Рішення № 56450957, 14.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.16 Справа № 904/10528/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД ПАКУВАЛЬНИХ ВИРОБІВ "ВІНТАР", м. Вінниця

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповіадча: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 25 220,00 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гаркуша К.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД ПАКУВАЛЬНИХ ВИРОБІВ "ВІНТАР" (надалі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИМАН ТК" (надалі-Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 25 220,00 грн. за разовим договором-заявкою №370 від 26.08.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2015 порушено провадження по справі та прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду в засіданні, залучено до участі у справі у якості Третіх осіб-1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, фізичну особу - підприємця ОСОБА_2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИМАН ТК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД ПАКУВАЛЬНИХ ВИРОБІВ "ВІНТАР" про стягнення 10 200,00 грн. за разовим договором-заявкою №370 від 26.08.2015 та разовим договором-заявкою №320 від 24.07.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2016 зустрічна позовна заява прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 продовжено строк розгляду спору до 23.02.2015, відповідно до ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

23.02.2016 Відповідач подав через канцелярію суду заяву б/н, б/д про відмову від зустрічного позову, відповідно до якої Відповідач відмовився від зустрічних позовних вимог про стягнення 10 200,00 грн. за разовим договором-заявкою №370 від 26.08.2015 та разовим договором-заявкою №320 від 24.07.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 прийнято відмову товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИМАН ТК» від зустрічного позову, провадження у справі №904/10528/15 за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИМАН ТК» до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД ПАКУВАЛЬНИХ ВИРОБІВ «ВІНТАР» про стягнення 10 200,00 грн. припинено.

23.02.2015 Позивач надав клопотання б/н від 22.02.2015 про заміну Відповідача, в якому просить замінити первісного Відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИМАН ТК", на належного Відповідача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (36040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 здійснено заміну первісного Відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ЛИМАН ТК» на належного Відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (36040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідно до п.20.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.

Згідно з ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудна іншому господарському суду.

Так, в зв'язку з заміною Відповідача з ТОВ «ЛИМАН ТК» на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, справа №904/10528/15 відповідно до положень ст.15 ГПК України, стала підсудна господарському суду Полтавської області.

Проте, враховуючи приписи ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області продовжує розгляд справи №904/10528/15 по суті.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на завдання Відповідачем збитків в сумі 25 220,00 грн., пов'язаних з частковою втратою вантажу при його перевезенні. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду разовий договір-заявку №370 від 26.08.2015, товарно-транспортну накладну №14418-т від 26.08.2015, накладну №14418 від 26.08.2015, акт про невідповідність кількості товару від 27.08.2015, договір-заявку не перевезення вантажу №1 від 26.08.2015, договір поставки №252 від 10.04.2015, рахунок-фактуру №В-00000476 від 26.08.2015, банківську виписку від 22.09.2015, видаткову накладну №В-00000951 від 26.08.2015.

Позивач в судове засідання, призначене на 10.03.2016, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 03.03.2016 від Позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника позивача, в якій Позивач просить розглянути справу за наявними в ній письмовими доказами, та зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення 25 220,00 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі.

Суд задовольнив заяву Позивача про розгляду справи без його участі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 10.03.2016 не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.11.2015: АДРЕСА_1. Факт належного повідомлення Відповідача про дату, час та місце судового засідання підтверджується також реєстром №283 від 29.02.2016 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Україні.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - в судове засідання, призначене на 10.03.2016 не з'явилась, пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром №283 від 29.02.2016 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Україні.

В судовому засіданні 10.03.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД ПАКУВАЛЬНИХ ВИРОБІВ «ВІНТАР» (Позивач, Постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КОРОЛІВСЬКИЙ СМАК І КО» (Покупець) уклали договір поставки №252 від 10.04.2015 (надалі - договір поставки), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався доставити і передати Покупцеві у власність Товар на підставі погодженої Сторонами Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість у порядку та на умовах, встановлених цим Договором (п.1.1. Договору поставки).

