Рішення № 56450901, 10.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.16р. Справа № 904/5185/14

За позовом Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 14 762,04 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2007 від 04.11.14р.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Міське комунальне підприємство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (далі позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" (далі відповідач) про стягнення 14 762,04 грн. вартості спожитої теплової енергії та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав користувався тепловою енергію, яка надавалася позивачем в період з 30.12.2011 р. по 25.12.2013 р. вартість якої складає 14 762,04 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 р. у справі № 904/5185/14 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 р. у справі № 904/5185/14 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2015 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 904/5185/14 скасовано та дану справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2015 р. справу № 904/5185/14 прийнято до провадження судді Бєлік В.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 р. призначено судову експертизу, проведення якої доручено фахівцям Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження по справі.

На адресу суду повернулась справа № 904/5185/14, з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 2469-15 від 26.01.2016 р. у справі № 904/5185/14.

Розпорядженням керівника апарату № 114 від 12.02.2016 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, справу № 904/5185/14 передано на розгляд по суті судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 р. прийнято справу № 904/5185/14 до провадження судді Рудовської І.А., поновлено провадження з 01.03.2016 р. та призначено до розгляду в судовому засіданні 01.03.2016 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 р. розгляд справи відкладений на 10.03.2016 р.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, письмові пояснення з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2469-15 від 26.01.2016 р. у справі № 904/5185/14 суду не надав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.03.2016 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 року між Міським комунальним підприємством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (виробник, постачальник, позивач) та КЖЕП № 25 (балансоутримувач) укладено договір № 050705В на використання внутрішньобудинкових систем з гарячого водопостачання та централізованого опалення (далі Договір).

Договір визначає умови використання внутрішньобудинкових систем між балансоутримувачем багатоквартирного будинку (будинків) та виробником (постачальником) теплової енергії при наданні послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води власникам квартир, орендарям чи квартиронаймачам, у житловому будинку (будинках), що знаходиться на балансі балансоутримувача (п. 1.1. Договору).

До матеріалів справи залучено додаток № 1 до Договору (а.с. 14-17), згідно до якого будинок, знаходить на балансі КЖЕП № 25.

Відповідно до п. 3.8. Договору виробник (постачальник) та балансоутримувач, отримують оплату за надані житлові комунальні послуги на підставі договорі про надання житлово-комунальні послуг із споживачами встановленими тарифами: - виробник (постачальник) теплової енергії згідно тарифу на виробництво, транспортування постачання теплової енергії; - балансоутримувач згідно тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкової територій.

Згідно до Акту приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних за собів від 30.12.2011 р. Комунальним житлово - експлуатаційним підприємством "Південне" було передане на баланс Комунального підприємства "Бюро обліку май нових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 84,4 м2., яке знаходиться у цоколі 9-ти повер хового житлового будинку № 4 по ж/м ОСОБА_2.

Відповідно до Акту приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25.12.2013 р. КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради було передане на баланс Комунального підприємства "Благоустрій" Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 84,4 м2., яке знаходиться у цоколі 9-ти поверхового житлового будинку № 4 по ж/м ОСОБА_2.

Таким чином, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" постачає теплову енергію до зазначеного житлового будинку, в якому знаходиться опалювальне нежитлове приміщення: площею 84,4 м2, яке відповідно до актів приймання - передачі (внутрішнього переміщення ос новних засобів) перебувало на балансі КП "Бюро обліку май нових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради з 30.12.2011 р. по 25.12.2013 р.

Приміщення, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_2, 4, знаходиться в єдиній системі централізованого опалення житлового будинку.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету міністрів України "Про затвердження Правил на дання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" № 630 від 21.07.2005 р. централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання, по яких здійснюється поставка теплоенергії до квартир та інших приміщень, належать до інженер ного обладнання житлового будинку і є його невід'ємною частиною, та є єдиною внутрішньо-будинковою системою, відповідно до будівельних норм.

Відповідно до п. 13 "Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 869 від 01.06.2011 р. "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачан ня та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутнос ті) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Отже, вартість поставленої теплової енергії, що надходила до зазначеного вище приміщення складає 14 762,04 грн. (за період з 30.12.2011 р. по 25.12.2013 р.) та яка відповідачем не сплачена, тому позивач звернувся до господарського суду за захистом його порушеного права, що і є підставою для виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Оскільки договір на постачання теплової енергії між відповідачем та позивачем, який би регулював відносини сторін у спірний період не укладався, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно, без укладання відповідного договору, споживав теплову енергію, яка постачалась МКП "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" до нежитлового приміщення загальною площею 84,4 м2., яке знаходиться у цоколі 9-ти поверхового житлового будинку № 4 по ж/м ОСОБА_2.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом або договором зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі, а у випадку неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі - відшкодувати його вартість, яка визначається на момент придбання.

Як вбачається з висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2469-15 від 26.01.2016 р. судової будівельно-технічної експертизи по справі № 904/5185/14, а саме: на момент проведення дослідження не житлового приміщення загальною площею 84,4 кв.м. за адресою: м. Дніпропетровськ, ж/м ОСОБА_2, 4 встановлено наступне: в кожному приміщенні належного до загальної площі 84,4 кв.м. нежитлового приміщення встановлені прилади опалення (радіатори опалення). В декількох приміщеннях встановлені радіатори опалення нового зразку. В декількох встановлені радіатори по типу "гармошка". При огляді на дотик виявлено, що прилади опалення функціонують (теплі), труби стояків теплі, що свідчить про подачу теплової енергії до них та до вище розташованого поверху житлового будинку. Будь-яких слідів демонтажу приладів опалення в вищезазначених приміщеннях на момент огляду за місцем розташуванням експертом не встановлено.

Отже, з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2469-15 від 26.01.2016 р. та на момент розгляду справи вартість спожитої теплової енергії відповідача складає 14 762,04 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі: 14 762,04 грн. вартості спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, 6; код ЄДРПОУ 03341763) на користь Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 37; код ЄДРПОУ 32082770) 14 762,04 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн. 04 коп.) вартості спожитої теплової енергії, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України 15 березня 2016 р.