Рішення № 56433744, 01.03.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11404/15-ц

пр. № 2/759/398/16

01 березня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва під головуванням

судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», Дочірнього підприємства «Київгазенерджи», голови правління Публічного акціонерного товариства «Київгаз» ОСОБА_2 про захист прав споживача, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в липні 2015 року заявив позов до ПАТ «Київгаз» та голови правління ПАТ «Київгаз» ОСОБА_2 про захист прав споживача. В наступному позов неодноразово доповнювався, вимоги позову уточнювались, до участі у справі в якості співвідповідача було притягнуто Дочірнє підприємство «Київгазенерджи». В кінцевому позивач просив зобов'язати відповідачів: усунути власним коштом недоліки виявлені в роботі газової колонки позивача марки «Мора» і в подальшому виконувати технічне обслуговування газового обладнання згідно з п.14 Договору від 29.11.2013р. №12088, що укладений ПАТ «Київгаз» з позивачем; надати позивачу Прейскурант та методику розрахунку надання платних послуг та калькуляцію на ремонт газового обладнання, у тому числі перелік послуг, які виконуються за рахунок надавача послуг; привести всі Договори про надання послуг з газопостачання у відповідність з Договором від 29.11.2013р. №12088, шляхом внесення певних змін в тексти договорів; привести тексти Оферти, Договору та всіх бланків про надання послуг з газопостачання споживачам за формою та змістом у відповідність до вимог чинного законодавства; заборонити відповідачам чинити тиск, залякування позивача щодо припинення надання послуг з газопостачання; стягнути з ПАТ «Київенерго» на користь позивача 36418 грн. на відшкодування моральної шкоди та 91900 грн. на компенсацію моральних збитків.

Крім того, позивач просив за результатами розгляду справи винести окремі ухвали, якими звернути увагу правоохоронних, наглядових та інших органів на певні порушення законодавства, допущених відповідачами.

ОСОБА_1 в судовому засіданні на вимогах позову наполягав, надав пояснення, що відповідають викладеному в позовній заяві, уточненнях і доповненнях до неї.

Представник ПАТ «Київгаз» та ДП «Київгазенерджи» за довіреностями ОСОБА_4 просив в задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю і заявив, що відповідачами права позивача не порушувались, а навпаки позивачем порушено вимоги Договору про надання послуг з газопостачання, та вимог законодавства, що регламентує надання таких послуг.

Голова правління Публічного акціонерного товариства «Київгаз» ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1

До 01.07.2015р. послуги з газопостачання позивачу надавались ПАТ «Київгаз» на умовах Договору від 29.11.2013р. №12088.

На виконання вимог ст.16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» в 2015 році відбулося реформування газової сфери, яке зокрема полягало у відокремленні функцій з постачання від функцій з розподілу природного газу. У зв'язку з цим з 01.07.2015 року припинила дію ліцензія ПАТ «Київгаз» на провадження господарської діяльності з постачання природного газу.

З 01.07.2015 р. послуги з газопостачання побутовим споживачам природного газу, на території дії своєї ліцензії (м. Київ) здійснює Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи», у порядку передбаченому договором про надання послуг з газопостачання, опублікованого 26.06.2015р. в газеті «Сегодня» за №116 (Оферта) з урахуванням вимог Правил надання населенню послуг з газопостачання затверджених постановою КМ України від 09.12.1999р. № 2246 (далі Правила).

Вказаний договір є одночасно публічним, та договором приєднання.

Згідно з ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

ОСОБА_1, за його ж поясненнями, не порушував перед ДП «КиївГазЕнерджи» питання про зміну умов договору, або його розірвання, а тому суд приходить до висновку, що з 01.07.2015р. умови Договору від 29.11.2013р. №12088 в частині надання послуг з газопостачання припинили свою дію, а газопостачання за адресою споживача ОСОБА_1 здійснюється ДП «КиївГазЕнерджи» на умовах опублікованого договору та законних підставах.

Тому, вимоги позивача привести всі Договори про надання послуг з газопостачання у відповідність з Договором від 29.11.2013р. №12088, шляхом внесення певних змін в тексти договорів, привести тексти Оферти, Договору та всіх бланків про надання послуг з газопостачання споживачам за формою та змістом у відповідність до вимог чинного законодавства визнаються судом необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

До того ж ці вимоги суперечать загальним засадам цивільного судочинства, оскільки спрямовані на захист необмеженої кількості осіб.

Внутрішні документи з газопостачання, документи підприємства (накази, розпорядження, положення, правила, інструкції та ін..) в тому числі й ті, які Позивач вважає невідповідними за формою та змістом вимогам законодавства, регламентують порядок діяльності підрозділів і працівників товариства, а тому не поширюють свою дію на контрагентів товариства, не є нормами цивільного законодавства, а тому не можуть порушувати права третіх осіб (контрагентів) у зв'язку з чим відсутні правові підстави для їх скасування судом.

Обґрунтовуючи вимоги позову до ПАТ «Київгаз» позивач вказав, що на порушення вимог Договору від 29.11.2013р. №12088 працівники ПАТ «Київгаз» в червні 2015 року необґрунтовано відмовили в проведенні періодичного обслуговування та дрібного ремонту належного йому газового обладнання, що здійснюється за рахунок надавача послуг, а саме газової колонки «Мора», натомість вимагали провести ремонт колонки на платній основі за необґрунтованим прейскурантом цін, а в наступному звинуватили його порушенні правил безпеки, а саме в самовільному встановленні газового обладнання та винесли попередження про припинення газопостачання.

Представник відповідача на спростування даних доводів, з посиланням на наявну в ПАТ «Київгаз» інформацію, пояснив, що 08.06.2015р. о 15:20 год. ОСОБА_1 звернувся до контактного центру товариства та повідомив, що наявна у його квартирі газова колонка «Мора» (іноземного виробництва) самовільно вмикається і з неї протікає вода.

Враховуючи фактичне повідомлення про несправність газової колонки, позивача було попереджено, що вартість виїзду працівника товариства для проведення обстеження становитиме 80 грн., а подальша вартість робіт і матеріалів необхідних для усунення несправностей визначатиметься після проведення обстеження. Проведення обстеження було призначено на наступний день. Проти оплати вартості виїзду для проведення обстеження наявної газової колонки Позивач не заперечував.

09.06.2015р., прибувши до квартири позивача в узгоджений час, представник товариства виявив газову колонку в розібраному стані з несправним електромагнітним клапаном та протіканням води з підвідних трубок. У зв'язку з необхідністю заміни окремих вузлів Позивачу було роз'яснено про необхідність придбання комплектуючих, а також попереджено, що послуги з ремонту не пов'язані з виконанням планового технічного обслуговування та є платними.

При цьому, позивачу було роз'яснено, що подальше використання несправної газової колонки є небезпечним, може призвести до небезпечних наслідків, тому до виконання ремонту використовувати газову колонку заборонено.

Не погодившись із необхідністю оплачувати будь-які роботи товариства і необхідних матеріалів позивач змусив працівника товариства залишити квартиру.

09.06.2015 р. на особистому прийомі в філії експлуатації газового господарства №1 Позивачу було роз'яснено, що роботи, які не входять до планового технічного обслуговування і виконуються за окремими заявками споживачів є платними, а вартість робіт і матеріалів визначається в кожному конкретному випадку після проведеного обстеження. На прохання надати прейскуранти, було роз'яснено, що діючі ціни розміщені в кутку споживача і опубліковані на сайті товариства.

Листом № 1514/14 від 01.07.2015 року (відповіддю на претензію вх. № 3-347 від 11.06.2015р.) також було повідомлено, що з цінами на послуги товариства Позивач може ознайомитись на офіційному сайті товариства та в Філіях товариства на стендах «куток споживача».

Разом з тим, працівниками товариства було виявлено факт, що колонка «Мора» позивачем установлена самовільно, з грубими порушеннями вимог техніки безпеки, а тому товариством було винесено попередження про усунення порушень.

Правовідносини, що виникають з діяльності ПАТ «Київгаз» регламентовано чинним законодавством, зокрема постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» від 9 грудня 1999 р. N 2246, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Держнаглядохоронпраці №254 від 01.10.97 року (надалі - Правила безпеки). Надання послуг з газопостачання для побутових потреб населення здійснюється у порядку визначеному Правилами та на підставі індивідуальних договорів укладених із споживачами.

Відповідно до пункту 4.2.8 Правил безпеки технічне обслуговування і ремонт об'єктів і споруд систем газопостачання житлових і громадських будинків повинно здійснюватись спеціалізованими підприємствами газового господарства (далі - СПГГ) або газовими службами підприємств - власників цих об'єктів.

У пункті 4.5.6 Правил безпеки зазначено, що періодичність і порядок технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будинків повинні виконуватися згідно з Положенням про технічне обслуговування внутрішніх систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженим наказом ДАКХ Укргаз від 30.07.97р. N 35 за погодженням з Держнаглядохоронпраці (далі - Положення).

Згідно п. 3.5 даного Положення планове технічне обслуговування (далі - ПТО) та дрібний ремонт газової апаратури і приладів, пов'язаний із заміною гвинтів, штифтів, пружин, ущільнюючих матеріалів при перепакуванні фланцевих та різьбових з'єднань і запірних пристроїв, застосуванні зварювальних робіт на газопроводах внутрішньо- будинкової системи газопостачання виконується за рахунок експлуатаційних витрат газопостачальної організації.

ПТО виконується за графіком, затвердженим керівником СПГГ, з періодичністю, що наведена в даному Положенні. На підставі вищезазначеного графіка експлуатаційними службами СПГГ розробляються щомісячні графіки робіт, які є підставою для видачі виконавцям змінних завдань на проведення робіт з технічного обслуговування.

Відповідно до п. 16. Правил газопостачання, послуги з монтажу, технічногообслуговування та ремонту газових приладів і пристроїв, лічильників газу за заявками споживачів (ТОЗ) оплачуються ними за затвердженими в установленому порядку тарифами (цінами) з урахуванням вартості обладнання, його вузлів і деталей, крім послуг з періодичного технічного обслуговування, що надаються за рахунок витрат газорозподільних підприємств.

В судовому засіданні з огляду на надані документи встановлено, що строк проведення планового технічного обслуговування газового обладнання споживача ОСОБА_1, на момент звернення останнього, не настав, доказів того, що газове обладнання потребувало дрібного ремонту за рахунок надавача послуг позивачем не надано, не зважаючи на те, що судом неодноразово роз'яснювався такий обов'язок.

Доведення інформації, в тому числі про ціни і тарифи за надання послуг, встановлені ПАТ «Київгаз», не суперечать закону та не порушують прав споживачів послуг.

Тому, суд вважає, що позивач за наведених обставин сам відмовився від отримання послуг з ремонту газового обладнання, відповідачем права позивача, в тому числі і споживача послуг не порушені.

Пунктом 1.4.3 Правил безпеки передбачено, що відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію об'єктів, зокрема газопроводів та газового обладнання житлових і громадських будинків, побутових газових приладів і апаратів, димових і вентиляційних каналів, ущільнень вводів підземних інженерних комунікацій в будинки і будівлі, покладається на їх власників.

Пунктом 4.5.7 Правил безпеки передбачено, що переміщення і заміна газових приладів і апаратів провадяться або газовими службами підприємств з урахуванням вимог нормативних документів і внесенням змін в технічну документацію.

Разом з тим, відповідно до пункту 28 Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 938 (далі - Типовий договір), споживач зобов'язаний не підключати нові (додаткові) газові прилади і пристрої, не змінювати місце їх розташування та не втручатися в роботу внутрішньобудинкових систем газопостачання без узгодження з виконавцем (газопостачальним підприємством). При цьому, відмітка газопостачального підприємства у технічній документації щодо встановлення газового обладнання може слугувати підтвердження узгодження з виконавцем (газопостачальним підприємством).

Таким чином, заміна газових приладів споживача має здійснюватися з урахуванням вимог нормативних документів і у випадках, передбачених законодавством, внесенням змін в технічну документацію, а отже споживач зобов'язаний узгодити заміну встановлених газових приладів у своєму приміщенні із газопостачальним підприємством.

Позивачем не заперечується, факт заміни газового обладнання в належній йому квартирі, однак він вказував, що дане обладнання ним придбано разом квартирою, на протязі тривалого часу обслуговувалось та перевірялось представниками відповідача, це обладнання включено до Договору від 29.11.2013р. №12088, а тому заявив, що не зобов'язаний нести відповідальність за правомірність встановлення цього обладнання.

Проте, з такою позицією суд не погоджується.

Так, позивач обґрунтовано вважає вказане обладнання своєю власністю, що також підтверджено наданими документами на придбання квартири.

Відповідно до статті 319 ЦК України, власність зобов'язує.

Тому, суд вважає, що придбавши квартиру разом з газовим обладнанням, позивач придбав і всі недоліки наявні у цього майна, і зобов'язаний понести відповідальність, що пов'язана з такими недоліками.

Ті обставини, що порушення Правил безпеки були виявлені відповідачем не своєчасно, факт внесення газового обладнання до переліку в договорі, не вказують на те, що такі порушення не мають місце, і не виключають обов'язку власника усунути порушення та відповідальності за його вчинення.

З аналізу наведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено фактів порушення ПАТ «Київгаз» вимог чинного законодавства, в тому числі і щодо захисту прав споживачів, та зобов'язань за Договором від 29.11.2013р. №12088, а тому вимоги позову, що засновані на цих фактах, в тому числі і вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суду не надано доказів, що вказували б на наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача шкоди.

Що стосується голови правління Публічного акціонерного товариства «Київгаз» ОСОБА_2, то він хоч і заявлений в якості відповідача, проте будь-яких вимог позивачем до нього не заявлено.

Інші доводи та докази ні кожен окремо ні в їх сукупності не спростовують висновки суду, що наведені вище.

Отже, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Підстав для застосування засобів судового реагування про які клопотав позивач суд не вбачає.

Розглянувши питання про розподіл судових витрат у справі, суд приходить до висновку, що судовий збір на забезпечення розгляду справи має бути повернутий позивачу, оскільки стягнутий в супереч вимог ст. 22 ч. 3 Закону України «Про захист прав споживачів». Решту судових витрат суд вважає за можливе віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», Дочірнього підприємства «Київгазенерджи», голови правління Публічного акціонерного товариства «Київгаз» ОСОБА_2 про захист прав споживача, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі м. Києва р/р 31212206700009, ЄДРПОУ 37962074, МФО 820019, банк - ГУ ДКСУ в м. Києві) судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 50 коп., сплачених за квитанцією № 49 від 12.10.2015 р.

Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.Вступна і резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 12 лютого 2016 року. мотивоване рішення виготовлене 29 лютого 2016 року.

Головуючий Сенько М.Ф.