Постанова № 56450106, 10.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10 березня 2016 року Справа № 814/4196/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., позивача ОСОБА_1, пр. позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, пр. відповідачів Руснакової Т.А. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54058

доГоловного управління Національної поліції у Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001

провизнання протиправним наказу від 10.03.2003р. №22 о/с , зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про визнання протиправним наказ № 22 о/с від 10.03.2003 в частині звільнення у відставку підполковника міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого групи по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі ЛВ в порту «Октябрськ» УМВС з 14 березня 2003 року, зобов'язати внести зміни до наказу від 10 березня 2003 № 22/0с, вказавши посадою при звільненні підполковника міліції ОСОБА_1 «виконуючий обов'язки старшого групи з координації та контролю за діяльністю ОВС на водному транспорті та повітряному транспорті УМВС України в Миколаївській області».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він був призначений розпорядженням від 27.12.2002 року виконуючим обов'язки старшого групи з координації та контролю, тому повинен був бути звільнений саме з цієї посади, просить визнати наказ про звільнення протиправним та внести в ньому зміни в частині посади, з якої він був звільнений.

Ухвалою суду від 09.02.2016 року до участі у справі в якості другого відповідача був залучений другий відповідач УМВС України в Миколаївській області.

Відповідачі надали суду заперечення проти позову, просять відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених в запереченнях.

Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

З 01.05.1977 року по 10.03.2003 року позивач проходив службу в органах УМВС України в Миколаївській області.

Розпорядженням начальника УМВС України в Миколаївській області № 87/6 від 04.02.2001 року був відкомандирований в порт «Октябрськ» для подальшої служби у підрозділі по координації і контролю за діяльністю ОВС на транспорті УМВС підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді старшим уповноваженим.

Розпорядженням № 87/169 від 27.12.2002 року, в зв'язку зі звільненням із органів внутрішніх справ ОСОБА_5, призначено з 01.01.2003 року підполковника міліції ОСОБА_1 виконуючим обов'язки старшого групи по координації і контролю за діяльністю ОВД на повітряному і водному транспорті УМВС.

Наказом від 10.03.2003 року № 22 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 - старшого оперуповноваженого групи по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі ЛВ в порту «Октябрськ» УМВС, з 14.03.2003 року звільнено у відставку за ст.65 п. «а» ( за віком).

Відповідно до п.п.39,40 Постанови Кабінет Міністрів України «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР» № 114 від 29.07.1991 року ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посади, що підлягають заміщенню особами рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу, і відповідні цим посадам спеціальні звання визначаються переліками, затверджуваними Міністром внутрішніх справ УРСР. Призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ УРСР відповідно до його компетенції. При цьому враховується таке: безперервний строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою не повинен перевищувати двох місяців, а за невакантною - чотирьох місяців.

Начальник УМВС в Миколаївській області в межах своїх повноважень розпорядженням призначив позивача виконуючим обов'язки старшого групи по координації і контролю за діяльністю ОВД на повітряному і водному транспорті УМВС.

Відповідач просив позов залишити без розгляду, в зв'язку з пропуском строку для звернення до суду за захистом своїх прав передбаченого Кодексом адміністративного судочинства, оскільки позивач відповідно до розрахунку вислугу років на пенсію ще в березні 2003 року був ознайомлений зі своїм звільненням.

В судовому засіданні позивач пояснив, що при звільненні він з наказом не ознайомлювався, у трудовій книжці запис про посаду, з якої він був звільнений також відсутній. По суті позивач не заперечує проти наказу, але він не погоджується з тією посадою, яка вказана в наказі про звільнення. Позивач із ЗМІ дізнався про перерахунок пенсії та з метою з'ясування цієї обставини звернувся до відділу кадрів в усному порядку та дізнався, що був звільнений як оперуповноважений , а не виконуючий обов'язки відділу. Коли позивач 30.10.2015 року отримав наказ про звільнення, то він зрозумів, що його права порушенні в частині отримання пенсії відповідно до посадового окладу виконуючого обов'язки відділу.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (справа "Голдер проти Сполученого Королівства" від 21.02.1975 року).

Відповідач не надав суду доказів того, що позивачу було відомо, що його звільнили з посади старшого оперуповноваженого , а не з посади виконуючого обов'язки старшого групи, тому суд вважає за необхідне клопотання відповідача про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

Позивач просить суд дві взаємовиключні вимоги: визнати наказ про звільнення протиправним та внести в нього зміни. Оскільки позивач, всупереч ст.71 КАС України не довів суду в чому полягає протиправність наказу від 10.03.2003 року про звільнення його з органів внутрішніх справ, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав суду доказів правомірності зазначення посади при звільненні позивача старшого оперуповноваженого, а не виконуючий обов'язки старшого групи, тому суд вважає за необхідне в цій частині позов задовольнити та зобов'язати УМВС України внести зміни в наказ про звільнення позивача в частині зміни посади, з якої він повинен був звільнений.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України та підлягають поверненню частково позивачу.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області внести зміни у наказ № 22 о/с від 10.03.2003 року, вказавши посаду при звільненні ОСОБА_1 "виконуючий обов'язки старшого групи з координації та контролю за діяльністю ОВС на водному та повітряному транспорті Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області".

В решті позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.), сплачений квитанцією № 7-26011Q/1 від 26.11.2015 року за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 15.03.2016р.