Постанова № 56446332, 10.03.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/390/16-а

Провадження № 2-а/500/49/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Присакар О.Я.,

при секретарі - Сирбу Г.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Хоменко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 27 листопада 2015 року № 138 - VII «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1» та зобов'язання Ізмаїльської міської ради Одеської області повторно розглянути на черговому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_4 від 10 жовтня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0748 га. у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 - в строки, порядку та у спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, мотивуючи тим, що згідно ст. 24 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 р. №687-XIV (із змінами та доповненнями) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.ОСОБА_4 в порядку, передбаченому приведеними вище нормами матеріального права, та з урахуванням технічного висновку Ізмаїльського відділу комплексного проектування №3 ДІЇ "НДІпроектреконструкція", виготовленого у 2011 році в процесі погодження будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 було правомірно набуто право власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується наявним в матеріалах даної справи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 01.02.2013 р. індексний номер: 236178, виданим реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області.При цьому, згідно вищевказаного висновку житловий будинок у планувальному та конструктивному відношенні відповідає вимогам, у тому числі ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", на порушенні п. 3.18 яких наполягає відповідач за змістом оспорюваного рішення.Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1, виготовленого Ізмаїльським бюро технічної інвентаризації 20.11.2012р., а саме розділу "Характеристика будинку, господарських будівель та споруд", дане домоволодіння включає в себе не лише житловий будинок під літ. "А" як такий, але і крильце, і бесідку, мощення тощо, а також й огорожу №1, огорожу №3, ворота №2, якими огороджена спірна земельна ділянка.Складений спеціальним суб'єктом (маючим відповідну ліцензію) технічний висновок містить також і погоджений Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, Інспекцією з благоустрою міста тощо план земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво вищезгаданого домоволодіння.Більш того, Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, в особі ТВО головного архітектора м. Ізмаїл - ОСОБА_5, також було погоджено ситуаційний план земельної ділянки, що є предметом оспорюваного рішення та міститься у короткій пояснювальній записці від 13.10.2014р. за вих. 23/14-ГМ до генерального плану для відведення земельної ділянки по вул. Адмірала Холостякова.На час видачі гр. ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.02.2013 р. індексний номер: 236178 Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, а також Інспекцією з благоустрою міста вже була надана фахова позитивна оцінка щодо відповідності розміщення домоволодіння (житлового будинку, господарських споруд, у тому числі огорожі), розташованого на спірній земельній ділянці, як вимогам вищеперелічених законів, так і генеральному плану м. Ізмаїл, а також ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» тощо. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За змістом позовної заяви питання розгляду Ізмаїльською міською радою Одеської області клопотання гр. ОСОБА_4 від 10.10.2014р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки вже будо предметом судового дослідження Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області в адміністративній справі № 500/476/15-а за позовом гр. ОСОБА_4 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання противоправним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 31.10.2014 р. №4599-VI. Зокрема, за змістом ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015р. по справі № 500/476/15-а колегією суддів було зазначено, що "... приймаючи оспорюване рішення відповідач не зазначив в ньому, які конкретні обставини у даному випадку стали підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, на якій розташований належний йому на праві приватної власності житловий двоповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_1". Не можуть бути підставою для відмови гр. ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, право власності на які були набуті позивачем 01.02.201Зр., посилання відповідача на обставини, встановлені рішенням Ізмаїльської міської ради № 3379- VI від 31.10. 2013 року. Незважаючи на обставини погодження ще у 2011 році Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, Інспекцією з благоустрою міста плану земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво домоволодіння по АДРЕСА_1, а також подальше погодження ТВО головного архітектора м. Ізмаїл - ОСОБА_5 ситуаційного плану земельної ділянки для її виділення (про що зазначалось вище), в якості правових підстав відмови гр. ОСОБА_6 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки відповідачем фактично було використано інше рішення Ізмаїльської міської ради № 3329-VI від 31.10 2013р., яке приймалось з метою "урахування перспективних завдань з оновлення містобудівної документації на оновленій топографо-геодезичній основі", тобто "на майбутнє".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у його задоволенні, мотивуючи тим, що виконуючи постанову Ізмаїльського міськрайонного суду від 06.05.2015 року Ізмаїльською міською радою було прийнято рішення № 138-VII від 27.11.2015 року «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1».Враховуючи висновки суду, в п. 1 рішення Ізмаїльської міської ради № 138-VII від 27.11.2015 року зазначена причина відмови у наданні дозволу - невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральному плану м. Ізмаїл та іншій містобудівній документації. А також конкретизовано в чому саме полягає ця невідповідність - розташування земельної ділянки у зоні житлової та громадської мало- та багатоповерхової забудови, у західному планувальному районі м. Ізмаїл, що не є зоною садибної забудови та порушення межею земельної ділянки червоної лінії вулиці Холостякова адмірала.Таким чином, рішення Ізмаїльської міської ради № 138-VII від 27.11.2015 прийнято в строки, порядок та у спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України та з урахуванням висновків суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 2 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначає стаття 118 ЗК України. Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Стаття 39 ЗК України передбачає, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно ст.ст. 2, 16, 17, 24, 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інструментом регулювання планування територій є містобудівна документація на державному, регіональному і місцевому рівні. На місцевому рівні - це генеральний план міста. Генеральний план міста Ізмаїл розроблено Українським державним проектно-виробничим об'єднанням «Діпромісто» та затверджено рішенням Ізмаїльської міської ради № 59-ХХІІІ від 10.09.1998.

