Ухвала суду № 56450383, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 рокусправа № 811/3905/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини-польова пошта В 2336 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № 811/3905/13-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини-польова пошта В 2336 про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача виплатити на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7286,55 грн., як компенсацію за недотримане речове забезпечення; зобов'язати відповідача виплатити грошові кошти в сумі 18000 грн. як компенсацію за піднайом житла; зобов'язати відповідача виплатити заборгованість за проведення занять з курсу «Командирського лідерства» у 2013 році в сумі 994,53 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 18000 грн., як компенсація за піднайом житла та заборгованість за проведення занять з курсу «Командирського лідерства» у 2013 році в сумі 994, 53 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач проходив військову службу за контрактом у відповідача з 19.10.2002 року.

На підставі рапорту ОСОБА_1 між відповідачем (за договором - Орендар) та ОСОБА_2 ( за договором - Орендодавець) укладений договір № 2 оренди житлового приміщення. Згідно п. 2.1. Договору квартира надається орендарю для проживання в ній військовослужбовця ОСОБА_1 та його сім'ї. У відповідності до п. 5.1 Договору розмір орендної плати за орендне користування квартирою без плати за комунальні послуги складає: 1500 грн. за один місяць.

Листом від 21.10.2013 року позивач звернувся до відповідача з проханням погасити заборгованість щодо виплати компенсації за піднайом житла у сумі 15000 грн. на підставі Договору, проте в порушення норм законодавства, відповідач не виплати зазначену компенсацію за піднайом житла.

Крім того, згідно довідки відповідача від 23.10.2013 року перед позивачем існує заборгованість за проведення занять з курсу «Командирського лідерства» у 2013 році в сумі 994,53 грн.

Ухвалюючи рішення по суті, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір є справою адміністративної юрисдикції.

Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи побездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції не враховано те, що предметом спору у наведених відносинах, які склалися між сторонами з приводу оренди квартири для позивача є договір найму житла між юридичною та фізичною особою, що за своєю правовою суттю не є адміністративним договором, оскільки між сторонами договору відсутні відносини влади та підпорядкування.

Справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються за правилами цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, відтак, даному випадку має місце спір про право, та відсутній публічно-правовий спір, отже ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.

Оскільки розгляд справи помилково здійснено судом першої інстанції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалена у справі постанова суду першої інстанції, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 203 КАС України, підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 157, 160, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини-польова пошта В 2336 задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № 811/3905/13-а скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини-польова пошта В 2336 про зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Роз'яснити позивачу, що із вказаним позовом він має право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко