Рішення № 56450911, 12.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.03.16р. Справа № 904/3/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпропетровськ

про стягнення 155840,29 грн пені

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт 2-ї категорії ОСОБА_1, довіреність № 18-164 від 30.12.2015;

від відповідача: від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 259 від 11.11.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - відповідач) про стягнення 155840,29 грн пені з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 11-15/31, укладеного між сторонами 01.12.2014.

Відповідач 17.02.2016 надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем при розрахунку пені до періоду, за який нарахована пеня, безпідставно включений день оплати заборгованості, тому розмір пені завищений на 49205,40 грн. Також відповідачем заявлено клопотання зменшити розмір пені на 90% з посиланням на нестабільну економічну ситуацію у країні, складний майновий стан та соціальну значимість боржника, який є бюджетоформуючим підприємством Дніпропетровської області.

В судовому засіданні 18.02.2016 оголошено перерву до 09.03.2016.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав свої заявлені вимоги.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2014 між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" укладений договір поставки № 11-15/31, згідно з яким позивач зобов'язався поставити відповідачу феросплави, а відповідач зобов'язався оплатити отриманий товар протягом 120 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до п. 6.1.1 договору датою поставки товару та переходу права власності на товар при поставці залізничним транспортом вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці.

При поставці товару автотранспортом датою поставки вважається дата передачі товару покупцеві на складі вантажовідправника , зазначена в накладній на відпуск товару (п. 6.2.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату позивачем були виставлені в день відгрузки товару.

Згідно рахунку № 467655 від 18.05.2015 відповідачу поставлено товар на суму 600347,04 грн, рахунку № 467778 від 28.05.2015 поставлено товар на суму 619623,86 грн, рахунку №467854 від 30.05.2014 товар на суму 2176396,75 грн, рахунку № 467855 від 30.05.2015 товар на суму 1433821,81 грн, рахунку № 467983 від 08.06.2015 товар на суму 331762,16 грн, рахунку № 467990 від 08.06.2015 товар на суму 2243474,52 грн, рахунку № 468086 від 15.06.2015 товар на суму 2051841,04 грн, рахунку № 468113 від 17.06.2015 товар на суму 274129,61 грн, рахунку № 468114 від 17.06.2015 товар на суму 438170,32 грн, рахунку № 468115 від 17.06.2015 від 17.06.2015 товар на суму 38525,11 грн, рахунку № 468212 від 21.06.2015 товар на суму 1518497,68 грн, рахунку № 486235 від 23.06.2015 товар на суму 1319981,08 грн, рахунку № 486250 від 24.06.2015 товар на суму 655905,08 грн, рахунку № 486286 від 26.06.2015 товар на суму 2921878,13 грн, рахунку № 486411 від 02.07.2015 товар на суму 636158,42 грн, рахунку № 486447 від 03.07.2015 на суму 1257932, 22 грн, рахунку № 486449 від 04.07.2015 товар на суму 4474032,80 грн, рахунку № 486498 від 07.07.2015 товар на суму 430007,38 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.6 договору між сторонами встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідачем оплата за отриманий товар здійснена несвоєчасно, тому позивачем нарахована до стягнення пеня в сумі 155840,29 грн за загальний період прострочки з 15.09.2015 по 06.11.2015 окремо по кожній поставці.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач при здійсненні розрахунку пені за прострочку оплати за кожним рахунком включив зайвий 1 день, в результаті чого розмір пені завищений на 49205,40 грн.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем протягом 120 календарних днів від дати поставки товару.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" в п. 1.9 передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При перевірці наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що до періодів прострочки оплати за кожну партію товару позивач включив зайвий день, що привело до завищення розміру пені. Крім того, за рядом рахунків навіть при розрахунку пені за ту кількість днів, яку вказав позивач, пеня є безпідставно завищеною. Так, по рахунку № 467990 у разі нарахування пені за 7 днів прострочки її розмір мав би складати 18931,24 грн, але позивачем нарахована сума 25815,32 грн., по рахунку № 468086 розмір пені за 6 днів прострочки, зазначених позивачем, розмір пені міг складати 14840,71 грн, але позивачем за цей період невідомо яким чином нараховано 20237,34 грн.

У зв'язку з цим судом здійснено перерахунок пені за прострочку платежу за кожною поставкою товару, в результаті чого нараховано загальну суму пені в розмірі 108231,14 грн за загальний період прострочки з 16.09.2015 по 05.11.2015, окремо за кожною поставкою товару (розрахунок приєднаний до матеріалів справи).

Відповідачем заявлено клопотання зменшити розмір пені на 90% через складні економічні умови в країні та незадовільний фінансовий стан підприємства.

Позивач проти заявленого клопотання заперечив.

Пунктом 3.17.4.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Слід зазначити, що відповідачем не наведено ніяких доводів в підтвердження того, що даний випадок є винятковим. Крім того, сторони здійснюють свою діяльність в одному економічному просторі і негативні явища в економіці мають вплив на обидві сторони, тому судом відхиляється клопотання про зменшення розміру пені.

Враховуючи викладене, надані матеріали, позов слід визнати обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 108231,14 грн пені, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача пропорційно задоволеним вимогам покладаються 1623,47 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 4, код 33718431 на користь публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя, вулиця Діагональна, 11, код 00186542 пеню в сумі 108231,14 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1623,47 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 14.03.2016.

Суддя В.Д. Воронько