Рішення № 56451526, 09.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016Справа №910/2211/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА

Страхування»

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

про стягнення 7095,99 грн.

Суддя - Т.Ю. Трофименко

Представники сторін:

Від позивача: Сидорук Н.В. по довіреності № б/н від 16.12.2015р.

Від відповідача: не з'явилися

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не повністю відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

25.02.2016р., через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" позов визнає в повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника.

В даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2015 на 6 км. + 250 м. а/д Христинівка-Монастирище, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_2, , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Санг Йонг", д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що завдало указаним транспортним засобам пошкодження та чим ОСОБА_2 порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідками ДАІ про ДТП, копії яких містяться у справі.

Так, унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Санг Йонг", д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ОСОБА_3

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи, зокрема, рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (69 796,39 грн.), Висновок автотоварознавчого дослідження № 335/15 від 15.07.2015 (вартість відновлювального ремонту - 68 659,03 грн., коефіцієнт зносу - 0), Позивачем було складено страховий акт, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 68 831,39 грн. на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля.

При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля для відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за Договором; суду не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_2, автомобіля "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_2, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до матеріалів справи постановою районного суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4, як особи, яка експлуатує автомобіль "Мерседес", д.р.н. НОМЕР_2, на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, (у полісі ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000 грн., франшиза - 0 грн.).

Отже, на Відповідача вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм ОСОБА_2, автомобіля Мерседес", д.р.н. НОМЕР_2, на час ДТП.

Матеріалами справи підтверджується, що ремонт на СТО Застрахованого автомобіля фактично коштував 69 796,39 грн., а Позивач у складеному на виконання умов Договору страховому акті розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 68 831,39 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування. Доводів та доказів наявності у деталей Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу Відповідач суду не навів і не надав.

Судом встановлено, що наведені у рахунках СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідках ДАІ та фотографіях пошкоджень, і Відповідачем не надано доказів протилежного.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 викладено правову позицію про те, що Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Тому виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування Страховик набуває права зворотної вимоги до Страховика винної особи у сумі виплаченого страхового відшкодування, але у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України "Про страхування".

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № НОМЕР_3 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (50000 грн.), не більше фактичної вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля на СТО (50 000,00 грн.), виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (68 831,39 грн.), але при цьому за мінусом франшизи (0 грн.).

З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 50 000 (пятдесят тисяч) грн. 00 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.03.2016

Суддя Т.Ю. Трофименко