Згідно розділу V «Прикінцеві положення» п. 3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план міста Ізмаїл є діючим та безстроковим.

Рішенням Ізмаїльської міської ради № 2876-VI від 26.04.2013 року діючий Генеральний план м. Ізмаїл та внесені до нього зміни визнано актуальним та можливим до подальшого використання.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.02.2013 року за № 236178, виданого Реєстраційною службою Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить житловий двоповерховий будинок загальною площею 547,5 кв.м., у тому числі житлова - 101,9 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30).

Позивач ОСОБА_4 10.10.2014 рокузвернувся до Ізмаїльської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0748 га у власність та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1, до якої додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 57).

Ізмаїльською міською радою Одеської області було прийняте рішення від 31.10.2014 року № 4599-VI «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1» (а.с. 56).

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду від 06.05.2015 року (а.с. 14), залишеною в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року (а.с. 20) визнано протиправним та скасовано рішення Ізмаїльської міської ради № 4599-VI від 31.10.2014 року та зобов'язано Ізмаїльську міську раду повторно розглянути на черговому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_4 від 10.10.2014 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0748 га у власність для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 - в строки, порядок та у спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Виконуючи постанову Ізмаїльського міськрайонного суду від 06.05.2015 року Ізмаїльською міською радою було прийнято рішення № 138-VII від 27.11.2015 року «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1», у зв'язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральному плану м. Ізмаїл та іншій містобудівній документації, а саме: розташування земельної ділянки у зоні житлової та громадської мало - та багатоповерхової забудови, у західному планувальному районі м. Ізмаїл, що не є зоною садибної забудови та порушення межею земельної ділянки червоної лінії вулиці Холостякова адмірала (а.с. 13).

Згідно ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

З матеріалів технічного висновку Ізмаїльського відділу комплексного проектування № 3 ДП "НДІпроектреконструкція" (а.с. 36), виготовленого у 2011 році в процесі погодження будівництва житлового будинку по вул. Адмірала Холостякова, 113 у м. Ізмаїлі Одеської області вбачається, що житловий будинок у планувальному та конструктивному відношенні відповідає вимогам, у тому числі ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", на порушенні п. 3.18 яких наполягає відповідач за змістом оспорюваного рішення.

Згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1, виготовленого Ізмаїльським бюро технічної інвентаризації 20.11.2012 р., а саме розділу "Характеристика будинку, господарських будівель та споруд", дане домоволодіння включає в себе не лише житловий будинок під літ. "А" як такий, але і крильце, і бесідку, мощення тощо, а також й огорожу №1, огорожу №3, ворота № 2, якими огороджена спірна земельна ділянка (а.с. 33).

Технічний висновок містить також і погоджений Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, Інспекцією з благоустрою міста тощо план земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво вищезгаданого домоволодіння (а.с. 41).

Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, в особі ТВО головного архітектора м. Ізмаїл - ОСОБА_5, також було погоджено ситуаційний план земельної ділянки (а.с. 44), що с предметом оспорюваного рішення та міститься у короткій пояснювальній записці від 13.10.2014 р. за вих. 23/14-ГМ до генерального плану для відведення земельної ділянки по вул. Адмірала Холостякова (а.с. 43).

