Вирок № 56438402, 11.03.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2016 Справа №607/6878/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Мостецької А.А.

за участю секретаря Вікарук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210010000483 від 28 лютого 2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Тернопіль, з середньою технічною освітою, одруженого, жителя АДРЕСА_1, пенсіонера, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю:

прокурора Ороновського С.І..,

потерпілої ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2015 року близько 09 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керував технічно - справним автомобілем «Citroen Jumpy» із реєстраційним номером НОМЕР_2 та рухався правою крайньою смугою проїзної частини вул. 15 Квітня в м. Тернополі, у напрямку до м. Збараж, із швидкістю 35 км/год. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що навпроти АЗС «ОККО» та на якому перебував пішохід, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 18.1 ПДР України, не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу і не зупинив його, щоб дати дорогу пішоходу, продовжив рух та допустив наїзд на ОСОБА_2, яка рухалась по пішохідному переходу з ліва на право спокійною ходою.

У наслідок викладеного і в порушення п. 1.5. ПДР України ОСОБА_1, який не повинен створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стало причиною дорожньо - транспортної пригоди.

Під час наїзду ОСОБА_2, отримала тілесне ушкодження у вигляді травми шийного відділу хребта з двостороннім переломом дужки шийного хребця і струсом спинного мозку, яке належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки життя.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5; 18.1 Правил дорожнього руху України, перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні описаного в обвинуваченні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі.

По суті провадження суду повідомив, що 28 лютого 2015 року близько 09 год. 00 він керував технічно - справним автомобілем «Citroen Jumpy» із реєстраційним номером НОМЕР_2 та рухався правою крайньою смугою проїзної частини вул. 15 Квітня в м. Тернополі, у напрямку до м. Збараж, із швидкістю 35 км/год. наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що навпроти АЗС «ОККО» та на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу і не зупинив його, щоб дати дорогу пішоходу, продовжив рух та допустив наїзд на ОСОБА_2, яка рухалась по пішохідному переходу з ліва на право спокійною ходою. Пояснив, що ДТП сталася внаслідок його поганого самопочуття.

У скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави не визнає в повному обсязі, вважає, що відшкодування повинно проводити ПАТ «Страхова група «ТАС». Щодо цивільного позову ОСОБА_2, заявлені нею вимоги про відшкодування моральної шкоди визнає частково, на суму орієнтовно 10 000 - 15 000 гривень.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засідання надала наступні показання.

28.02.2015 року вона зранку вийшла з квартири, та направлялася на свою дачу. При переході проїжджої частини на нерегульованому пішохідному переході напроти АЗС «ОККО» по вул.. 15 квітня в м. Тернополі, рухаючись з ліва, відносно напрямку її руху, транспортний засіб під керуванням обвинуваченого здійснив наїзд на неї. В наслідок наїзду на неї транспортним засобом, вона отримала наступні тілесні ушкодження: перелом хребця в шийному відділі, струс спинного мозку, забої. Фактично в наслідок отриманих травм, вона стала інвалідом, потребує тривалого лікування та реабілітації. Після ДТП родина обвинуваченого частково покрила витрати на її лікування, однак сам обвинувачений жодного разу до неї особисто не прийшов та не просив вибачення. Не зважаючи на це вона не хоче, щоб ОСОБА_1 позбавляли волі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду. Поданий цивільний позов, з врахуванням уточнень підтримує в повному обсязі. Спричинену матеріальну шкоду в сумі 7682 гривні 93 копійки, що полягає в документально підтверджених витратах на її лікування просить стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС». Заявлені вимоги про стягнення 40 000 гривень моральної шкоди обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП, вона постійно переживає негативні емоції, вона отримала тілесні ушкодження, внаслідок чого змінився її звичайний життєвий уклад, вона фактично стала інвалідом, а відновлення її здоров'я потребує значного часу та зусиль. Спричинену моральну шкоду вона просить стягнути: в сумі 384,15 грн. - з ПАТ «Страхова група «ТАС», а 39 615, 85 грн. - з ОСОБА_1

Представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлений ОСОБА_2 цивільний позов визнав частково та пояснив, що ними визнаються документально підтверджені вимоги позивача в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 2013, 65 гривні. Моральну шкоду визнає в розмірі 5 % страхового відшкодування, що становить 100 гривень

Вина ОСОБА_1 в повній мірі доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд вважає належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди із схемою (до протоколу огляду місця події та фото ілюстрацій) та таблицями ілюстрацій до нього від 28.02.2015 року, огляд проводився в денну пору доби, без опадів, +4 t, у напрямку від перехрестя з вул. Київська до перехрестя з вул. Обхід м. Тернополя (та виїзд до м. Збараж). Проїзна частина дороги в місці ДТП з асфальтно - бетонним покриттям пряма, із незначним ухилом на спуск, суха. Забезпечує рух транспорту у двох напрямках та має по дві смуги руху у кожному напрямку. В місці пригоди наявний нерегульований пішохідний перехід широною 8,3 м., який позначений з двох сторін дорожніми знаками 5.35-1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід». Металевий турнікет в місці пішохідного переходу має розрив шириною 3.5 м. На правій смузі руху у напрямку огляду, передньою частиною до м. Збараж, розміщений автомобіль «Citroen Jumpy», НОМЕР_2 з пошкодженням вітрового скла. Відстань від осі переднього правого колеса до краю проїжої частини 1,25м. аналогічно від осі заднього правого колеса 1.2 м., відстань від осі заднього правого колеса до початку пішохідного переходу 4.1м, до передніх коліс автомобіля тягнуться два гальмівних сліди довжиною 8.5 м. Відстань від початку правого сліду до краю дороги 1.5 м.на автомобілі окрім вітрового скла пошкоджена передня решітка та капот. Уламки цих пошкоджень, невеликі їх частини знаходяться безпосередньо перед передньою частиною автомобіля.

Відповідно до резолютивної частини висновку експертизи № 5-130/15 від 24.03.2015 складеного судовим експертом ОСОБА_5, на момент експертного дослідження рульове керування автомобіля «Citroen Jumpy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, знаходиться в працездатному стані, та вимогам п. 31.4.2 ПДР України відповідає. На момент експертного дослідження технічних несправностей вимогам п. 31.4.1. ПДР України (Гальмові системи) робочої гальмової системи автомобіля «Citroen Jumpy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, не виявлено - робоча гальмова система знаходиться в працездатному стані. На момент експертного дослідження шини та колеса автомобіля «Citroen Jumpy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, вимогам ПДР відповідають. На момент експертного дослідження технічних несправностей систем

автомобіля «CITROEN-JUMPY», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, при наявності яких забороняється експлуатація і які вплинули б на керування автомобілем чи перебували в причинному зв'язку із настанням даної дорожиьо- транспортної пригоди, експертним дослідженням не виявлено. Системи перебувають в працездатному стані і можуть виконувати свої функції, тому питання слідства: «Якщо виявлено несправності, то коли вони виникли - до ДТП, чи в наслідок ДТП?», «Якщо виявлені несправності виникли до ДТП, то чи мав можливість їх виявити?» втрачають зміст з технічної точки зору і по цій причині не вирішувались.

Згідно резолютивної частини висновоку судового експерта ОСОБА_6 від 26.03.2015 №5-132/15 автомобіль «Citroen Jumpy», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, в первинний момент наїзду на пішохода контактував своєю передньою центральною частиною: центральна частина переднього номерного знаку, центральна та ліва частина декоративної накладки радіатора, центральна передня частина капоту, центральна нижня частина переднього вітрового скла. Локалізація пошкоджень вказана в п. 1. дослідницької частини. Наїзд автомобіля «Citroen Jumpy», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, на пішохода відбувся на правій смузі руху транспортного потоку до м. Збараж, в місці, що безпосередньо передує, відносно напрямку руху на м. Збараж, початку «розливу рідини білого кольору, що схожа молочний продукт».Встановити експертним шляхом в абсолютних величинах місце наїзду автомобіля на пішохода, відносно елементів проїзної частини дороги, не надається можливим в зв'язку із відсутністю уточнюючої слідової інформації на місці події.

