Ухвала суду № 56437511, 02.03.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5133/13-ц

Пр. № 6/336/5/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для предявлення до виконання виконавчого листа з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2013 року.

В заяві зазначила, що згаданим рішенням задоволений її позов до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу. Посилається на те, що у встановлений законом строк не змогла надати виконавчий лист до підрозділу державної виконавчої служби, оскільки перенесла операції на обох ногах, у звязку з чим протягом тривалого часу не могла пересуватися самостійно, перебувала за межами держави на реабілітації. Вважаючи, що строк предявлення виконавчого документа до виконання пропущений з поважних причин, просить про поновлення строку предявлення його до виконання.

В судове засідання позивач не зявилася, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення заяви і вирішення справи у її відсутність.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце вирішення клопотання, до суду не зявився з невідомих причин.

Зазначені обставини в силу ст. 371 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання у відсутність осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2013 року, яке набрало законної сили, задоволений позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу. 17 грудня 2015 року позивач за її заявою отримала виконавчий лист (а. с. 54).

У відповідності до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа для виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що лише поважні причини пропуску строку можуть зумовити його поновлення.

Зазначена цивільна справа розглянута 12 грудня 2013 року, а 24 грудня 2013 рішення набрало законної сили; 14 грудня 2015 року позивач подала заяву про видачу виконавчого листа (а. с. 49).

Виконавчий лист, як вказано, стягувач отримала 17 грудня 2015 року, з зазначенням кінцевого строку предявлення його до виконання 25 грудня 2014 року; це свідчить про те, що за отриманням виконавчого листа позивач звернулася за спливом двох років після ухвалення рішення і майже за спливом одного року після настання кінцевої дати предявлення виконавчого документа до виконання.

Заявник вказує, що пропуск строку предявлення листів до виконання зумовлений її хворобою, і в обґрунтування цих тверджень надає суду виписний епікриз Запорізького міжобласного центру поновлювальної хірургії кісток та суглобів про перебування її на лікуванні у зазначеному закладі охорони здоровя з 26 листопада по 21 грудня 2012 року (а. с. 52).

З наданих суду фактичних даних випливає, що госпіталізація позивача сталася за рік до ухвалення рішення суду, а доказів про перебування в стані, що унеможливлював предявлення нею виконавчого документа до виконання у встановлений законом строк, суду не надано.

Наведені обставини, за яких звернення за виконавчим листом сталося через рік після спливу строку предявлення його до виконання, за умови недоведеності поважності причин пропуску строку предявлення виконавчого документа до виконання, не дають суду підстав для ухвалення рішення на користь особи, яка звернулась з цією заявою.

Керуючись ст. ст. 37, 371, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Щаслива