Ухвала суду № 56449934, 15.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 березня 2016 року СєвєродонецькСправа № 812/159/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Смішливої Т.В.,

при секретарі: Кравцовій Т.О.,

за участю

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2, дов. № 01-578/11 від 04.02.2016

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Обєднана профспілкова організація Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Обєднана профспілкова організація Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, з вимогами:

- скасувати наказ про звільнення позивача з посади начальника служби охорони праці Головного управління ДСНС України у Луганській області від 22.01.2016;

- поновити позивача на роботі начальника служби охорони праці Головного управління ДСНС України у Луганській області;

- стягнути з Головного управління ДСНС України у Луганській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 січня 2016 року до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Головного управління ДСНС України у Луганській області на користь позивача розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільнення.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, суд встановив, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Суд зауважує, що будь-яка публічна служба є державною службою.

Державна служба характеризується тим, що: а) здійснюється на державних посадах у державних органах або їх апаратах; б) має своєю метою реалізацію завдань і функцій держави; в) регламентується Законом України «Про державну службу» та іншими спеціальними законами; г) характеризується особливістю вступу на державну службу, її проходженням, припиненням службових відносин; ґ) повязана з присвоєнням рангів, чинів, спеціальних і військових звань; д) характеризується безпартійністю або політичною нейтральністю державних службовців; е) оплачується за рахунок державного бюджету.

Формула «спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби» охоплює весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу цивільного захисту України, який регулює відносини, повязані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обовязки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Згідно із ч. 5 ст. 99 Кодексу цивільного захисту України трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період, порядок проходження якої визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Системним аналізом положень глави 23 Кодексу цивільного захисту України, якою визначено порядок проходження служби цивільного захисту, встановлено, що служба цивільного захисту супроводжується певними особливостями, такими як:

- особливості прийняття на службу цивільного захисту (стаття 102);

- укладення контракту щодо проходження служби цивільного захисту (стаття 103);

- присвоєння спеціального звання (стаття 104);

- встановлення граничного віку перебування на службі цивільного захисту (стаття 105);

- особливостями звільнення зі служби (стаття 106);

- складання присяги служби цивільного захисту (стаття 108), тощо.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що у період з 17.04.2015 по 25.01.2016 ОСОБА_1 працював на посаді начальника служби охорони праці Головного управління ДСНС України у Луганській області, що підтверджено витягом з трудової книжки позивача, наказами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 17.04.2015 № св та від 22.01.2016 № 18 св, якими позивача прийнято на роботу та звільнено з роботи у звязку зі скороченням.

Звільнення позивача відбулося відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України через скорочення вільнонайманої посади начальника служби охорони праці, яке передбачено наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 23.11.2015 № 450-НО «Про здійснення організаційно-штатних заходів».

Судом встановлено, що порядок прийняття ОСОБА_1 на посаду начальника служби охорони праці Головного управління ДСНС України у Луганській області, проходження та звільнення позивача з цієї посади є відмінним від порядку, визначеному главою 23 Кодексу цивільного захисту України (з позивачем не укладався контракт щодо проходження служби цивільного захисту; позивачем не складалася відповідна присяга, тощо).

Така праця ОСОБА_1 не відповідає й умовам проходження державної служби.

Відповідно, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника служби охорони праці Головного управління ДСНС України у Луганській області за трудовим договором.

Оскільки ОСОБА_1 працював у Головному управлінні ДСНС України у Луганській області за трудовим договором, то така робота позивача не є публічною службою, відповідно, спір з приводу звільнення позивача із займаної посади не є спором «з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби», у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Спір, що виник між сторонами є виключно трудовим спором.

Згідно п. 15 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба з надзвичайних ситуацій є юридичною особою публічного права.

Разом з тим, наявність у спірних правовідносинах сторони - субєкта владних повноважень Головного управління ДСНС України у Луганській області, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить спір публічно-правовим, оскільки позивач не проходив публічну службу, а в спірних правовідносинах Головне управління ДСНС України у Луганській області відносно ОСОБА_1 не виконувало функцій субєкта владних повноважень.

З огляду на викладене, судом встановлено, що даний спір не є публічно-правовим, а справа не відноситься до адміністративної юрисдикції.

Що стосується посилань сторін на положення ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції», що посадові особи юридичних осіб публічного права є особами, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Прирівняння посадових осіб публічного права до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснено саме для цілей Закону України від 14.10.2014 № 1700-VІІ «Про запобігання корупції», про що чітко зазначено у п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону.

Посилання позивача на те, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Луганській області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, як на доказ того, що спір між сторонами є «спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби», суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи з порушенням юрисдикції (розгляд і вирішення справи неповноважним судом) є безумовною підставою для скасування судового рішення. Таку позицію викладено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

Таким чином, розгляд і вирішення Луганським окружним адміністративним судом даної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, стане підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен розяснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. 2 ст. 157 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України даний спір повинен розглядатись судом в порядку цивільного судочинства як справа щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 17, п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Обєднана профспілкова організація Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні.

Розяснити позивачеві право на звернення з даним позовом до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя ОСОБА_3