Відповідно до резолютивної частини висновоку судового експерта ОСОБА_6 від 24.03.2015 №5-131/15. при заданих слідством вихідних даних у постанові про призначення експертизи, швидкість руху автомобіля «Citroen Jumpy» на момент застосуванням його водієм екстреного гальмування, складала величину наближено 34…35 км/год. в залежності від коефіцієнта зчеплення коліс з дорожнім покриттям

Згідно резолютивної частини висновку інжереного - технічної експертизи № 5-163/15 від 10.04.2015 року складеної експертом ОСОБА_7 В умовах даної дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомобіля «Citroen Jumpy» повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 1.5 ч. 1 , 18.4 ПДР України. При заданому слідством комплексі вихідних даних, від водія - «Citroen Jumpy» при наближенні до нерегульованого пішохідного вимагалась лише підвищена увага до дорожньої обстановки, і відповідно водій автомобіля «Citroen Jumpy», діючи відповідно до вимог п. 18.1 ПДР України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода (не створючи при цьому небезпеки для її руху) і наїзд можна було б запобігти при плавному зниженні швидкості не до повного блокування коліс. При заданому слідством комплексі вихідних даних, на момент проведення експертизи не відомі причини технічного характеру, які б завадили водію автомобіля «Citroen Jumpy» діяти відповідно до вимог п. 18.1 ПДР України, отже його дії в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам зазначеного пункту Правил. В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія автомобіля «Citroen Jumpy» вимогам п. 18.1 ПДР України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Вирішення питання відповідність дій водія автомобіля «Citroen Jumpy» вимогам п. 1.5 ч. 1 Правил дорожнього руху не потребує спеціальних технічних знань і не входить до компетенції експерта-автотехніка. При заданому слідством комплексі вихідних даних, невідповідність дій водія автомобіля «Citroen Jumpy» технічним вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України привела до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автомобіля «Citroen Jumpy» зазначеним вимогам пункту Правил.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 підтримав наданий ним висновок висновку інжереного - технічної експертизи № 5-163/15 від 10.04.2015 року та суду пояснив про те, що для проведення експертизи в нього були всі необхідні вихідні дані. Так в нього були відомості щодо швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 - 34-35 км/год. Зазначив, що відповідно до п. 18.1. Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Отже водієм було порушено цю вимогу, що стало причиною ДТП. При проведенні експертизи ним не встановлено причин технічного характеру, які б завадали водію вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху України. Навіть не зважаючи на наявність слідів гальмування, встановлено не відповідність дій водія вимог ПДР, що стало причиною наїзду на пішохода.

Відповідно до висновку КУТОР ТОНД від 28.02.2015 р. № 007843 складений о 10.50. 28.02.2015 р. лікарем ОСОБА_9 у ОСОБА_1 сп»яніння не виявлено.

Згідно результатів лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю КУТОР ТОНД від 02.03.2015року у ОСОБА_1, 28.02.2015року о 11.00 год. при дослідженні взірця крові газо хроматографічним методом етилового спирту не знайдено.

Згідно довідки КЗТОР «Тернопільська Університетська лікарня» від 15.04.2015 року №01-3/1045, ОСОБА_2, 1948 р.н., жителька АДРЕСА_2, знаходилась на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні закладу з 28.02.2015 р. по 20.03.2015р. (20 ліжко - днів). Вартість затрат на лікування та перебування становить 4860 грн.

