Ухвала суду № 56449868, 15.03.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення подання

15 березня 2016 року 810/883/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., перевіривши виконання вимог ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України за поданням Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта-Віста» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2016 року о 10 год. 05 хв. до Київського окружного адміністративного суду надійшло подання Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про стягнення податкового боргу в сумі 1 041 134, 00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта-Віста», подане в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 зазначене подання було залишено без руху.

Залишаючи подання без руху, суд встановив процесуальний строк до 09 год. 30 хв. до 15.03.2016, у який ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області необхідно було усунути недоліки подання, а саме: надати докази оплати судового збору в сумі 15 617, 01 грн. 14.03.2016 о 17 год. 36 хв. на адресу суду від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області факсом надійшло клопотання № 476/9/10-13-10-09 від 14.03.2016 (вх. № 4389/16 від 14.03.2016) про розстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області зазначило про неможливість сплати судового збору за звернення з даним поданням до суду, у зв’язку з відсутністю у кошторисі ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на І квартал 2016 року видатків на сплату судового збору за звернення з поданнями та позовними заявами до суду. У зв’язку з цим, податковий орган просить суд розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі № 810/883/16.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору податковий орган зазначає про відсутність у кошторисі ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на І квартал 2016 року видатків на сплату судового збору за звернення з поданням до суду.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для розстрочення сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан заявника, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для розстрочення сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 (справа № 2а-10730/10/1570).

Крім того, суд зазначає, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для розстрочення його оплати.

Відповідно до ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

Отже, заявником не виконані вимоги ухвали суду від 14.03.2016 про залишення подання без руху.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів. Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Керуючись статтями 108, 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про розстрочення сплати судового збору за звернення з поданням до суду.

2.Подання Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта-Віста» про стягнення податкового боргу – повернути заявникові з усіма доданими до нього матеріалами.

3.Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.