Рішення № 56440384, 16.02.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5488/15-ц

Провадження 2/206/65/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2016 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючий суддя Сухоруков А.О.,

за участю секретаря Колісник В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до укладеного відповідачем договору № б/н від 06.09.2005 року отримав кредит у розмірі 10000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі. Відповідач, в свою чергу, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в звязку з чим станом на 31.08.2015 року має заборгованість в розмірі 48045,49 грн., яка складається з 9324,04 грн. заборгованість за кредитом, 35957,38 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2264,07 грн. штраф (процента складова). Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору у розмірі 48045,59 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засідання позовну заяву підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання підтвердив, те що він дійсно брав кредит в ПАТ КБ «ПриватБанк». Пояснив, що кошти стягувалися кожний місяць з його зарплатної картки на погашення заборгованості за кредитом та просив врахувати дану обставину.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06.09.2005 станом на 31.08.2015 року має заборгованість в розмірі 48045,49 грн., яка складається з 9324,04 грн. заборгованість за кредитом, 35957,38 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2264,07 грн. штраф (процента складова). (а.с. 4-6).

06.09.2005 року відповідачем підписано заяву, відповідно до якої останній просив банк відкрити йому рахунок та надати послуги (а.с. 7).

Відповідно до п. 5.7 «Правил користування платіжною карткою» банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за договором (а.с. 8-13).

Дані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обовязок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобовязання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у звязку з чим у банка виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин. Що стосується тверджень відповідача, з приводу стягнення банком кожного місяця коштів з його зарплатної картки на погашення заборгованості за кредитом, то позивачем пораховано загальну суму заборгованості з урахуванням суми погашення за наданим кредитом. Детальний розрахунок позивача є вірним та обгрунтованим. (а.с. 30-35).

Щодо доводів відповідача про списання коштів з інших його рахунків, то суд вважає, що це може бути предметом іншого спору.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 169, 208, 209, 212215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 06.09.2005 року станом на 31.08.2015 року в розмірі 48045,49 грн., яка складається з 9324,04 грн. заборгованість за кредитом, 35957,38 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина), 2264,07 грн. штраф (процента складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1318,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.О. Сухоруков