Таким чином, на час видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.02.2013 року індексний номер: 236178 Управлінням містобудування та архітектури Ізмаїльської міської ради, а також Інспекцією з благоустрою міста, тобто органами місцевого самоврядування на які відповідачем покладені повноваження щодо контролю за дотриманням членами територіальної громади вимог Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року (із змінами та доповненнями), Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 року (із змінами та доповненнями), Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тощо, вже була надана позитивна оцінка щодо відповідності розміщення домоволодіння (житлового будинку, господарських споруд, у тому числі огорожі), розташованих на спірній земельній ділянці, як вимогам вищезазначених законів, так і генеральному плану м. Ізмаїл, а також ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" тощо.

Повторна відмова у наданні дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з підстав, зазначених у попередніх рішення ради з відповідного питання, у тому числі й і в оскарженому рішенні, за умов надання ОСОБА_4 усіх документів відповідно до вимог Земельного кодексу України, не допускається.

Вищезазначена позиція суду співпадає з позицією Вищого адміністративного суду України, викладена в ухвалі від 09.07.2015 року ( справа № К/9991/82071/12, доповідач -Горбатюк С.А., № рішення 46803398).

Відповідно до вимог ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто Ізмаїльська міська рада є суб'єктом владних повноважень, тому обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на неї.

В судовому засіданні відповідачем не було надано належних та допустимих доказів розташування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у зоні житлової та громадської мало - та багатоповерхової забудови, у західному планувальному районі м. Ізмаїл, що не є зоною садибної забудови та порушення межею земельної ділянки червоної лінії вулиці Холостякова адмірала.

На підтвердження своїх заперечень представником відповідача не надавались копії з генерального плану м. Ізмаїла та інша містобудівна документація.

Відповідно до положень статті 14 Закону України "Про планування та забудову територій" встановлено, що планом червоних ліній відповідно до генерального плану населеного пункту, детального плану, даних Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру населеного пункту визначається розташування червоних ліній. План червоних ліній є складовою частиною генерального плану населеного пункту (детального плану території) або може бути окремою містобудівною документацією.

Будь-яких інших доказів щодо існування окремої містобудівної документації з приводу існування червоних ліній в матеріали справи не надано.

З урахуванням цього суд вважає, що в порушення ч.2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 КАС України та ст. 118 Земельного кодексу України рішення є необґрунтованим, а також прийнятим не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання відповідно до закону щодо регулювання земельних відносин.

Згідно п. "б" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради проводять роботу сесійно. Частиною 5 ст.46 вказаного Закону встановлено, що сесія Ради скликається за необхідністю, але не рідше одного разу на квартал, а з питань відводу земельних ділянок - не рідше одного разу на місяць.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, вирішення питань щодо земельних відносин як Законом України «Про місцеве самоврядування», так і Земельним кодексом України дійсно віднесено до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад і повинно вирішуватись на засіданні сесії.

Розгляд заяви, порядок розгляду та прийняття відповідного рішення компетентним органом необхідно здійснювати у відповідності з Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування» з прийняттям відповідного рішення про задоволення або про відмову у задоволенні клопотання позивача.

За таких обставин, враховуючи, що рішення Ізмаїльської міської ради від 27 листопада 2015 року № 138 - VII за клопотанням позивача від 10.10.2014 року відповідачем прийнято протиправно і підлягає скасуванню, Ізмаїльська міська рада зобов'язана повторно розглянути зазначене клопотання на черговій сесії та прийняти відповідне рішення по суті. При цьому суд зауважує, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме, розглянути заяву позивача на сесії ради, відповідає повноваженням адміністративного суду, зазначеним у частині 2 статті 162 КАС України, та не є втручанням у виключну компетенцію відповідача, оскільки суд не зобов'язує останнього прийняти якесь певне рішення в імперативному порядку, а лише зобов'язує раду розглянути це питання на сесії, залишаючи останній право самостійно визначитись по суті такого рішення без втручання у його зміст.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 27 листопада 2015 року № 138 - VII «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1» та зобов'язання Ізмаїльської міської ради Одеської області повторно розглянути на черговому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_4 від 10 жовтня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0748 га. у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 - в строки, порядку та у спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.9-11, 69 -71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 27 листопада 2015 року № 138 - VII «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1».

Зобов'язати Ізмаїльську міську раду Одеської області повторно розглянути на черговому пленарному засіданні клопотання ОСОБА_4 від 10 жовтня 2014 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0748 га. у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 - в строки, порядку та у спосіб, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: О.Я.Присакар