паркінгу терміналу «F» в комплекті, в т.ч: шлагбаум МІВ-30 (1;4с, 5000000 циклів) в комплекті, у кількості 8; датчик індуктивний - 16; стійка вїзду СТ1-1 («на землі») 1 поверх. (комплект) - 2; стійка вїзду СТ1-12 («на землі») 2 поверх. (комплект) - 2; стійка вїзду/виїзду СТ1-13 («на землі») 2 поверх. (комплект) - 6; шафа комутаційна - 3; обладнання «відео-захоплення» (комплект) - 2; обладнання інформаційне табло (комплект) - 1; обладнання оператора (комплект) - 2; обладнання адміністратора (комплект) - 1; біотуалет - 1; модуль КПП - 1; модуль КПП - 1; модуль КПП - 1.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконував взяті на себе зобовязання згідно з умовами договору, надавши відповідачу в оренду визначене майно.

Для оплати вартості орендних платежів, позивачем виставлені рахунки - фактури та акти приймання-передачі виконаних послуг за період квітень 2015 - грудень 2015, копії яких наявні в матеріалах справи, на загальну суму 25301,96 грн.

Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобовязань відповідач, користуючись орендованим майном, неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобовязання, в частині внесення орендних платежів, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 25301,96 грн., за період квітень 2015 - грудень 2015.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В судові засідання 17.02.2016 та 02.03.2016 представник відповідача не зявився, доказів оплати орендних платежів не надав, а отже факт порушення відповідачем зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача, в частині своєчасного внесення орендних платежів, обумовлених умовами Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № 02.1.2-14/24-32 від 04.04.2011, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 25301,96 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку з несвоєчасним внесенням відповідачем орендних платежів, позивач на підставі п. 3.9 договору, просить суд стягнути з відповідача 4097,79 грн. пені, нараховані по кожному рахунку-фактурі окремо.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 4097,79 грн. пені визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у звязку із неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо своєчасного внесення орендних платежів, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 286,79 грн. 3 % річних та 484,54 грн. інфляційних втрат, нараховані по кожному рахунку-фактурі окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено розрахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, враховуючи, що розрахунок позивача, наявний в матеріалах справи є арифметично вірним, суд приходить до висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача 286,79 грн. 3 % річних та 484,54 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведе вище, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ТМД Сервіс» (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Центральна, 55, код ЄДРПОУ 35126045) на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069) 25 301 (двадцять пять тисяч триста одну) грн. 96 коп. заборгованості, 4 097 (чотири тисячі девяносто сім) грн. 79 коп. пені, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 79 коп. 3 % річних, 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 54 коп. інфляційних втрат та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Христенко