Так, виходячи з наданих Позивачем Договору поставки, рахунку-фактури №В-00000476 від 26.08.2015, Позивача та Покупець домовились про поставку кришок 1-82 лак. Літограф. у кількості 80 тис.шт. загальною вартістю 52 049,60 грн.

Відповідно до п.3.5. Договору поставки, поставка товару здійснюється зі складу Постачальника, автотранспортом Постачальника та за рахунок Постачальника.

З метою поставки товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ КОРОЛІВСЬКИЙ СМАК І КО» погодженої партії Товару (кришок), 26.08.2015 Позивач (Замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю «ЛИМАН ТК» (Виконавець, Експедитор) уклали разовий договір-заявку №370, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Експедитор прийняв на себе обов'язку за рахунок коштів Замовника організувати перевезення вантажів Замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями та іншими третіми особами за перевезення вантажів Замовника.

При цьому, на підставі договору-заявки на перевезення вантажу №260815 від 26.08.2015 та договору-заявки на перевезення вантажу №1 від 26.08.2015, до перевезення Товару був залучений перевізник - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Відповідач).

Дані про перевізника також зазначені в разовому договорі-заявці №370 від 26.08.2015.

Слід зазначити, що разовим договором-заявкою №370 від 26.08.2015 встановлено, що Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, що перевозить (п.2.1.5.). Перевізник зобов'язаний доставити вантаж у Пункт розвантаження, визначений у товарно-транспортній накладній, яка є невід'ємною частиною цього разового договору-заявки. Перевізник несе повному матеріальну відповідальність у розмірі вартості вантажу, визначеної у товарно-транспортній накладній (п.2.1.7.).

Як вбачається з товарно-транспортної накладної №14418-Т від 26.08.2015, накладної №14418-Т, Відповідачу був переданий для перевезення Вантаж - кришки 1-82, у кількості 80 тис.шт. (200 упаковок) загальною вартістю 52 049,60 грн. - який Відповідач був зобов'язаний доставити у м. Світловодськ, вантажоодержувачу - ТОВ «Торговий дім Королівський смак і КО».

Однак при доставці вантажу в пункт розвантаження виявлено, що частина вантажу, який був отриманий Відповідачем від Позивача, втрачена, що підтверджується актом про невідповідність кількості товару, складеного ТОВ «Торговий дім Королівський смак і КО», в якому зазначено, що при розвантажені встановлено, що відсутня пломба та частина вантажу (згідно накладної №14418 від 26.08.2015 мало бути 200 упаковок, а в наявності лише 103 упаковки).

Таким чином, враховуючи, що загальна вартість Товару, переданого Відповідачу для перевезення, складала 52 049,60 грн. (80 тис.шт. - 200 упаковок), то вартість втраченого Товару (97 упаковок) становить 25 244,25 грн. Проте за розрахунком Позивача вартість втраченого вантажу (97 упаковок) складає 25 220,00 грн., які Позивач просить стягнути з Відповідача як збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про стягнення збитків, відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці збитки були понесені, доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

Відповідно до ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач довів належними та допустимим доказами факт втрати вантажу та розмір заподіяних збитків. Крім того судом встановлена наявність всіх елементів складу збитків, а саме: незбереження вантажу під час перевезення, часткова втрата вантажу, відповідальність за незбереження вантажу, яка встановлена ст.924 Цивільного кодексу України та п.п.2.1.5., 2.1.7 разового договору-заявки №370 від 26.08.2015, договором-заявкою на перевезення вантажу №1 від 26.08.2015, втрата вантажу саме під час перевезення його Відповідачем. В свою чергу Відповідач не надав жодних доказів, які могли б підтвердити, що втрата, нестача вантажу сталося внаслідок обставин, яким він не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННИЦЬКИЙ ЗАВОД ПАКУВАЛЬНИХ ВИРОБІВ «ВІНТАР» (21100, м. Вінниця, вул. Некрасова, будинок 87, код ЄДРПОУ 00383679) 25 220,00 грн. - збитків, 1 218,00 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.03.2016.

Суддя А.Є. Соловйова