Відповідно до резолютивної частини висновку судово - медичної експертизи № 432 від 08.04.2015 року складеної експертом ОСОБА_10 на підставі даних судово-медичної експертизи за медичними документами на ім'я громадянки ОСОБА_2, 1948 року народження: у ОСОБА_2 за даними клінічного обстеження, апаратно-інструментального дослідження і спостереження лікарями КЗТОР "Тернопільська університетська лікарня", була виявлена закрита травма шийного відділу хребта у вигляді переломо-вивиху другого шийного хребця (подвійний двохсторонній перелом дужки хребця з незначним ротаційним зміщеннями вільного фрагмента) і струсу спинного мозку; закрита травма тазу у вигляді переломів лобкових і правої сідничної кісток та забою сечового міхура; закрита черепно- мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синця і забою м'яких тканин правої тімяно -потилиличної ділянки; та синець і забій м'яких тканин ділянки лівого гомілково- ступневого суглоба. Зазначені вище ушкодження виникли від дії тупих предметів незадовго до госпіталзації, що підтверджується їх характером, описаними у медичних документах властивостями і клінічним перебігом. Виявлена в ОСОБА_2 травма шийного відділу хребта з двохстороннім переломом дужки другого шийного хребця і струсом спинного мозку, відповідно до п. п. 2.1.2 і 2.1.3 (е) Правил судово -медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (наказ № 6 МОЗ України, Київ, 1995) належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Травма тазу з переломами лобкових і правої сідничної кісток та забоєм сечового міхура, відповідно до 2.2.1 і 2.2.2 цих Правил, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Чгрепно-мозкова травма зі струсом головного мозку належить до легких тілесних ушкодженьь із короткочасним розладом здоров'я (п. 2.3.3 цих Правил). Синець і забій м'яких тканин лівого гомілково-ступневого суглоба - легкі тілесні ушкодження (п. 2.3.5 цих Правил). Утворення наведених вище ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої зазначені у постанові, не виключається.

Згідно показань допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 встановлено про те, що він працює старшим слідчим в ОВС відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в області. Ним здійснювалося опитування ОСОБА_1 з приводу обставин ДТП, що мала місце 28.02.2015 року. ОСОБА_1 пояснював йому про те, що під час керування транспортним засобом він захотів в туалет, та у зв'язку з цим був не уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого допустив наїзд на потерпілу. Також йому було відомо про те, що в день пригоди, увечері обвинуваченого було госпіталізовано. Обвинувачений жодного разу не повідомляв про те, що він внаслідок больового шоку втратив свідомість, що сталою причиною ДТП.

Відповідно до резолютивної частини висновоку експерта від 21.12.2015 №162 лікарі бригади швидкої медичної допомоги (БШМД), що відвідали гр-на ОСОБА_1 28.02.2015 р. о 20.05 і 23.09 год та вранці 01.03.2015 р., а також лікарі стаціонару Тернопільської міської комунальної лікарні № 2 виявили у пацієнта аденому простати або доброякісну гіпертрофію передміхурової залози І ступеня, гостру затримку сечі, об'єктивних доказів якої у вивчених медичних документах не наведено. Даних про проведення гр-на ОСОБА_1 хірургічного втручання у тих же документах немає. Вищезазначені хвороботворні процеси не супроводжуються болем такої інтенсивності, щоб викликати больовий шок у хворого, а тому не могли призвести у ОСОБА_1 до втрати свідомості до чи після ДТП, яка відбулася близько 09.00 год 28.02.2015 р., що підтверджується, зокрема, і результатами його медичного обстеження лікарем о 10.50 год 28.02.2015 р. у Тернопільському обласному наркодиспансері.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини провадження, особу винного, а тому приходить до переконання про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів.

Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 притягується до відповідальності вперше, позитивно характеризується, пом'якшуючі його покарання обставини, до яких суд відносить визнання вини та щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, позицію потерпілої, яка просить суд не позбавляти волі обвинуваченого, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_12 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

При цьому суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, його слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах комунального закладу Тернопільської обласної ради «Терноільська університецька лікарня» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено довідкою КЗТОР «Тернопільська Університетська лікарня» від 15.04.2015 року №01-3/1045, ОСОБА_2, 1948 р.н., жителька АДРЕСА_2, знаходилась на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні закладу з 28.02.2015 р. по 20.03.2015р. (20 ліжко - днів). Вартість затрат на лікування та перебування становить 4860 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 Посилання сторони захисту про те, що вказані витрати повинні бути стягнуті з ПАТ «Страхова група «ТАС», у зв'язку з тим, що його цивільна відповідальність була застрахована, суд спростовує наступним. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.Ст. 5 цього Закону передбачено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Отже, відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину не охоплюється сферою дії вказаного Закону.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_1 39615 гривень 85 копійок моральної шкоди, стягнення із ПАТ «Страхова група «ТАС» 7682 гривень 93 копійок матеріальної шкоди і 384 гривень 15 копійок моральної шкоди, підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/6586463 від 24.09.2014 року, укладеного між ОСОБА_13 та ПАТ «Страхова група «ТАС (строк дії полісу - з 25.06.2014 року по 24.09.2015 року, розмір франшизи - 0), цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Citroen Jumpy» із реєстраційним номером НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_12 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована.

Згідно ст.6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплат страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ними особою.

Відповідно до п.22.1 ст.22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується представником цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» ОСОБА_2 звернулася із заявою про проведення страхового відшкодування та надала документальне підтвердження понесених нею витрат на лікування на загальну суму 7682 гривні 93 копійки. Визнаючи позов в частині відшкодування 2013 гривень 65 копійок, представником ПАТ «Страхова група «ТАС» не надано суду доказів їх заперечень щодо того, що понесені ОСОБА_2 витрати, що підтверджені документально, не стосуються її лікування. З огляду на наведене, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог потерпілої в цій частині. Твердження сторони захисту про необхідність зарахування в страхову виплату потерпілій документально підтверджених витрат понесених ОСОБА_1 на лікування, суд вирішити позбавлений, оскільки вказані позовні вимоги на вирішення суду не ставилися.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, суд враховує тривалість порушення прав потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, необхідність вживати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав, пережитий стрес, враховуючи майновий стан обвинуваченого, часткове визнання ним цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 завданої моральної шкоди на суму 20 000 гривень.

Щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова група «ТАС» в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 384 гривні 85 копійок, суд встановив наступне.

Пунктом 22.3. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Також відповідно до ст. 26-1 вказаного Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду,

заподіяну здоров'ю.

Потерпілою ОСОБА_2 документально підтверджено понесені нею витрати на лікування, внаслідок отриманих травм, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму 7682 грн. 93 коп., які підлягають стягненню з ПАТ «Страхова група «ТАС», а отже являються страховою виплатою. 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілого становить 384 грн. 15 коп., а отже, суд встановивши підстави для відшкодування моральної шкоди потерпілій, задовольняє її позов в цій частині.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони виникли через проведення експертизи речових доказів.

Арешт на автомобіль «Citroen Jumpy» із реєстраційним номером НОМЕР_2, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2015 року - скасувати.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Додаткове покарання у вигляді позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів ОСОБА_1 на строк 2 (два) роки - слід виконувати самостійно.

Цивільний позов прокурора задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 в користь комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» 4860 гривень (чотири тисячі вісімсот шістдесят гривень), які підлягають зарахуванню на р/р№3141454470001, ГУК у Тернопільській області 24060300, Код ЄДРПОУ: 37977599; МФО 838012.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 7682 гривень 93 копійки (сім тисяч шістсот вісімдесят дві гривні дев'яносто три копійки) та 384 гривні 15 копійок (триста вісімдесят чотири гривні п'ятнадцять копійок) моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 2380 грн. 80 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Арешт на автомобіль «Citroen Jumpy», номерний знак НОМЕР_2, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2015 року - скасувати.

Транспортний засіб ««Citroen Jumpy», номерний знак НОМЕР_2, 2006 року випуску, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_13, жителю АДРЕСА_1, який знаходиться на території ВДАІ м. Тернополя - повернути власнику ОСОБА_13.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя А.А. Мостецька