Ухвала суду № 56450193, 03.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2016 рокусправа № 808/8988/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

при секретарі судового засідання: Федосєєвій Ю.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у справі № 808/8988/15 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України (Відповідач 1) та Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (Відповідач 2) про визнання дій протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати дії Відповідача 1 щодо складання наказу від 24.01.2014 року № 46ос протиправними; визнати дії Відповідача 2 щодо складання наказу начальника УСБУ в Запорізькій області від 04.02.2014 року № 44-ос протиправним; скасувати наказ № 46ос від 24.01.2014 року; скасувати наказ № 44-ос від 04.02.2014 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.20.16 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

В 2001 році позивач переведений із Збройних сил України до Служби безпеки України. З кінця 2005 року очолив посаду начальника сектору охорони державної таємниця УСБУ в Запорізькій області.

Наказом Служби Безпеки України від 24.01.2014 року № 46ос позивача звільнено у запас за станом здоров'я за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «б» пункту 63 «Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України» затвердженого указом Президента України від 27.11.2001 року № 1053. Підставою для видачі наказу стало свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 № 160 від 20.12.2013 року (а.с. 9-10).

08.01.2014 року з позивачем проведено співбесіду у порядку звільненні зі служби за станом здоров'я, надано для ознайомлення подання про звільнення. Загальна вислуга років склала 24 роки 8 місяців, пільгової вислугу років не зазначалося.

Наказом УСБУ в Запорізькій області № 117ос від 21.03.2014 року «Про внесення змін до наказу начальника Управління № 44-ос від 04.02.2014 року» позивача виключено зі списків особового складу.

Не погоджуючись за наведеними наказами позивач звернувся до суду з позовом.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли у сфері проходження позивачем публічної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у поданій позовній заяві основною підставою для скасування наказів Відповідача 1 від 24.01.2014 року № 46-ос та Відповідача 2 від 04.02.2014 року № 44-ос, а також визнання протиправними дій щодо їх складання, позивач зазначив заниження військово-лікарської комісією Військово-медичного управління Служби безпеки України у свідоцтві про хворобу № 160 від 20.12.2013 року діагнозу - гіпертонічна хвороба ІІ стадія, а не як зазначено у висновку спеціалістів з питань судово-медичної експертизи № 113/к - гіпертонічна хвороба ІІІ стадія.

Проте з матеріалів справи вбачається, що свідоцтво про хворобу № 160 від 20.12.2013 року позивач отримав під особистий підпис 03.01.2014 року. (а.с. 41)

08.01.2014 року з ОСОБА_1 проведена співбесіда у порядку звільнення зі служби за станом здоров'я та надано для ознайомлення подання про звільнення.

Позивачем вказані обставини не заперечуються, як і те, що з оскаржуваними наказами він був ознайомлений своєчасно. Проте апелянт наполягає, що про незаконність оскаржуваних наказів йому стало відомо лише з висновку судово-медичної експертизи від 1 вересня 2015 року № 113.

Разом з тим, з позовною заявою про оскарження вказаних наказів позивач звернувся до суду лише 15 грудня 2015 року, тобто з пропуском встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України місячного строку для їх оскарження.

При цьому вказаний місячний строк позивачем пропущений навіть з дати проведення судово-медичної експертизи від 1 вересня 2015 року, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У даному випадку, такі докази у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, колегія суддів повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем позовну заяву подано з пропуском строку звернення до суду, підстави для його поновлення та визнання поважними причин пропуску строку звернення - відсутні, а тому ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 9 березня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року у справі № 808/8988/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко