Ухвала суду № 56440680, 01.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/331/16 Справа № 204/8482/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т. О. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

01 березня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі - Сахарову Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з - під арешту

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати за ним право власності на автомобіль та звільнення його з - під арешту.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено в повному обсязі (а.с.61-63).

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 68-70).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що 29.08.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу автомобіля марки OPEL CALIBRA, тип транспортного засобу - легковий, 1991 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 2-го МВ ДАЇ УМВС у Дніпропетровській області 22.08.2007 року, який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ 2-го МВ ДАЇ УМВС у Дніпропетровській області 22.08.2007 року ОСОБА_3 згідно даного договору продаж автомобілю вчинено за 30 000 грн. 00 коп. (а.с. 7-8, 11).

29.08.2007 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 довіреність на право володіння, користування та розпорядження автомобілем строком на три роки, тобто до 29.08.2010 року, яка була посвідчена державним нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Крупською Л.В. та зареєстрована за № 4-5304 (а.с.12).

01.09.2010 року ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 довіреність з правом передоручення повноважень третім особам, з правом тимчасового виїзду за кордон України при наявності відповідного свідоцтва про реєстрацію органами ДАІ оформленого на підставі цієї довіреності та на право розпоряджатися (обміняти, продати) та керування /користування автомобілем марки OPEL CALIBRA, тип транспортного засобу - легковий, 1991 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований РЕВ 2-го МВ ДАЇ УМВС у Дніпропетровській області 22.08.2007 року (а.с. 9).

Постановою державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Востріковою С.А. від 05.03.2010 року було відкрито виконавче провадження ВП №177799332 та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 (а.с.6). Крім цього, постановами державного виконавця Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Грековим А.В. 08.07.2011 року були відкриті виконавчі провадження ВП № 27464003 та ВП № 27463294 та накладено арешт на все майно та заборона на відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_3 (а.с.4-5).

Відмовляючи у задоволенні позову суд 1 інстанції виходив з того, що власником вказаного рухомого майна є ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.11)., право на керування яким надав позивачу на підставі довіреності з правом розпорядження на свій вибір, але в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником і позивачем не укладався, що свідчить про порушення п. 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), відповідно до якого перед відчуженням автотранспортного засобу здійснюється його зняття з обліку в органах державної автоінспекції.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує у двадцять та більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена і постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 № 1388, якою затверджені «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» з наступними змінами (останні № 559 від 07 липня 2010 року), згідно з п.2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п.4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п.40 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

Як вбачається з матеріалів справи спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, заява про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався, автомобіль і на цей час залишається зареєстрованим за відповідачем.

Не надходила така заява й від позивача, який має на це повноваження за дорученням від власника автомобіля ОСОБА_3, виданої 01.09.2010 року, яка дійсна до її скасування.

В п.42 Правил передбачено: якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України.

До вчинення цих дій відповідач не мав права відчужувати спірний автомобіль, а позивач його придбати.

Відповідно до п. п. 7, 8 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком N 1 до цих Правил, договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.

Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів. що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості; правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджуються документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою. виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами. нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами - виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих вище документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею, такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться. Доказами, що підтверджують наявність у позивача права власності на майно є правовстановлюючі документи. Перелік таких документів щодо рухомого майна наведено, зокрема , у зазначених вище Правилах державної реєстрації та обліку автомобілів.

Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між позивачем та відповідачем не укладався, а з огляду на викладене посилання позивача як на підставу набуття ним права власності на автомобіль на договір з відповідачем у простій письмовій формі та на довіреністі, які видавалися відповідачем на ім'я позивача є безпідставними, оскільки суперечить вищезазначеним вимогам закону.

Частиною 3 ст. 244 ЦК України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.

Отже, довіреність не надає позивачу права укласти угоду від імені відповідача, інтереси якого він представляє за довіреністю, у відношенні себе особисто, тому посилання позивача на її надання відповідачем, не може бути визнана підставою для задоволення позову.

Оскільки в установленому законом порядку позивач не набув права власності на спірний автомобіль, в нього відсутнє право вимоги щодо решти заявлених ним позовних вимог.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними та спростовуються матеріалами справи й суперечать вимогам закону.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: