Вирок № 56437122, 15.03.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/4058/14-к

Провадження № 1-кп/323/6/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2016м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді : Фісун Н.В.

за участю:

секретаря Безштанківської О.Д.

прокурора Вигівського В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12014080310001304 стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Вальтроп Німеччина, українець, громадянин України, освіта вища, пенсіонер, одружений, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1, раніше не судимий

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В :

12.10.2014року, близько 09.30год., ОСОБА_1., знаходячись в громадському місці - на площі Покровській в м. Оріхів Запорізької області, маючи намір на скоєння хуліганських дій, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань став ображати нецензурною лайкою ОСОБА_3, після чого діючи з особливою зухвалістю наніс їй декілька ударів ногою в область обох ніг та штовхнув руками в тулуб, від чого остання впала на землю. В результаті протиправних дій ОСОБА_6, ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді численних синців потиличної частини і нижніх кінцівок, саден лівої гомілки, які відповідно до висновку експерта №140 від 18.10.2014 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Хуліганські дії ОСОБА_1. продовжувалися на протязі близько 5 хвилин, супроводжувалися спричиненням тілесних ушкоджень та були припинені лише після втручання сторонніх осіб.

Цивільний позов по справі не заявлений потерпілою ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296 КК України себе винним не визнав, суду пояснив, що 12.10.2014 року на площі Покровській він здійснював агітаційну діяльність, біля нього стояли і інші намети. Через 11-12 метрів від намету ВО «Батьківщина» стояв агітаційний намет від Комуністичної партії. Біля неї стояли ОСОБА_7, ОСОБА_8 та маленька дівчина. Було приблизно 10 годин ранку, коли він почув крики і побачив, що вони б'ють чоловіка, який був чи п'яний, чи хворий. Це змусило його підійти до них. Його били всі, а найбільше ОСОБА_3, онука ОСОБА_7 Підійшовши до них з чоловіками, він став разом з ними «живим коридором», щоб чоловіка не били, після цього повернулися до своїх наметів і під час того як вони йшли ОСОБА_7 кричала їм вслід , щоб він повернув кошти за те, що комуністи дали йому квартиру та вивчили його, а він їй відповів, що за кордоном людям дають і житло і вчать, вони являються рабами держави. Нецензурними словами він не висловлювався, біля нього стояв ОСОБА_9 та ОСОБА_10,видавали агітацій літературу і тут він побачив, що до нього біжить дівчина, розмахує кулаками, перечипаючись, бо на каблуках, підбігла до нього і сказала, щоб він закрив рота і вдарила його по губам, а тоді схватила його за паски куртки обома руками. Він був здивований і хотів захиститись і взяв її обома руками за передпліччя, щоб вона не йшла на нього далі, але вона його вдарила ногою по правому коліну і він від болю відставив ногу назад , але в цей час вона сильно потягла його на себе і він зачепився правою ногою за підняту плиту і вони впали, він вправо на руки, вона вліво. Тут відчув удар у висок, він упав і його почав бити носаками ОСОБА_8 по ребрам, по передпліччю. ОСОБА_3 піднялася та побігла назад до намету від Комуністичної партії, за нею побіг ОСОБА_8, а до нього підбіг ОСОБА_9 та ОСОБА_11 і відвели до намету, посадили на стілець, налили води , дали ліки. Конфлікт більше не продовжувався. Через деякий час працівник міліції ОСОБА_12 прийшов та записав як все було. Потім він побачив, як ОСОБА_7 стояла біля таксистів і про щось з ними розмовляла, особливо з ОСОБА_13 її кумом.

Незважаючи на не визнання вини ОСОБА_1 його винуватість у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 яка суду пояснила, що 12 жовтня 2014 року близько 9-00 години ранку її бабуся ОСОБА_7 вирішила піти до центру м.Оріхова на площу де стояли агітаційні намети, а саме до намету від комуністичної партії. Вона вирішила піти разом з бабусею. Коли підійшли до агітаційного намету , то бабуся залишилася ,а вона пішла до магазину. Повернувшись до намету, побачила, що невідомий чоловік намагався звалити палатку Комуністичної партії, висловлювався нецензурними словами. Потім ОСОБА_1 почав ображати її бабусю, при цьому висловлювався нецензурними словами, вона підійшла та почала робити зауваження , щоб він не ображав людину похилого віку, але він накинувся на неї , схватив обома руками за плечі і висловлювався нецензурними словами, почав йти на неї і штовхати, при цьому плечі не відпускав, наносив їй удари ногами по ногам. Вона в свою чергу відходила під його тиском назад, після того як він вдарив її сильно ногою в область колінної чашечки, вона не втрималась і упала на землю на спину. В результаті падіння вдарилася головою,

ОСОБА_1 був зверху на ній. Що було далі погано пам'ятає, так як сильно вдарилася головою, пам'ятає лише, що , їй допомогли піднятися, стало краще і вона поїхала до райвідділу писати заяву на ОСОБА_1 по факту спричинення тілесних ушкоджень. Також добавила, що конфлікт між її бабусею та ОСОБА_1 виник на грунті політичних інтересів.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що напередодні виборів народних депутатів України проводилася відповідна агітаційна робота від Комуністичної партії. На площі Покровській м.Оріхова стояв агітаційний намет, в якому працювали ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Вони постійно скаржились , що їх ображають та збивають намет. 12.10.2014року вона прийшла до їхнього агітаційного намету, неподалік від їхнього намету було встановлено ще декілька агітаційних наметів. В одному з таких наметів, агітував ОСОБА_1. Його вона знає дуже давно як жителя м.Оріхова, він був непоганим чоловіком до агітаційної компанії. Через деякий час до їхнього намету підійшов невідомий їй чоловік, став висловлюватись брудною лайкою на їхню адресу. Вони стали робити йому зауваження, але він не припиняв своїх дій та підійшовши до намету, став його хитати. В цей час вона почула, що в їхній бік став викрикувати ОСОБА_1, словесно підтримуючи вказаного чоловіка та виказуючи своє невдоволення діяльністю Комуністичної партії, що «потрібно комуняк вішати, убивати». Вона зробила йому з даного приводу зауваження, а він у відповідь став ображати її нецензурною лайкою. В цей час підійшла до неї її онука ОСОБА_3 та побачивши сварку з ОСОБА_1 стала її захищати, так як на її адресу ОСОБА_1 сказав «закрой рот дура старая». Невідомий чоловік, що розхитував намет, звалив його, після чого став тікати. Коли ставили намет, ОСОБА_3 зробила зауваження ОСОБА_1 за те, що ображав її бабусю, та ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_3 та взявши обома руками за плечі, став штовхати та вдарив ОСОБА_3 своєю ногою їй по нозі. Від цього ОСОБА_3 впала на землю на спину та вдарилася головою, ОСОБА_1 почав її бити ногами та руками. Потім до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підійшли декілька таксистів розборонили їх та допомогли ОСОБА_3 піднятися. Після цього ОСОБА_8 на автомобілі відвіз ОСОБА_3 до райвідділу міліції, де вона написала відповідну заяву про спричинення їй тілесних ушкоджень. Вона як депутат написала депутатський запит до районної ради , також звернулася до міліції та прокуратури. Після даної події у ОСОБА_3 постійні головні болі, були синяки на руках та ногах.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 12.10.2014 року він поїхав в м. Оріхів. На Площі Покровській проводилася агітація напередодні виборів народних депутатів України різними політичними партіями. На площі було встановлено декілька агітаційних наметів, в тому числі і Комуністичної партії. Приїхавши в м. Оріхів пішов до агітаційного намету їхньої партії. Агітаційну діяльність в даному наметі здійснювали дві жінки. Біля намету знаходилась депутат райради від партії ОСОБА_17 Підійшовши до намету він звернув увагу, що прапор партії висить низько та запропонував його підняти вище та став його піднімати. В цей час ззаду він почув якісь образливі викрики на адресу партії. Через декілька хвилин до їхнього намету підійшов невідомий чоловік, став висловлюватись брудною лайкою в бік Комуністичної партії та в їхній бік. Вони стали робити йому зауваження, але він не припиняв своїх дій та підійшовши до намету, став його хитати та повалив на бік та втік. Він став займатись встановленням напівповаленого намету. Через декілька хвилин почув позаду який гомін та сварку, жінки почали кричати , що ОСОБА_3 б'ють. Коли повернувся назад, то побачив, що неподалік намету на землі лежить ОСОБА_3, яка є онукою ОСОБА_18, а на ній зверху знаходився ОСОБА_1. Він став відтягувати цього чоловіка в сторону. Також підійшло туди ще декілька невідомих йому чоловіків, хтось його вдарив по тулубу. Потім ОСОБА_3 підвелася, сказала, що в неї болить нога та попросила відвезти її до міліції, що він і зробив. Чому ОСОБА_1 повалив ОСОБА_3 він не знає, початок конфлікту він не бачив, оскільки встановлював намет. Чи бив обвинувачений ОСОБА_19 особисто не бачив, однак вона йому говорила по дорозі до міліції, що бив. Також доповнив, що в палатці разом з ОСОБА_1 він бачив ОСОБА_11, вони постійно погрожували агітаторам від Комуністичної партії, жінки які стояли в наметі неодноразово скаржилися на них.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що 12.10.2014року вона з ОСОБА_15 займалися агітаційною діяльністю в наметі на площі Покровській. Приблизно о 10.00 год. до них прийшла ОСОБА_14 Через декілька хвилин до їхнього намету підійшов невідомий чоловік, став висловлюватись брудною лайкою в бік Комуністичної партії та в їх бік. Вони стали робити йому зауваження, але він не припиняв своїх дій та підійшовши до намету, став його хитати. В цей час почула, що в їхню сторону став викрикувати ОСОБА_1, словесно підтримуючи вказаного чоловіка та виказуючи своє невдоволення діяльністю Комуністичної партії. ОСОБА_1 також займався агітаційною діяльністю та здійснював агітацію за ВО «Батьківщина», він постійно підходив та ображав їх. ОСОБА_14 у відповідь зробила ОСОБА_1 з даного приводу зауваження. Однак той не відреагував та продовжував ображати ОСОБА_14. В цей час до намету підійшла ОСОБА_3, яка є онукою ОСОБА_14 та почувши образливі слова з боку ОСОБА_1 на адресу своєї бабусі, зробила тому зауваження. У відповідь на це ОСОБА_1 схопив ОСОБА_3 руками за плечі та вдарив її ногою по її нозі в область коліна, скільки разів він наніс ударів вона не бачила, потім вони впали на землю, ОСОБА_3 лежала на землі , а ОСОБА_1 знаходився зверху на ній. В цей час до них підійшли декілька таксистів розборонили їх та допомогли ОСОБА_3 піднятися, один із таксистів ще накричав на нього. Потім ОСОБА_3 поїхала до райвідділу писати заяву.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що 12.10.2014 року вона разом із ОСОБА_16 займалися агітаційною діяльністю в наметі на площі Покровській. В цей день до них прийшла ОСОБА_14 Потім до їхнього намету підійшов невідомий чоловік, став висловлюватись брудною лайкою в їхню сторону. Вони стали робити йому зауваження, але він підійшов до намету та став його хитати і завалив. Потім він утік ,а ОСОБА_8 його не здогнав. Вона почула, що ОСОБА_1 почав сперечатися з ОСОБА_7 виказуючи своє невдоволення діяльністю Комуністичної партії, ображати її . ОСОБА_1 також займається агітаційною діяльністю та здійснював агітацію за ВО «Батьківщина». Намет даної партії встановлений неподалік від їхнього намету. ОСОБА_1 нецензурною лайкою ображав ОСОБА_14 Коли допомагала ставити намет, то почула крики, що дівчину б'ють, повернулася , то побачила що ОСОБА_3 та ОСОБА_1. лежали на землі. В цей час до них підбігли таксисти та ОСОБА_8 і почали їх розбороняти та допомогли ОСОБА_3 піднятися, коли ОСОБА_3 піднялася з землі, то трималася за коліно, більше тілесних ушкоджень на ній не бачила.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 12.10.2014 року він знаходився на площі Покровській де проходила агітаційна діяльність напередодні виборів народних депутатів України. Він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_11 стояв на площі та розмовляв. Поблизу намету партії Комуністів стався інцидент, ходив чоловік, висловлював своє ставлення до політичної партії, розпочався конфлікт, а потім підійшов до намету та перевернув його. ОСОБА_1 ще заступився за комуністів та допоміг їм ставити намет, чоловік який повалив його втік.. ОСОБА_1 повернувся до свого намету. Потім він побачив, як до ОСОБА_1 підбігла ОСОБА_3 і сказала йому «закрой рот», схватила його за комір , вони почали битися та впали на землю , до них підбіг ОСОБА_8 і також почав бити ОСОБА_1 ногами. Він не знає чого до ОСОБА_1 підбігла ОСОБА_3, ОСОБА_1 її не бив , а била вона його.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 12.10.2014року він знаходився на площі Покровській де проходила агітаційна діяльність напередодні виборів народних депутатів України. Біля намету стояв він, ОСОБА_1 та ОСОБА_9. Поблизу намету партії Комуністів ходив чоловік, висловлював своє ставлення до політичної партії, розпочався конфлікт, а потім підійшов до намету та перевернув його. ОСОБА_1 ще допоміг його ставити після чого повернувся до свого намету. Потім він побачив, як до обвинуваченого підбігла ОСОБА_3 і сказала обвинуваченому «закрой рот», схватила його за одяг, при цьому вона намагалася вдарити ОСОБА_1, він перечепився і вони впали вдвох, до них підбіг ОСОБА_8 і також почав бити ОСОБА_1 Коли конфлікт завершився, ОСОБА_8 втік, а ОСОБА_1. встав із землі.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 12.10.2014 року їй необхідно було сходити на автовокзал, збиралася йти через площу Покровську. Там були встановлені декілька агітнаметів за різні партії. Коли стояла біля намету ВО «Батьківщина» та дивилася газети, ОСОБА_1 стояв від неї далі, то побачила, що зі сторони церкви до них біжить дівчина і кричить, що саме вона кричала, вона не чула, думала що щось сталося. Коли дівчина підбігла до ОСОБА_1 ,вона вдарила ОСОБА_1 по нозі своєю ногою і схопила того за куртку спереду і вони впали на землю. Обвинувачений впав на коліна, на руки, а дівчина якось присіла. Після цього вона пішла на автовокзал. Суду доповнила, що вона часто спілкується з ОСОБА_1, щодо висловлювання з його боку на адресу інших кандидатів вона не чула.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що працює таксистом. В цей день стояв на площі Покровській та розмовляв з людьми, де проходила агітаційна діяльність напередодні виборів. Потім почув крики, повернувся та побачив, що ОСОБА_3 лежить на землі, над нею нахилився ОСОБА_1 та хотів її вдарити ногою, але підбіг якийсь чоловік і відштовхнув його. Конфлікту він не чув так як було дуже шумно. Коли підійшов, дівчина встала із землі та скаржилася на те, що у неї болить нога в області коліна, брюки на скільки він пам'ятає, були порвані.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона часто ходить через площу Покровську, була свідком конфлікту , який стався саме на площі вранці між 9-10 годиною, дати не пам'ятає, в цей день проходила агітаційна діяльність напередодні виборів. Коли проходила біля агітаційних наметів, то почула як дівчина кричить «закрой рот» і біжить до ОСОБА_1, коли підбігла то схватила його за куртку і потягнула на себе, вони впали на землю в різні сторони, ОСОБА_1 впав в сторону намету, а дівчина в сторону будівлі адміністрації. З яких причин вони впала вона не бачила, можливо дівчина була на великих підборах та перечепилася.

Свідок ОСОБА_21 суду про обставини які сталися на площі 12.10.2014 року нічого пояснити суду не зміг, так як не пам'ятав.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що в вересні - жовтні 2014 року вона працювала двірником .ЇЇ була територія прибирати біля будинку культури, на площі де ставили агітаційні намети. Близько 10 години в жовтні, дати не пам'ятає ,вона прибирала біля агітаційних наметів, їх було багато, ОСОБА_1 знаходився біля намету ВО «Батьківщина». Вона йшла від будинку культури , коли побачила, що біжить дівчина, підбігла до ОСОБА_1, схватила його за куртку, вдарила його ногою і вони впали на землю. З чого розпочався конфлікт вона не бачила.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснив, що працював директором спортивної школи, а ОСОБА_1 тренером по шахах. В колективі ОСОБА_1 працював як нормальна людина, завжди говорив правду, в його поведінці ніколи не було випадків поганої поведінки, словесні «перепалки» були , так як він відстоював свої думки, стягнень за період роботи не було.

Свідок Бондаренко суду пояснив, що працює директором юнацької спортивної школи, ОСОБА_1 працював тренером по шахам з 2002 року по 2011 рік. В колективі обвинувачений не знаходив спільну мову з іншими працівниками, характеризував його з негативної сторони, під час його роботи надходили скарги на ОСОБА_1 від батьків.

ОСОБА_24 експерт після дослідження висновку експертизи № 140 від 18.10.2014 року, протоколів слідчої дії у формі слідчого експерименту від 11.12.2015 року та 19.02.2016 року, перегляду відеозаписів слідчих експериментів суду пояснив, що механізм утворення тілесних ушкоджень відповідає показам потерпілої, які вона давала в ході проведення слідчого експерименту .

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами у справі:

-висновком експертизи №140 від 18.10.2014року, відповідно до якого ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді численних синців потиличної частини і нижніх кінцівок, саден лівої гомілки, які відповідно до висновку експерта кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. /а.с.128-129 Т.2/

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з дисковим накопичувачем «DVD» з відеозаписом слідчого експерименту, що продемонстрований в залі судового засідання від 11 грудня 2015 року, під час якого ОСОБА_3 показала та розповіла при яких обставинах було скоєно кримінальне правопорушення (а .с.230-237, 251 Т.2 );

- даними протоколів проведення слідчого експерименту з дисковим накопичувачем «DVD» з відеозаписом слідчого експерименту, що продемонстрований в залі судового засідання від 11 грудня 2015 року, за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_16 в ході якого свідки на місці вчинення кримінального правопорушення надали детальні показання щодо обставин та місця вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій. (а.с.238-251 Т.2);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту з дисковим накопичувачем «DVD» з відеозаписом слідчого експерименту, що продемонстрований в залі судового засідання від 19 лютого 2015 року, за участю потерпілої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час якого потерпіла показала та розповіла при яких обставинах було скоєно кримінальне правопорушення (а .с.57-64 Т.3 );

Суд вважає показання потерпілої ОСОБА_3 достовірними, оскільки вони підтверджуються: висновком судово- медичної експертизи №140 від 18.10.2014 року, згідно якому у ОСОБА_3 виявлені тілесні у вигляді численних синців потиличної частини і нижніх кінцівок, саден лівої гомілки, які відповідно до висновку експерта кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Показання потерпілої ОСОБА_3 узгоджуються з показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_16 ,ОСОБА_25

Покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_16 свідчать про те, що ОСОБА_3 не була ініціатором конфліктної ситуації з ОСОБА_1, а лише зробила зауваження обвинуваченому ОСОБА_1

Відповідно до характеристик, які надані представником в потерпілої в судовому засіданні ОСОБА_3 врівноважена, розсудлива, доброзичлива , з почуттям гумору та особистої гідності, чуйна до прохань про допомогу, з повагою відноситься до людей похилого віку, громадського порядку не порушує /а.с.68-74 Т.3/.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1. на показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_20, ОСОБА_26 як на доказ, що спростовує покази потерпілої ОСОБА_3 щодо нанесення тій тілесних ушкоджень, суд оцінює критично, оскільки , вони спростовуються сукупністю доказів, які узгоджуються між собою, а саме висновком судово-медичної експертизи, показами потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_25, протоколами слідчого експерименту , показаннями експерта ОСОБА_27 Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_26 плутались в своїх показах, конкретно не могли пояснити суду як саме ОСОБА_3 наносила удари ОСОБА_1, ОСОБА_11 в своїх поясненнях вказав, що ОСОБА_3 «намагалася» вдарити ОСОБА_1, а ОСОБА_20 взагалі в своїх поясненнях не вказувала, що ОСОБА_3 била ОСОБА_1, початку конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не бачили. Ухвалою Оріхівського районного суду про проведення слідчої дії у формі слідчого експерименту свідки зі сторони захисту були залучені судом до слідчої дії, але вони відмовилися від участі у проведенні слідчого експерименту.

Докази перевірені судом вказують, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 відзначалися особливою нахабністю, грубістю, пов`язані були з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки та відповідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 04.10.2012 року у справі № 5-17 кс - 12 свідчать про наміри вчинити хуліганські дії, які поєднує те, що вони здебільшого позбавлені будь якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою вищість (винятковість).

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 року « Про судову практику у справах про хуліганство» - суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів та залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.

Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Так, застосування фізичного насильства до потерпілої, молодшої за віком, з боку чоловіка до жінки та жінки в умовах неможливості для неї розраховувати на будь-який захист, а також умисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 по надуманих мотивах суд оцінює як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, тобто як злочин проти громадського порядку та моральності.

Зазначені докази винності обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення не заслуговують на увагу, так як його вина підтверджується доказами зібраними та дослідженими в судому засіданні і ставити їх під сумнів, суд не знаходить підстав.

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі, а тому його дії правильно кваліфіковано:

-за ч. 1 ст. 296 КК України, так як він своїми протиправними діями спричинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Основними критеріями відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, між іншим, є об'єкт злочину і така ознака суб'єктивної сторони, як його мотив.

Так, зі змісту ст. 296 КК України, вбачається, що об'єктом захисту цієї норми є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, який відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Мотивом хуліганства є неповага до суспільства, однак, причини вчинення таких дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявила клопотання про визнання недопустимим доказу в кримінальному провадженню, а саме

-протоколу огляду місця події від 12.10.2014 року , так як у судовому засіданні було встановлено що, ОСОБА_14 є бабцею ОСОБА_3 та на даний час вони мешкають разом. ОСОБА_28 була допитана в якості свідка сторони обвинувачення під час судового розгляду справи, порушені вимоги ст.223 ч.7 КПК України.

-висновку експерта №140 від 15.10.2014 року - так як доказ був одержаний незаконним шляхом

-а також не допускати відповідно до ст.290 ,333 КПК України , в якості доказів по справі , матеріали за результатами проведення слідчого експерименту, за дорученням суду.

Згідно вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному , повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності , а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність , чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими, зокрема, є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи , яка не була повідомлена про своє право відмовитись від давання показань та відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що висновок експерта №140 від 15.10.2014 року є конкретним, обґрунтованим та зрозумілим, відповіді експертом надані на всі питання поставлені слідчим, при наданні висновку експертом не було порушено законодавство України, як вказано у клопотанні захисника, а тому він є належним та допустимим як джерело доказу. Захисник керувався ст.87 , 89 КПК України але при цьому не вказавши жодного діяння відповідно до ст.87 КПК України. У суду відсутні підстави піддавати сумніву вказаний висновок експертизи, як неправдивий.

Щодо допустимості доказу протоколу огляду місця події від 12.10.2014 року ,суд вважає його недопустимим доказом по справі, так як у судовому засіданні було дійсно встановлено, що ОСОБА_14 є бабцею потерпілої ОСОБА_3 Відповідно до ст.223 ч.7 КПК України - слідчий зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб(понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях якщо слідчий , прокурор вважатиме це за доцільне. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результаті кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. .

Що стосується клопотання захисника не допускати відповідно до ст.290 ,333 КПК України , в якості доказів по справі , матеріали за результатами проведення слідчого експерименту, за дорученням суду. Суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, так як відповідно до ст.333 ч.3 КПК України - судом було відкладено розгляд справи на строк достатній для ознайомлення учасників судового провадження з результатами проведення слідчої дії.

Стороною обвинувачення долучені до матеріалів кримінального провадження протоколи одночасного допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, ОСОБА_3та ОСОБА_11, ОСОБА_3та ОСОБА_9В./а.с.130-137 Т.2/.- суд вважає недопустимим дані докази, так як відповідно до ст.95 ч.4 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях , які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданим слідчому, прокурору або посилатися на них.

Захисником ОСОБА_2 до матеріалів справи долучені характеристики на ОСОБА_1 від ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 ,ОСОБА_23, /а.с.169-172 Т.2/. , рішення Оріхівської районної ради від 16 жовтня 2014 року, депутатський запит ОСОБА_7, ксерокопія газети /а.с.129-130,153Т.1/ - суд вважає недопустимим доказом дані документи, так як вони не відповідають вимогам ст.99 КПК України.

Захисником також було наголошено на тому, що 1.03.2016 року до суду викликався експерт ОСОБА_32 та надані експертом пояснення під час судового засідання були отримані з порушенням КПК України, а саме ст.22,26 КПК України, так як жоден з учасників судового процесу не заявляв клопотання про його виклик. Відповідно до ст.86 КПК України, вважає такий доказ недопустимим. Суд вважає, що даний доказ, а саме пояснення експерта ОСОБА_32 у судовому засіданні 1.03.2016 року є допустимим доказом, так як відповідно до ст.356 КПК України - за клопотанням сторони кримінального провадження , потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту та роз'яснення висновку. В судовому засіданні 1.03.2016 року судом було оголошено, що експерт викликаний до суду за власною ініціативою суду.

Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, крім тих , що суд визнав недопустимими, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність , чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Таким чином, не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує відповідно до ст.ст.65-67 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та

пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Обставина, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1.відповідно до ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до невеликої тяжкості злочинів, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки від вчиненого злочину, його відношення до вчиненого, не визнання своєї вини, дані про його особу, те що раніше не судимий , не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, також враховує думку потерпілого та прокурора щодо покарання і його виду, суд вважає призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті у виді штрафу як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень,

Негативно ОСОБА_1 себе проявив і при розгляді кримінального провадження - неповага до суду, судом неодноразово були зроблені зауваження, на які він взагалі не реагував, ображав при допиті свідків, потерпілу, ухвалою суду обвинувачений видалений із -за залу суду до закінчення судового слідства.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області: Н.В.Фісун