Ухвала суду № 56439093, 15.03.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

15.03.2016 Справа №607/19305/15-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

- в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціни позову, хоч заявлено вимогу майнового характеру;

- відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсної вартості спірного ? частини квартири, на яку позивач просить визнати право власності, та відповідних доказів на підтвердження її розміру в позовній заяві не зазначено;

- при цьому посилання позивача на те, що в неї немає можливості визначити ціну позову не обґрунтовано жодними доказами, зокрема, що позивач позбавлена можливості отримати ці відомості в субєктів, які вправі проводити оцінку майна (до прикладу, що вона зверталася до них з приводу надання такої оцінки, однак з обєктивних причин їй було відмовлено в цьому);

- визначення ціни позову та зазначення її у позовній заяві є обовязком позивача. Частина 2 ст. 80 ЦПК України, на положення якої покликається позивач, стосується випадків, коли визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо. Однак, позивач ціни позову не визначила, доказів про те, що встановити дійсну вартість спірного майна, в позовній заяві не зазначила;

- більше того, відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача;

- при пред'явленні зазначеного позову позивачем не сплачено судового збору;

- відповідно до з п.п. 1 п. 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати;

- до позовної заяви не додано її копії та копій всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, що є порушенням вимог ч. 1 ст.120 ЦПК України.

З цих підстав ухвалою судді від 22 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжязалишено без руху і надано позивачу строк для виправлення зазначених недоліків позовної заяви. Строк для усунення недоліків судом визначено терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали судді від 22 грудня 2015 року про залишення позовної заяви без руху позивач ОСОБА_1 отримала особисто 24 лютого 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак у зазначений в ухвалі строк недоліки позивачем усунені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України у випадку невиконання вимог ухвали про усунення недоліків заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З цих підстав, беручи до уваги, що недоліки, про необхідність усунення яких зазначено в ухвалі від 22 грудня 2015 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя без руху позивачем не виправлені, позовна заява відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 121 ЦПК України підлягає поверненню позивачу з правом її повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 2, 4, 5 ст.121, ст. 210, п. 3 ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ст. 296 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя вважатинеподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя