Ухвала суду № 56441477, 14.03.2016, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Справа № 384/39/16-к

Провадження № 1-кп/384/13/2016

14 березня 2016 року

Вільшанський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Сорокіна О.О., з участю секретаря судового засідання Сачко О.С. прокурора Дьячкова О.П., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12015120240000371, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 04 вересня 2015 року Вільшанським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України,

встановив:

Під час підготовчого судового засідання по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, прокурор заявив клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_1 будучи раніше засудженим 04.09.2015 року Вільшанським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік на шлях виправлення не став та знову, 26.11.2015 року приблизно о 19 год. 00 хв., знаходячись біля домоволодіння ОСОБА_3, яке розташоване за адресою смт. Вільшанка, вул. Леніна, 79, Вільшанського району Кіровоградської області, помітив в літній загорожі гусей. В цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння гускою. З цією метою ОСОБА_1 діючи умисно, переслідуючи корисливу мету, направлену на викрадення однієї гуски, впевнившись в тому, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу зайшов на територію господарчого двору вищевказаного домоволодіння, звідки повторно, таємно від оточуючих спіймав та викрав одну гуску, віком пять місяців, вартість якої згідно висновку експерта № 589 від 02.12.2015 року складає 261 гривень 25 копійок. В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, як своїм, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_3 збитків на вищевказану суму.

Крім цього, 27.12.2015 року, близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1, переслідуючи корисливий умисел, направлений на крадіжку чужого майна, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_4, яке розташоване в смт. Вільшанка Кіровоградської області по вул. Гоголя, 25, де шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих, скориставшись тимчасовою відсутністю господаря та інших осіб, проник в приміщення літньої кухні, звідки повторно, таємно викрав поліетиленовий мішок, який для господаря не має матеріальної цінності, в якому знаходилося 22 кілограма цукру, вартість якого згідно висновку експерта № 21 від 15.01.2016 року складає 16 гривень за один кілограм, а всього на суму 352 гривні. Після чого з місця вчинення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, як своїм тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_4 збитків на вищевказану суму. Прокурор зазаначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 2, 3 ст. 185 КК України 01.02.2016 року направлено до Вільшанського районного суду для розгляду по суті. Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався. У підготовчі судові засідання, які Вільшанським районним судом призначено на 19.02.2016 року та 01.03.2016 року обвинувачений ОСОБА_1 не зявився, про причини неявки суд не повідомив. До обвинуваченого ОСОБА_1 судом застосовувався привід. Проте, відповідно до інформації Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_1 М,М. не представилося можливим у звязку з відсутністю його по місцю проживання. Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградсьої області від 11.03.2016 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1. 14 березня 2016 року Вільшанським ВП Голованівського ВП ГУНП в Кіровоградській області встановлено місце перебування ОСОБА_1. Відповідно до п. 1 та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 переховується від суду, вчинив інше кримінальне правопорушення, оскільки 09.03.2016 року у кримінальному провадженні №120161202400000028 ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. При цьому враховується, що жоден з більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків. У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив не обирати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 просив при обранні запобіжного заходу застосувати заставу. Перевіривши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши обвинуваченого та його захисника, з'ясувавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 184 КПК України, матеріали клопотання містять достатні дані про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості та ч.3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, вагомість наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, враховуючи вік ОСОБА_1, його стан здоров'я, репутацію, міцність соціальних зв'язків, факт того, що він не працює і немає постійного доходу, після вчинення кримінальних правопорушень переховувася від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що існує реальний ризик можливості обвинуваченого в подальшому переховатися від суду.

Більш того, враховуючи обставини справи, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання відповідно до характеристики Вільшанської селищної ради характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, переховується від суду, внаслідок чого його було оголошено в розшук, є підстави вважати, що він може в подальшому переховуватись від суду, а тому суд вважає, що по справі є наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому враховується те, що обвинувачений в період іспитового строку вчинив інше кримінальне правопорушення, що дає підстави вважати, що обрання відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи в суді. Аргументи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він має намір виправитися є його позицією і не можуть бути гарантіями його належної процесуальної поведінки.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Українита забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Між тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України,розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави. З урахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, його майнового та сімейного стану, які вище перелічені, для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов'язків, передбачених КПК України, достатньою буде застава в розмірі 20 мінімальних заробітних плат. Згідно ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 315 КПК України суд, -

постановив:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 травня 2016 року.

Строк дії ухвали визначити до 13 травня 2016 року.

Зобовязати прокурора, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу утримання під вартою, повідомити родичам арештованого про взяття ОСОБА_1 під варту.

Розмір застави визначити у межах 20 мінімальних заробітних плат в сумі 26960 (двадцять шість тисяч дев"ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку отримувача /МФО/ 823016. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідностатті 182 КПК України по справі № №12015120240000371. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Кіровоградського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Кіровоградського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора Вільшанського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на ньогообов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноваженаслужбова особа Кіровоградського слідчого ізолятора у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобовязана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з смт. Вільшанка Кіровоградської області вул. Леніна, 85 без дозволу прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 травня 2016 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя О.О. Сорокіна