Ухвала суду № 56451141, 10.03.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" березня 2016 р. Справа № 906/91/16.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Ляхевич А.А.

розглянувши заяву Житомирської міської ради про забезпечення позову

у справі

за позовом: Житомирської міської ради (м.Житомир)

до:

1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" (Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Глибочиця)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автостоянки загальною площею 18,10 кв.м. від 28.12.2012р.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук О.Г., довіреність №26/136 від 25.02.2016р.,

від відповідачів:

1) ФОП ОСОБА_1: не з'явився,

2) ТОВ "Житомир Будделюкс": не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Житомирська міська рада (м.Житомир) звернулася до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир), Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" (Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Глибочиця) про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автостоянки загальною площею 18,10 кв.м. від 28.12.2012р.

Також, зміст позовної заяви містить заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, за якою Житомирська міська рада просить просить з метою забезпечення позову заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" вчиняти дії, а саме, будь-яким чином відчужувати будівлю автостоянки літ."А", цегла, загальною прощею 18,10 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, що складається з будинку охорони з огорожею асфальтобетонним дворовим покриттям та маслозабірником.

Господарським судом ухвалою від 09.02.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/91/16, розгляд справи призначено на 10.03.2016р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень. При цьому, судом направлено запит до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського Андрія Вячеславовича з метою витребування відповідних доказів.

З приводу заяви про забезпечення позову господарський суд прийняв до уваги наведене у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" та визнав за необхідне розгляд заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову здійснювати в призначеному судом засіданні, з викликом в засідання усіх учасників процесу, для можливості надання ними пояснень та доказів в обґрунтування своїх доводів та заперечень щодо вищевказаної заяви. Суд ухвалою від 09.02.2016р. прийняв заяву Житомирської міської ради про забезпечення позову до розгляду та призначив судове засідання для розгляду заяви на 10.03.2016р.

В судовому засіданні 10.03.2016р. представник позивача просив забезпечити позов і задовольнити заяву про накладення арешту.

У письмових поясненнях від 10.03.2016р. (вх.№2704/16) позивач з приводу заяви про забезпечення позову повідомив, що застосування заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки без застосування таких заходів відповідач не позбавлений права відчужувати нерухоме майно, яке було набуте ним незаконнним шляхом. В свою чергу, відчуження об'єкту нерухомого майна, що складається з будинку охорони з огорожею та асфальтобетонним дворовим покриттям з маслозабірником площею 18,10 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 унеможливить реалізацію права законного власника, а саме, територіальної громади м.Житомира в особі Житомирської міської ради розпоряджатися даною земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

Заявник також звернув увагу суду на те, що незаконність набуття ФОП ОСОБА_1 права власності на нерухомість підтверджено рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11.03.2014р. по справі №2-2256/12. При цьому, ФОП ОСОБА_1, усвідомлюючи незаконність набуття права власності на майно, а також, з метою уникнення виконання рішення господарського суду від 28.12.2012р. по справі №18/5007/775/12 в найкоротший термін, до винесення вказаного рішення апеляційного суду по справі №2-2256/12 було відчужено об'єкт нерухомості. В свою чергу, відсутність забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження ТОВ "Житомир Будделюкс" об'єктів нерухомості по АДРЕСА_1, наслідком чого стане неможливість реалізації законним власником, а саме, територіальною громадою м.Житомира в особі Житомирської міської ради розпоряджатися даною земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а тому заборона відчуження об'єктів нерухомості є необхідним заходом забезпечення позову, що має бути застосований при розгляді даної судової справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача стосовно вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує вищевикладене та наступне.

Згідно положень статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до положень частини першої статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; про забезпечення позову виноситься ухвала.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У даному випадку, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі автостоянки літ."А", загальною площею 18,10 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, укладеного 28.12.2012р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс", посвідченого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Ковалевським А.А. та зареєстрованого в реєстрі за №16344. За умовами даного договору (пункт 1.2.) вищевказаний об'єкт нерухомого майна належить продавцю, ОСОБА_1 на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 грудня 2012 року по справі №2-2256/12, що вступило в законну силу 15.12.2012р., право власності зареєстровано за продавцем 21 грудня 2012 року Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11.03.2014р. рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 січня 2013 року (з урахуванням ухвали від 18.02.2013р. про виправлення описки) скасовано в частині визнання за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 права власності на будівлю автостоянки, що розташована в АДРЕСА_1 та складається із будинку охорони (літ."А"), металевих воріт, площею 10,8 кв.м.; огорожі на основі залізобетонних плит, площею 379,6 кв.м., асфальтового дворового покриття, площею 1589 кв.м., бетонного маслозбірника, об'ємом 4 куб.м.; в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

З викладеного вбачається, що нерухомість, що є предметом оспорюваного у даній справі договору купівлі-продажу, вже відчужувалась під час вирішення одного із судових спорів щодо спірного майна. Тож, дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та пояснення від 10.03.2016р., беручи до уваги, що спірний об'єкт нерухомості може бути відчужено, Господарський суд Житомирської області дійшов висновку про обґрунтованість припущення, що нерухоме майно другого відповідача може бути відчуженим на момент виконання рішення суду у разі невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" вчиняти дії, а саме, будь-яким чином відчужувати будівлю автостоянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1; наразі, забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна є адекватним, співвідноситься з предметом позову та спроможне забезпечити в подальшому відновлення порушених прав та законних інтересів, у разі встановлення рішенням суду відповідних фактів. Отже, заяву Житомирської міської ради про забезпечення позову слід задовольнити.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Житомирської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі №906/91/16 законної сили заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" (12403, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Глибочиця, вул.Польова,3, ідентифікаційний код 34658709) вчиняти дії з відчуження будь-яким чином будівлі автостоянки літ."А", цегла, загальною площею 18,10 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1, що складається з будинку охорони з огорожею, асфальтобетонним дворовим покриттям та маслозабірником.

3. Стягувачем за даною ухвалою є Житомирська міська рада (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, ідентифікаційний код 2348303252), а боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомир Будделюкс" (12403, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Глибочиця, вул.Польова,3, ідентифікаційний код 34658709).

4. Дана ухвала набирає законної сили та підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення, а саме з 10.03.2016 р.

5. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає один рік з моменту її винесення.

6. Дана ухвала є виконавчим документом і може бути пред'явлена до виконання в порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - в справу

2 - позивачу (оригінальний примірник ухвали з гербовою печаткою) (реком.)

3,4 - відповідачам (реком.)