Ухвала суду № 56450397, 15.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення розгляду справи

"15" березня 2016 р. справа № 428/13311/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду від 11 січня 2016 року по адміністративній справі №428/13311/15-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просила визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача від 10.12.2015 року №7260/452/2015, яким ОСОБА_2 відмовлено в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; зобов'язати пенсійний орган призначити та виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі, визначеному ст.141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 12.02.2015 року.

В обґрунтування зауважила на звуження гарантій незалежності суддів, визначених Конституцією України, Законом №213 від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким керувався відповідач, відмовляючи ОСОБА_2 в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Оскільки Закон №213 від 02.03.2015 року суперечить Конституції України, він не повинен застосовуватися у спірних правовідносинах.

Крім цього, Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу не неприпустимість звуження гарантій незалежності суддів.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11.01.2016 року позов задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано рішення УПФУ у м. Сєвєродонецьку від 10.12.2015 року №7260/452/2015.

Зобов'язано відповідача призначити та виплатити ОСОБА_2 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі, передбаченому ст..141 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» в редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року із врахуванням вже виплачених сум пенсії за віком з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акту ВР України про звільнення в зв'язку з поданням заяви про відставку.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач УПФУ в м. Сєвєродонецьку, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що на теперішній час є діючими норми Закону №213, відповідно до яких з 01.06.2015 року скасовуються всі норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Позивач звернулася за призначенням утримання 02.12.2015 року.

Також відповідно до Закону №213 передбачено щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 60% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а не 80%, як вказано в довідці, що надала ОСОБА_2

Норми Закону №213, на які посилався пенсійний орган в рішенні про відмову позивачу в призначенні щомісячного довічного грошового утримання, є діючими, неконституційними у встановленому законом порядку не визнавалися, тому рішення відповідача є законним.

Суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши позов в порядку скороченого провадження.

Крім цього, на думку апелянта, суд першої інстанції передчасно розглянув позов, оскільки на теперішній час на розгляді в Конституційному Суді України перебуває справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо конституційності певних положень Закону №2453 в редакції Закону №192 від 12.02.2015 року у взаємозв'язку з певними положеннями Закону №213 стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці відповідним положенням Конституції України.

До прийняття рішення Конституційним Судом України по цій справі розгляд позову ОСОБА_2 неможливий.

Разом з апеляційною скаргою УПФУ у м. Сєвєродонецьку подав клопотання про зупинення провадження у справі № 428/13311/15-а до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої, абзацу четвертого та речення першого абзацу шостого частини п'ятої ст. 141 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» у взаємозв'язку з положеннями підпункту п'ятого пункту другого, пункту 17 розділу I, пункту п'ятого розділу III Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням ст. 8, ч. 1 ст. 21, ч. 1, п. 2, 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, оскільки, на думку апелянта, рішення Конституційного Суду України може суттєво вплинути на результат розгляду цієї справи.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З огляду на матеріали справи, наявність постанови Пленуму ВС України №14 від 03.07.2015 року, конституційного подання ВС України від 08.07.2015 року №201-2154/0/8-15, відкритого конституційного провадження за цим поданням, колегія суддів вважає, що розгляд адміністративного позову ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити певні дії є неможливим до прийняття рішення Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного суду України.

На підставі викладеного судова колегія вважає за необхідне провадження в даній справі зупинити.

Керуючись ст. 156, 197 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зупинення провадження у справі №428/13311/15-а.

Зупинити апеляційне провадження у справі №428/13311/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити певні дії - до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного суду України щодо відповідності (конституційності) положень частини третьої, абзацу четвертого та речення першого абзацу шостого частини п'ятої ст. 141 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» у взаємозв'язку з положеннями підпункту п'ятого пункту другого, пункту 17 розділу I, пункту п'ятого розділу III Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосовно звуження гарантій матеріального забезпечення та соціального захисту суддів у відставці положенням ст. 8, ч. 1 ст. 21, ч. 1, п. 2, 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова