Рішення № 56451665, 11.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2016 р. Справа № 911/588/16

За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України»

про стягнення 3 223,37 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 01-22/7-93 від 02.02.2016);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (далі відповідач) про стягнення 3 223,37 грн заборгованості, з яких: 2 819,76 грн боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, який виник за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року, 341,45 грн пені, 38,86 грн інфляційних втрат та 23,30 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2016 порушено провадження у справі № 911/588/16, розгляд справи призначено на 11.03.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2016 підтримав позов у повному обсязі.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Відповідач в судове засідання 11.03.2016 не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2014 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Балансоутримувач) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія Авіалінії України» (Орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16, згідно якого балансоутримувач зобовязався надати послуги із забезпечення теплом (теплова енергія), забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води для прибирання майна самостійно орендарем, прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів, а орендар оплачувати надані послуги.

Згідно п.п. 2.1., 2.1.6. договору балансоутримувач зобовязався щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг (надалі Акт виконаних послуг), який є контролюючим та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості, а також раз в рік виставляти орендарю рахунок щодо компенсації земельного податку за оренду приміщень на підставі пункту 1.1.3. договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. договору орендар зобовязується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання здачі виконаних послуг та раз в рік рахунок на оплату земельного податку згідно пункту 1.1.3. договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання здачі виконаних послуг орендар зобовязаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти календарних днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти календарних днів акт приймання здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами.

Суд встановив, що на виконання п. 2.1.6. договору позивачем було складено та направлено відповідачу рахунки-фактури № 897/1890 від 30.09.2015, № 897/2036 від 31.10.2015 та підписані позивачем акти приймання-здачі виконаних послуг від 30.09.2015 на суму 955,85 грн та від 31.10.2015 на суму 1 863,91 грн (а.с. 16-20), які 12.10.2015 та 12.11.2015 отримані представниками відповідача, що підтверджується підписами останніх на реєстрах виданих документів (а.с. 22-23).

Враховуючи те, що акти приймання-здачі виконаних послуг від 30.09.2015 на суму 955,85 грн та від 31.10.2015 на суму 1 863,91 грн, загалом 2 819,76 грн відповідачем не було повернуто позивачу протягом 5-ти днів з дня одержання акту, суд дійшов висновку, що спірні акти в силу положень п. 2.2.2. договору вважаються підписаними сторонами.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014 за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року надано відповідачу послуги у сумі 2 819,76 грн.

Відповідач, в порушення умов п. 2.2.2. договору за отримані за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року послуги не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ «Укрексімбанк» № 040-18/012 від 10.03.2016 (а.с. 57-61), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, який виник за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року склав 2 819,76 грн, що підтверджується довідкою АТ «Укрексімбанк» № 040-18/012 від 10.03.2016 (а.с. 57-61) та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 2 819,76 грн боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, який виник за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року, 341,45 грн пені, 38,86 грн інфляційних втрат та 23,30 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем на виконання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014 за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року надано відповідачу послуги у сумі 2 819,76 грн; відповідач, в порушення умов п. 2.2.2. договору за отримані за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року послуги не розрахувався, що підтверджується довідкою АТ «Укрексімбанк» № 040-18/012 від 10.03.2016 (а.с. 57-61), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, який виник за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року склав 2 819,76 грн, що підтверджується довідкою АТ «Укрексімбанк» № 040-18/012 від 10.03.2016 (а.с. 57-61) та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 2 819,76 грн, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 819,76 грн боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, який виник за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, позивачем за період з 21.10.2015 по 18.02.2016 нараховано 341,45 грн пені, зокрема: 139,36 грн за період з 21.10.2015 по 18.02.2016 на суму боргу 955,85 грн та 202,09 грн за період з 21.11.2015 по 18.02.2016 на суму боргу 1 863,91 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Орендар зобовязаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, щр діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за договором (п. 4.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 9), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 21.10.2015 по 18.02.2016 загалом складає 341,45 грн пені, зокрема: 139,36 грн за період з 21.10.2015 по 18.02.2016 на суму боргу 955,85 грн та 202,09 грн за період з 21.11.2015 по 18.02.2016 на суму боргу 1 863,91 грн. Відтак, вимога про стягнення 341,45 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, позивачем за період з 21.10.2015 по 18.02.2016 нараховано 38,86 грн інфляційних втрат та 23,30 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 9), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 21.10.2015 по 18.02.2016 становить 52,96 грн інфляційних втрат та 23,30 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 38,86 грн інфляційних втрат та 23,30 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 2 819,76 грн боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, який виник за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року, 341,45 грн пені, 38,86 грн інфляційних втрат та 23,30 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора; ідентифікаційний код 01130584) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; ідентифікаційний код 20572069) 2 819 (дві тисячі вісімсот девятнадцять гривень) 76 коп. боргу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 37.2.1-14/1-16 від 09.04.2014, який виник за період з вересня 2015 року по жовтень 2015 року, 341 (триста сорок одну гривню) 45 коп. пені, 38 (тридцять вісім гривень) 86 коп. інфляційних втрат, 23 (двадцять три гривні) 30 коп. 3 % річних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 14.03.2016

Суддя П.В.Горбасенко